Постанова № 29336738, 12.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2013 року 08:39 № 2а-18019/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейді»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПСпровизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2012 р. № 0002962220 За участю представників сторін:

від позивача: Шутий Д.С. (довіреність № 20/12 від 20.12.2012 р.);

Скуртул К.А. (довіреність № 20/12 від 20.12.2012 р.)

від відповідача: Діброва Л.С. (довіреність № 10/10-015 від 02.01.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертрейді» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2012 р. № 0002962220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2012 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейді» була залишена без руху з підстав не надання позивачем жодних доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, також не надання документів на підтвердження повноважень ОСОБА_5 (який підписав позовну заяву), як Директора ТОВ «Інтертрейді», та не зазначення дати підписання позовної заяви.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви, у строки, визначені судом, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-18019/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 12.02.2013 р. представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та в судових дебатах просили суд:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 13.07.2012 р. № 0002962220.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтертрейді» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Лекс-Груп» за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., відповідач дійшов помилкового висновку про порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Р.24) на суму 253 860,00 грн. по правовідносинах із ТОВ «Лекс-Груп».

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками даного Акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наголосили представники позивача, висновок відповідача про те, що контрагентом ТОВ «Інтертрейді», а саме ТОВ «Лекс-Груп» було не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 8 від 15.02.2012 р., № 9 від 16.02.2012 р. та № 10 від 17.02.2012 р., на загальну суму 253 860,00 грн., зважаючи на що, згідно вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, було відсутнє право на формування податкового кредиту на підставі цих податкових накладних, - не відповідають дійсності, та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтертрейді» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Лекс-Груп» за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., було встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Р.24) на суму 253 860,00 грн. по правовідносинах із ТОВ «Лекс-Груп», а саме те, що контрагентом позивача ТОВ «Лекс-Груп» не було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 8 від 15.02.2012 р., № 9 від 16.02.2012 р. та № 10 від 17.02.2012 р., на загальну суму 253 860,00 грн., на підставі яких позивачем формувався податковий кредит в лютому 2012 р.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейді» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Лекс-Груп» за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р.

За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 20.06.2012 р. № 189/1-22-20-35509996, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Р.24) на суму 253 860,00 грн. по правовідносинах із ТОВ «Лекс-Груп».

На підставі висновків вищевказаного Акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 13.07.2012 р. № 0002962220, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за період лютий 2012 р. в розмірі 253 860,00 грн.

За наслідками оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення від 13.07.2012 р. № 0002962220 в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій, рішеннями ДПС у м. Києві та ДПС України оскаржуване рішення було залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Однак, не погоджуючись із прийнятим ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 13.07.2012 р. № 0002962220, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в якості обґрунтування висновку про порушення позивачем вказаних вимог податкового законодавства (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України), відповідачем в Акті перевірки зазначено про те, що ТОВ «Інтертрейді» було протиправно включено до податкового кредиту суму ПДВ за податковими деклараціями за лютий 2012 р., отриманих від ТОВ «Лекс-Груп», що не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, вивчивши наявні матеріали справи та норми законодавства, чинного на момент виникнення спірних відносин, суд не може погодитися із таким висновком контролюючого органу, зважаючи на наступне.

Згідно вимог чинного податкового законодавства, та позиції Вищого адміністративного суду, що викладена в його рішеннях, Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків суб'єктів господарювання, не містить обов'язкового для нього припису, та не є правовим актом індивідуальної дії, а відтак висновки Акта перевірки не можуть апріорі бути доказовою базою при розгляді справи в суді, а факти, встановлені податковим органом під час перевірки та викладені в Акті перевірки повинні доводитися в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в перевіряємому періоді між ТОВ «Інтертрейді» (Покупець) та ТОВ «Лекс-Груп» (Постачальник) було укладено Договір від 01.02.2012 р. № 0102.12, згідно якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю Товар, а Покупець прийняти та оплатити такий Товар.

Жодних претензій та зауважень щодо фактичності (товарності) таких взаємовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ «Лекс-Груп», або належності виписаних ТОВ «Лекс-Груп» на адресу позивача податкових накладних, ні в Акті перевірки ні під час розгляду справи в суді ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС не заявлялося.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, згідно наведених норм податкового законодавства, позивач мав право на віднесення сум ПДВ, сплачених по правовідносинах із контрагентом ТОВ «Лекс-Груп» до складу посадкового кредиту в лютому 2012 р.

В Акті перевірки відповідач посилається на те, що податкові накладні: № 8 від 15.02.2012 р., № 9 від 16.02.2012 р., № 10 від 17.02.2012 р., виписані ТОВ «Лекс-Груп» на адресу позивача, не були зареєстровані таким контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже, на думку відповідача, податковий кредит на підставі таких податкових накладних, було сформовано з порушенням вимог чинного законодавства.

Однак, зазначені висновки відповідача спростовуються наявними матеріалами справи.

Так, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, у відповідності до зазначеної норми ПКУ, у випадку не реєстрації контрагентом податкових накладних, виписаних на адресу позивача, в Єдиному реєстрі податкових накладних, на чому наголошував відповідач в Акті перевірки, на адресу ТОВ «Лекс-Груп» мала б надійти квитанція із зазначенням, що вищевказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, такої квитанції про не зареєстрування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8 від 15.02.2012 р., № 9 від 16.02.2012 р., № 10 від 17.02.2012 р., виписаних ТОВ «Лекс-Груп» на адресу позивача, від контролюючого (податково) органу до ТОВ «Лекс-Груп» - не надходило.

Також, матеріалам справи підтверджується, що отримані позивачем податкові накладні від ТОВ «Лекс-Груп», були включені ТОВ «Інтертрейді» до реєстру отриманих податкових накладних, який є додатком до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 р.

Податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2012 р. з відповідними додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних була подана позивачем до податкового органу в електронному вигляді та прийнята на районному рівні, що підтверджується відповідними квитанціями (завірена копія декларації з додатками, реєстром виданих та отриманих податкових накладних та квитанціями є наявною в матеріалах справи).

Крім того, позивачем під час адміністративного оскарження було направлено контрагенту ТОВ «Лекс-Груп» лист вих. № 23/07/12 від 23.07.2012 р., в якому позивач просив надати інформацію щодо реєстрації податкових накладних № 8 від 15.02.2012 р., № 9 від 16.02.2012 р. та № 10 від 17.02.2012 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Листом від 01.08.2012 р. вих. № 01/08/12 ТОВ «Лекс-Груп» було надано позивачу завірену належним чином копію податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 р. з відповідними додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а також надано копії квитанцій, відповідно до яких декларація з усіма додатками була направлена ТОВ «Лекс-Груп» до податкового органу та прийнята останнім як звітна.

Таким чином, податковим органом було без зауважень прийнято від позивача реєстр отриманих податкових накладних на даних контрагентом ТОВ «Лекс-Груп», що є додатком до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 р., та від контрагента позивача ТОВ «Лекс-Груп» декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 р. із відповідними додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Також відповідач ні в запереченні на позовну заяву ні в судовому засіданні не наголошував на завданні будь-якої шкоди Державному бюджету внаслідок правовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ «Лекс-Груп», та включенням позивачем сум ПДВ за правовідносинами із зазначеним контрагентом до складу податкового кредиту в лютому 2012 року, та крім того, наявними матеріалами справи підтверджується той факт, що ТОВ «Лекс-Груп» було в повному обсязі визначено податкові зобов'язання з ПДВ в розрізі правовідносин із позивачем в додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за 2012 р., відповідно до чого жодної шкоди Державному бюджету в даному випадку завдано не було.

Отже, враховуючи вищенаведене в сукупності, наявні в матеріалах справи докази та норми наведеного податкового законодавства, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 13.07.2012 р. № 0002962220 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем в судовому засіданні було надано підтвердження наявності реєстрації контрагентом ТОВ «Лекс-Груп» в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 8 від 15.02.2012 р., № 9 від 16.02.2012 р. та № 10 від 17.02.2012 р., на загальну суму 253 860,00 грн., чим спростовано наявність підстави для зняття зазначеної суми ПДВ з податкового кредиту (порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України), а саме це було єдиною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для його скасування.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 13.07.2012 р. № 0002962220.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 13.07.2012 р. № 0002962220.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В позовній заяві та в судових дебатах позивач не заявляв вимоги щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 13.07.2012 р. № 0002962220.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 18.02.2013 р.