Ухвала суду № 29350973, 31.01.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1806/12197/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - КорольоваНомер провадження 22-ц/788/349/13 Суддя-доповідач - Левченко Т. А. Категорія - 26

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2013 року колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Ільченко О. Ю., Хвостика С. Г.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, мотивуючи його тим, що з 25.06.1973 року по 31.12.2010 року він працював на ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» в управлінні з монтажу, налагодження та сервісного обслуговування обладнання електрозварником ручного зварювання 5 розряду. При виконанні трудових обов'язків він отримав професійне захворювання і 12.10.2011 року МСЕК вперше встановила йому 60% стійкої втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання. В зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому була заподіяна моральна шкода, тому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 60000 грн.

Рішенням суду від 05 грудня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд у своєму рішенні не зазначив на якій правовій підставі стягує з товариства грошові кошти у відшкодування моральної шкоди, так як відповідно до чинного законодавства правові підстави для стягнення моральної шкоди з товариства відсутні.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Однак своїм правом участі в судовому засіданні не скористались. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 25.06.1973 року по 31.12.2010 року знаходився в трудових відносинах з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» та працював в управлінні з монтажу, налагодження та сервісного обслуговування обладнання електрозварником ручного зварювання 5 розряду (а.с. 3-4).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 50 від 27 липня 2011 року позивачу встановлено професійне захворювання, яке виникло в зв'язку неефективністю використання засобів індивідуального захисту, недосконалістю технологій, тривалою роботою в шкідливих умовах праці. Причиною захворювання є проведення робіт в умовах підвищених рівнів шуму, загазованості (а.с.7).

При первинному огляді 12.10.2011 року фтизіатрична МСЕК встановила йому III групу інвалідності та 60 відсотків втрати професійної працездатності безтерміново, у тому числі: 45 відсотків - ХОЗЛ, 15 відсотків - туговухість, у зв'язку з професійним захворюванням (а.с.8).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло в результаті негативних виробничих факторів, під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок незабезпечення роботодавцем безпечних умов праці, в зв'язку з чим ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода, на відшкодування якої судом визначена грошова сума в розмірі 10000 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він є законним і обґрунтованим.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання причиною професійного захворювання, встановленого позивачу є проведення робіт в умовах підвищення рівня виробничого шуму, загазованості. Професійне захворювання виникло в зв'язку з недосконалістю технологій, неефективним використанням засобів індивідуального захисту, тривалої роботи в шкідливих та тяжких умовах праці.

Судом першої інстанції встановлено, що роботодавцем було порушено право позивача на безпечні умови праці, внаслідок чого у нього виникло професійне захворювання, що спричинило йому душевні страждання в зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я. Внаслідок погіршення стану здоров'я позивач значно обмежений в життєдіяльності, звичках, бажаннях, що вимагає від нього вживати додаткових зусиль по організації його життя, що спричиняє йому моральні страждання, на відшкодування яких судом обґрунтовано, з врахуванням принципу розумності й справедливості, визначено грошову суму 10000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановивши, що професійне захворювання позивач отримав внаслідок незабезпечення ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» безпечних і нешкідливих умов праці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що завдана працівникові моральна шкода підлягає відшкодуванню роботодавцем. Доводи апелянта про те, що позивач не надав доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами в справі.

Під час встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді