Постанова № 29356827, 30.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 р. Справа № 2а-11358/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ-ОФ Бріг" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-11358/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ-ОФ Бріг"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки-охоронна фірма "БРІГ" звернулося до суду із позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000292330 від 17.04.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтинг плюс», то він мав встановлене законом право на їх віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 13 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з висновку про відсутність реального наміру на виконання укладених між позивачем та контрагентом - ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» господарських відносин, та як наслідок безпідставне віднесення позивачем до складу витрат та податкового кредиту ПДВ сум на їх підставі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки-охоронна фірма "БРІГ" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 03.04.2012 року по 05.04.2012 року співробітниками Індустріальної МДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «АКБ-ОФ "БРІГ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року, за результатами якої складено Акт № №201/22-106/33118966 від 06.04.2012 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього в сумі 27500 грн., к т.ч. за жовтень 2011 року в сумі 7500 грн., за листопад 2011 року в сумі 20000 грн.

На підставі вище зазначеного акту, Індустріальною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292330 від 17.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 41250 грн., в т.ч. за основним платежем 27500 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13750 грн.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугувала інформація щодо перевірок контрагентів (Акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.12.2011 року №250/23-03-05/3709546 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків - контрагентами за вересень, жовтень 2011 року», від 26.01.2012 року № 43/15-02-36/3709546 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Агро-Синергетика» за листопад 2011 року»), за якими встановлено, що правочини, укладені із контрагентом - ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, через відсутність на підприємстві необхідного руху активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської діяльності, наявності в штаті тільки керівних посад, відсутністю основних фондів, незнаходженням платника за місцезнаходженням, відсутністю у учасників задекларованих господарських операцій спеціального податкового статусу та відсутністю зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесення інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з наявних у позивача документів неможливо встановити зміст та обсяги господарських операцій, реальність цих операцій, які саме послуги надавались за договорами із ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс», яка вартість окремих послуг, чи пов'язані ці послуги з господарською діяльністю позивача, а отже дійшов висновку про відсутність реального наміру на виконання укладених між позивачем та контрагентом - ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» господарських відносин, та як наслідок безпідставне віднесення позивачем до складу витрат та податкового кредиту ПДВ сум на їх підставі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АКБ-ОФ "БРІГ" у перевіряємий період мало господарські відносини із ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс».

Так, 01.09.2011 року між ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» (Виконавець) та ТОВ «АКБ-ОФ "БРІГ" (Замовник) було укладено Договір №75, метою якого є визначення негативних факторів у сфері управління та ведення бухгалтерського обліку Замовником, а також прийняття необхідних заходів, передбачених договором, сприяючих їх ліквідації (п.1.1.). Відповідно до умов Договору, Виконавець приймає на себе зобов'язання на наданню Замовнику супутніх, бухгалтерських послуг у відповідності з потребами Замовника, виникаючими у процесі здійснення ним фінансово-господарської діяльності, відповідно до переліку, визначеного у п.2.1 Договору.

На підтвердження факту реальності виконаних робіт (послуг) позивачем було долучено до матеріалів справи копії Акт здачі-приймання виконаних робіт та Протокол узгодження договірної вартості за надані послуги від 30.11.2011 року.

Розрахунки за проведені роботи (надані послуги) були проведені в безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем копія платіжного доручення №747 від 22.12.2011 року на суму 75000 грн.

ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» було виписано на адресу позивача податкову накладну №156 від 30.11.2011 року на загальну суму 75000 грн. (у т.ч. ПДВ 12500 грн.).

Також, 03.10.2011 року між ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» (Виконавець) та ТОВ «АКБ-ОФ "БРІГ" (Замовник) було укладено Договір №6, відповідно до умов якого Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надавати юридичні послуги та консультації в повному обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги на умовах, вказаних в цьому Договорі. Загальну сума договору становить 45000 грн., у т.ч. ПДВ.

31.10.2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №6 від 03.10.2011 року, відповідно до умов якої загальна сума Договору була збільшена до 90000 грн.

На підтвердження факту реальності виконаних робіт (послуг) позивачем було долучено до матеріалів справи копії Актів здачі-приймання виконаних робіт та Протоколи узгодження договірної вартості за надані послуги від 31.10.2011 року та 30.11.2011 року.

Розрахунки за проведені роботи (надані послуги) були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №610 від 31.10.2011 року на суму 45000 грн., №685 від 02.12.2011 року на суму 25000грн., №742 від 21.12.2011 року на суму 20000 грн.

ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» було виписано на адресу позивача податкові накладні №166 від 31.10.2011 року на загальну суму 45000 грн. (у т.ч. ПДВ 7500 грн.) та №153 від 30.11.2011 року на загальну суму 45000 грн. (у т.ч. ПДВ 7500 грн.).

Отже, посилання податкового органу на неможливість встановлення змісту та обсягу господарських операцій, проведених позивачем із ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс», спростовані у ході судового розгляду справи та не знайшли підтвердження матеріалами справи.

Так, із актів здачі-приймання виконаних робіт вбачається, що у виконання умов договору № 6 від 03.10.2011 року ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» надані наступні послуги: надавання усних та письмових консультацій з правових питань, що виникатимуть у замовника протягом дії договору; консультаційних послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади; приймання участі у підготовці різного виду договорів, що укладаються замовником з іншими підприємствами (установами, організаціями) та громадянами, надавали допомогу щодо організації контролю за виконанням договорів; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій, позовних заяв, доручень та інших документів правового характеру; здійснення аналізу внутрішньої документації замовника; інформування замовника про новини у законодавстві, представництво інтересів замовника від його імені та за його рахунок перед третіми особами, брали учать у переговорах відповідно до завдань, поставлених замовником; узагальнення та аналіз розгляду судових, інших справ та спільно з іншими підрозділами замовника.

Також, акт здачі-приймання виконаної роботи за договором № 75 від 01.09.2011 року свідчить про виконання у його рамках ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс» таких послуг: послуги з компіляції та консолідації фінансової звітності, розробка та запровадження звітної політики, методології та відповідного інструментарію, допомога у тестуванні бухгалтерів та інших фінансових спеціалістів, оптимізація розподілу повноважень та відповідальності персоналу замовника, бюджетування, оперативне та стратегічне планування, проведення експрес перевірки фінансової звітності на підприємстві замовника, операційні перевірки, компіляція бухгалтерської звітності, консультативні послуги.

Крім того, зміст та обсяг господарських операцій, здійснених ТОВ «АКБ-ОФ "БРІГ" із контрагентом - ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс», підтверджуються наданими до судового засідання звітами від 30.11.2011 року про виконані роботи за договорами № 75 від 01.09.2011 року, № 6 від 03.10.2011 року; та звітом від 31.10.2011 року - за договором № 6 від 03.10.2011 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції погоджуючись із твердженнями податкового органу щодо неможливості встановлення характеру, обсягу та видів наданих послуг позивачу за вказаними вище договорами, дійшов хибних висновків, як спростовані у ході судового розгляду справи.

Отже, колегія суддів зазначає, що ТОВ «АКБ-ОФ "БРІГ" правомірно сформовано суму податкового кредиту та визначено обсяг витрат за наслідками господарських операцій із ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс», які виконані належним чином, є реальними та підтверджені відповідною первинною документацією.

А тому, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000292330 від 17.04.2012 року таким, що прийняте на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, колегія суддів на підставі пункту 3 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України приходить до висновку про наявність підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового - про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ-ОФ Бріг" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-11358/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ-ОФ Бріг" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000292330 від 17.04.2012 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.