Ухвала суду № 29356793, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 1609/2а-7534/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 28.09.2012р. по справі № 1609/2а-7534/12

за позовом ОСОБА_2

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_2, звернулася до Київського районного суду м. Полтави з позовом, в якому просила визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Полтавській області Мороз C.B., щодо відкриття виконавчого провадження № 33470246 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.07.12 р. як такі, що вчинені без урахування спливу річного строку для пред'явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання та встановленого порядку направлення такої постанови боржнику за місцем його постійного проживання та підтвердженням отримання ним такої постанови, що є порушенням Закону України «Про виконавче провадження», інструкції з організації примусового виконання, Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби; визнати неправомірними дії державного виконавця Мороз C.B. щодо стягнення судового збору та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.07.12 р., як такі що вчинені, з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцій з організації примусового виконання, затвердженої в міністерстві юстиції України 02.04.12 р. № 489/20802; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Солодовникова В.М. щодо вчинення дій по опису й арешту майна та визнати недійсним та скасувати Акт опису й арешту майна від 10.08.12 р., як такі, що вчинені та складені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцій з організації примусового виконання, затвердженої в міністерстві юстиції України 02.04.12 р. №489/20802.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 28.09.12 р. по справі № 1609/2а-7534/12 позовні вимоги були задоволені: визнані протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Мор C.B. щодо відкриття виконавчого провадження № 33470246; скасовано постанову від 18.07.12 р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2 142 виданого 14.06.11 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5; визнані неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Мороз C.B. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 25.07.12 р.; визнані неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Солодовникова В.М. в частині дій щодо складення акту опису та арешту майна від 10.08.12 р. та скасований акт опису та арешту майна від 10.08.12 р.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 28.09.12 р. по справі № 1609/2а-7534/12 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою від 18.07.12 р. відкрите виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису № 2142, виданого 14.06.11 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, щодо звернення стягнення на нежиле приміщення загальною площею 875,2 м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та належить гр. ОСОБА_2 Виконавчий напис набрав чинності 14.06.11 р. та міг бути пред'явлений до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

Також суд першої інстанції у своєму рішенні вказав, що у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що заява представника AT «ПроКредитБанк» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису надійшла 07.06.12 р. Суд першої інстанції визнав сумнівним посилання в постанові від 18.07.12 р. на дату заяви від 07.06.12 р., оскільки 06.07.12 р. була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ, а 17.07.12 р. виконавчий напис був направлений з ДВС ГУЮ у Полтавській області до ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження після спливу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, що є порушенням ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. За таких обставин дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 33470246, на думку суду першої інстанції, не відповідають вимогам закону.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі посилається на те, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку стосовно того, що виконавчий напис нотаріуса набрав чинності 14.06.11 р. та може бути пред'явлений до ВДВС протягом року з дня його вчинення, оскільки у постанові про відкриття виконавчого провадження від 18.07.12 р. зазначено, що заява представника АТ «ПроКредитБанк» про примусове виконання надійшла 07.06.12 р. На думку апелянта судом першої інстанції не вірно встановлено факт надходження заяви про примусове виконання рішення, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження, так як заява надійшла до відділу не 07.06.12 р., а 12.06.12 р. Крім того відповідач по справі зазначає, суд не взяв до уваги, що зазначена заява від 07.06.12 р. була направлена до Головного управління юстиції у Полтавській області, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 45 та отримана останнім згідно штемпеля вхідної кореспонденції 12.06.12 р. вх. № 1-3-вх-4764, при цьому апелянт зазначив, що оскільки відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби є структурним відділом Головного управління юстиції, то фактично заява про примусове виконання рішення з виконавчим документом надійшла до Управління державної виконавчої служби 12.06.12 р.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Як свідчать письмові докази, які містять в матеріалах справи, постановою ВП № 33295365 від 06.07.12 р. головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Братчун О.О. було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкриті виконавчого провадження за виконавчим написом № 2142, виданим 14.06.12 р., на підставі того, що виконавчий документ пред'явлений до органу ДВС не за підвідомчістю виконання рішення. У зазначеній постанові вказано, що заява про примусове виконання подана 05.07.12 р. (а.с. 7-8).

Листом Головного управління юстиції у Полтавській області № 01-01-19 від 17.07.12 р. виконавчий напис № 2142 від 14.06.11 р. був направлений на адресу ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області (а.с. 39), а постановою ВП № 33470246 від 18.07.12 р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Мороз С.В. відкрито виконавче провадження по виконавчому напису № 2142 від 14.06.11 р. та боржнику наданий 7-денний термін для добровільного виконання виконавчого документу. У вказаній постанові зазначено, що заява про примусове виконання подана 12.06.12 р., що не відповідає даті подання заяви, вказаній у постанові ВП № 33295365 від 06.07.12 р.

До матеріалів справи долучена копія списку № 481 згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів), з якого вбачається, що позивачу по справі направлявся рекомендований лист. Між тим колегія суддів зазначає, що з копії списку № 481 неможливо встановити, що на адресу позивачки направлялася саме копія постанови ВП № 33470246 від 18.07.12 р. про відкриття виконавчого провадження. Натомість сама позивачка стверджує, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала і не знала про її існування, оскільки вона була направлена за адресою: АДРЕСА_1, за якою позивачка не проживає та не зареєстрована. Необхідно зазначити, що відповідно до відмітки в паспорті ОСОБА_2, копія якого долучена до матеріалів справи, місцем реєстрації позивача з 07.05.08 р. є АДРЕСА_2.

Відповідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійсненні ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно ст. 2 Закону.

У матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують отримання позивачкою по справі постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.07.12 р. та можливість боржника добровільно виконати рішення суду у встановлений постановою строк, однак не виконавши вимоги закону державний виконавець своєю постановою від 25.07.12 р. стягнув з боржника виконавчий збір (а.с. 11).

Матеріалами справи підтверджено та це не заперечувалося сторонами справі, що спірні рішення суб'єкта владних повноважень приймалися з приводу виконання виконавчого напису нотаріуса № 2142 від 14.06.11 р.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів встановила, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.10.12 р. по справі № 1601/10910/2012 був визнаний недійсним і таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 14.06.11 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 2142 на договорі іпотеки № 9/10/11/12-ІД, що укладений між ОСОБА_2 (іпотекодавцем) та ЗАТ «ПроКредитБанк» (іпотекодержателем) та посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 10.10.07 р. за № 11194, за яким передано в іпотеку нежитлове приміщення загальною площею 875,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу 15.10.02 р. за № 6008, зареєстрованого у КП «Кременчуцьке МБТІ» 15.10.02 р., № 20604978, номер запису № 402 в реєстровій книзі ОН-3. Доказів того, що вказане рішення було скасоване судом апеляційної інстанції відповідач по справі не надав.

Відповідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів, а в ч. 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем по справі не були дотримані вимоги Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до порушення прав позивачки по справі.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Київського районного суду м. Полтави від 28.09.12 р. по справі № 1609/2а-7534/12 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 28.09.12 р. по справі № 1609/2а-7534/12 - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 28.09.12 р. по справі № 1609/2а-7534/12 за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська