Ухвала суду № 29356474, 11.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 р.Справа № 2а-4131/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. по справі № 2а-4131/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітеко"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТЕКО" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Державної податкової служби №0002702302 від 20.03.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1590,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року та прийняте нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог ст. п. 1 та п. 3 ст. 159 КАС України та невідповідність висновків суду обставинами справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Юнітеко» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Промбудмонтажінвест» за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.02.2012р. № 632/235/32136993, за висновками якого встановлено ознаки нікчемності угод, укладених позивачем з його контрагентами - ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Промбудмонтажінвест» за перевірений період.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0002702302 від 20.03.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 142703,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -16368,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення є висновок акту перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, виписаних контрагентами, вказаними в акті перевірки, та віднесення до складу витрат, оскільки правочини з ними є нікчемними і не підлягають відображенню в податковому обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийнято всупереч дійсним фактичним обставинами справи при невірному застосування норм чинного законодавства.

При цьому суд першої інстанції взяв до уваги, що між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Промбудмонтажінвест» у перевіреному періоді було укладено низку господарських договорів, які фактично виконано обома сторонами. Досліджені судом первинні документи не мають дефектів форми та змісту, підтверджують реальне проведення між сторонами господарських операцій.

За таких обставин позивач мав право на віднесення до складу податкового кредиту сум, сплачених у вартості товарів (робіт, послуг), виконаних згідно укладених договорів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст.185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту;

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України.

Статтею 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Юнітеко» (покупець) та ТОВ «Промтехноопт» (постачальник) було укладено: договір № 10 від 05.04.2011р. на загальну суму 500000,00 грн. в т. ч. ПДВ 20 % 83333,33грн. (у зв'язку з збільшенням поставок за договором була укладена додаткова угода №1 від 14.11.2011р., з урахуванням додаткової угоди загальна вартість договору складає 750000 грн.) та договір №21 від 25.07.2011 г. на суму 300000,00грн. Предметом договорів є поставка будівельних матеріалів та металопластикових виробів з ПВХ.

Між ТОВ «Юнітеко» як покупцем та ТОВ «Промспец-Консалтинг» як постачальником був укладений договір №25/07-11 від 25.07.11р. на загальну суму 19720,00грн. в т. ч. ПДВ 3286,67 грн. Предмет договору поставка фуфайок трикотажних камуфльованих. За договором № 25/07-11 від 25.07.11р. ТОВ «Юнітеко»в липні 2011р. отримало від ТОВ «Промспец-Консалтинг» товар.

Між ТОВ «Юнітеко» (замовник) та ТОВ «Промстрой - монтажинвест» як підрядником були укладені договори підряду:

договір №1П/2011 від 04.04.11р. на суму 52236,58 грн. на виконання ремонтних робіт. Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт від 27.04.2011 р. на суму 52236,58 в т.ч. ПДВ -8706,10грн. податковою накладною №138 від 27.04.2011 р. Роботи були виконані під час надання послуг за договором №72 від 18.03.2011р., укладеному між ТОВ «Юнітеко»та Харківським університетом повітряних сил;

договір №2П/2011 від 04.04.11 на суму 61860,43 грн. на виконання ремонтних робіт. Факт виконанні робіт підтверджується підписаними сторонами актом виконаних робіт від 04.05.2011 р. на суму 61860,43 в т.ч. ПДВ -10310,07грн. та податковою накладною №8 від 04.05.2011 р. Роботи були виконані під час надання послуг по договору №73 від 28.03.2011р., укладеному між ТОВ «Юнітеко»та Харківським університетом повітряних сил;

договір №3П/2011 від 06.05.11 на суму 59839,39 грн. на виконання ремонтних робіт. Факт виконанні робот підтверджується підписаними сторонами актом виконаних робіт від 19.05.2011 р. на суму 59839,39грн. в т.ч. ПДВ -9973,23грн. та податковою накладною №79 від 19.05.2011 р. Роботи були виконані під час надання послуг за договором №130 від 06.05.2011 р., укладеному між ТОВ «Юнітеко»та Харківським університетом повітряних сил;

договір №4П/2011 від 10.05.11 на суму 55465,82 грн. на виконання ремонтних робіт. Факт виконанні робот підтверджується підписаними сторонами актом виконаних робіт від 15.06.2011 р. на суму 55465,82грн. в т.ч. ПДВ -9244,30грн. та податковою накладною №120 від 15.06.2011 р. Роботи були виконані під час надання послуг за договором №73 від 28.03.2011 р., укладеному між ТОВ «Юнітеко»та Харківським університетом повітряних сил;

договір №5П/2011 від 01.06.11 на суму 57320,82 грн. на виконання ремонтних робіт. Факт виконанні робіт підтверджується підписаними сторонами актом виконаних робіт від 06.07.2011 р. на суму 57320,82грн. в т.ч. ПДВ -9553,33грн. та податковою накладною №37 від 06.07.2011 р. Роботи були виконані під час надання послуг за договором №72 від 28.03.2011 г., укладеним між ТОВ «Юнітеко»та Харківським університетом повітряних сил;

договір №6П/2011 від 27.07.11 на суму 38392,68 грн. на виконання ремонтних робіт. Факт виконанні робіт підтверджується підписаними сторонами актом виконаних робіт від 30.08.2011 р. на суму 38392,68грн. в т.ч. ПДВ -6398,78грн. та податковою накладною №668 від 30.08.2011 р. Роботи були виконані під час надання послуг за договором №202 від 15.07.2011 р., укладеним між ТОВ «Юнітеко»та Харківським університетом повітряних сил;

договір №7П/2011 від 01.08.11 на суму 67388,00 грн. на виконання ремонтних робіт. Факт виконання робіт підтверджується підписаними сторонами актом виконаних робіт від 25.09.2011 р. на суму 67388,00грн. в т.ч. ПДВ -11231,33грн. та податковою накладною №99 від 12.09.2011 р, податковою накладною №262 від 23.09.11р. Роботи були виконані під час надання послуг за договором №212 від 20.07.2011 р., укладеним між ТОВ «Юнітеко» і Харківським університетом повітряних сил.

Укладення та виконання вказаних договорів, в тому числі щодо оплати робіт з урахуванням сум ПДВ, сплачених у вартості робіт, підтверджено наявними у справі доказами. Підстав щодо сумнівів у наданих позивачем на підтвердження вказаних фактів доказів у колегії суддів не виникає. Також наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, судом першої інстанції при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено та не встановлено в ході апеляційного перегляду справи.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено належними доказами.

Роботи, в ціні яких сплачені суми податку на додану вартість, були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача і отримані від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по виконанню робіт та їх виконання у зв'язку із господарською діяльністю позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про фіктивний характер діяльності контрагентів позивача - ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Промбудмонтажінвест» не можуть бути підставою для визнання незаконним включення сум, сплачених цим контрагентам, до складу податкового кредиту та відповідного бюджетного відшкодування за умови дотримання вимог чинного законодавства щодо порядку формування податкового кредиту. Позивачем були фактично здійснені господарські операції та належним чином складені первинні документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст., ст. 160, 167, 195, 196, п.ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2012р. по справі № 2а-4131/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.