Ухвала суду № 29351020, 31.01.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1806/12599/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай Олег ІвановичНомер провадження 22-ц/788/357/13 Суддя-доповідач - Левченко Т. А. Категорія - 30

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2013 року колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Криворотенка В. І., Хвостика С. Г.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, мотивуючи його тим, що з 25.04.2001 року по даний час, він перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе». При виконанні трудових обов'язків він отримав професійне захворювання і 03.01.2012 року МСЕК при повторному огляді встановила йому 65% стійкої втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання. В зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому була заподіяна моральна шкода, тому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 130 000 грн.

Рішенням суду від 07 грудня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 6500 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд у своєму рішенні не зазначив на якій правовій підставі стягує з товариства грошові кошти у відшкодування моральної шкоди, так як відповідно до чинного законодавства правові підстави для стягнення моральної шкоди з товариства відсутні.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Однак своїм правом участі в судовому засіданні не скористались. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 25.04.2001 року по даний час перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» (а. с. 6-8).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 85 від 21.12.2007 року позивачу встановлено, що професійне захворювання виникло у зв'язку з недосконалістю технологій, неефективним використанням засобів індивідуального захисту, проведення робіт в умовах підвищених рівнів виробничого шуму, пилу, загазованості. (а.с.9).

15.01.2008 року позивач вперше пройшов первинний огляд у МСЕК та йому встановлено ІІІ групу інвалідності та 65 відсотків втрати професійної працездатності у зв'язку з профзахворюванням (а.с. 11).

Встановлений позивачу діагноз професійного захворювання підтверджено подальшим обстеженням та лікуванням в Науково-дослідному інституті гігієни праці та профзахворювань Харківського Національного медичного університету, що вбачається з виписок з історії хвороби №0806/1646, 0806/1668.

При повторному огляді 03.01.2012 року фтизіатрична МСЕК встановила йому III групу інвалідності та 65 відсотків втрати професійної працездатності у зв'язку з профзахворюванням (а.с.12).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло в результаті негативних виробничих факторів, під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок незабезпечення роботодавцем безпечних умов праці, в зв'язку з чим йому заподіяна моральна шкода, на відшкодування якої судом визначена грошова сума в розмірі 6500 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він є законним і обґрунтованим.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання причиною професійного захворювання, встановленого позивачу є проведення робіт в умовах підвищення рівня виробничого шуму, пилу, вибрації. Професійне захворювання виникло в зв'язку з недосконалістю технологій, неефективним використанням засобів індивідуального захисту.

Судом першої інстанції встановлено, що роботодавцем було порушено право позивача на безпечні умови праці, внаслідок чого у нього виникло професійне захворювання, що спричинило йому душевні страждання в зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я. Внаслідок погіршення стану здоров'я позивач значно обмежений в життєдіяльності, звичках, бажаннях, що вимагає від нього вживати додаткових зусиль по організації його життя, що спричиняє йому моральні страждання, на відшкодування яких судом обґрунтовано, з врахуванням принципу розумності й справедливості, визначено грошову суму 6500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановивши, що професійне захворювання позивач отримав внаслідок незабезпечення ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» безпечних і нешкідливих умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що завдана працівникові моральна шкода підлягає відшкодуванню роботодавцем. Доводи апелянта про те, що позивач не надав доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами в справі.

Під час встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -