Постанова № 29329044, 06.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 р. Справа № 2а-1870/5289/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Рубін" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-1870/5289/12

за позовом Приватного підприємства "Рубін"

до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство "Рубін", звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Роменської ОДПІ та з урахуванням уточнень до позовної заяви просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.03.2012 р. №192301 та №182301.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.12 в задоволенні позову відмовлено .

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Роменською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Рубін" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ "Євроопт ЛТД" у вересні-грудні 2010 року та з платником податків ПП "Гарант СМД" у березні 2011 року, за результатами якої складено акт від 19.03.2012р. № 22/2305/30880121 (далі - акт перевірки, а.с. 11-35).

На підставі вказаного акту перевірки ПП "Рубін" податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2012 р. №192301 визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22084,67 грн. та штрафним санкціям в сумі 4438,42 грн., податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2012 р. за №182301 визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 29589,00 грн. та штрафним санкціям в сумі 7201,50 грн. (а.с. 45, 47).

В акті перевірки податковим органом зроблено висновки про безпідставне віднесення ПП "Рубін" до валових витрат вартість ТМЦ придбаних у ТОВ "Євтоопт ЛТД" та ПП "Гарант СМД", а також безпідставне віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ по операціям з вказаними контрагентами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість та до складу валових витрат вартість товарів по зазначеним господарським операціям з ПП "Гарант - СДМ" та ТОВ "Євроопт ЛТД

Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинним на момент виникнення правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні норми містить і ст.198 Податкового кодексу України.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (якій був чинним на момент виникнення правовідносин), передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (який розповсюджується на господарські операції, що були здійснені після набрання ним чинності), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається із матеріалів справи, ПП "Рубін" до податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень, жовтень та грудень 2010 року включено податок на додану вартість в сумі 21783,00 грн. по операціям з ТОВ "Євроопт ЛТД" по придбанню товарно-матеріальних цінностей (цегли лицьової М-100 та піску), вартість вказаних ТМЦ в сумі 108915,00 грн. також була віднесена до складу валових витрат.

Також, судом встановлено, що ПП "Рубін" до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за березень 2011 р. включено податок на додану вартість в сумі 4335,00 грн. по операціях по придбанню товарно - матеріальних цінностей з ПП "Гарант-CДМ", вартість вказаних ТМЦ в сумі 10267,11 грн. також була віднесена до складу валових витрат.

Між позивачем та ТОВ «Євроопт ЛТД» у 20.09.2010 було укладено договір поставки №20/09, та у вересні, жовтні, грудні 2010 року здійснювались операції з поставки будівельних матеріалів - піску, кількість, найменування та ціна якого була визначена у погоджених заявках на придбання товару №1 від 20.09.2010, №2 від 18.10.2010, №3 від 21.12.2010 та рахунках-фактурах №2909-1 від 29.09.2010 на суму 27136,00 грн. за пісок та цеглу (том І, а.с. 88), № 2810-2 від 28.10.2010 на суму 34658,00 грн. пісок, (том І, а.с. 101), № 3012-2 від 30.12.2010 на суму 68904,00 грн. пісок, (том І, а.с. 114).

Згідно видаткової накладної №29091 від 29.09.2010 ТОВ «Євроопт ЛТД» відвантажено на користь позивача піску 288 м.куб та цеглу марки М-100 2,96 тис.шт на загальну суму 27136 грн. Розрахунки між сторонами за даною поставкою здійснені у повному обсязі, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення з відміткою банку (том І, а.с. 91). Прийом передача товарно-матеріальних цінностей оформлена актом №1 від 29.09.2010.3а наслідками цієї операції ТОВ «Євроопт ЛТД» була виписана на користь ПП «Рубін» податкова накладна №29091 від 29.09.2010 на суму 27136,00 грн. (в т.ч. ПДВ -4522,67 грн.).

Згідно видаткової накладної №28102 від 28.10.2010 ТОВ «Євроопт ЛТД» відвантажено, на користь позивача пісок 403 м.куб на загальну суму 34658 грн. Розрахунки між сторонами за даною поставкою здійснені у повному обсязі, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №622 від 23.11.2010 з відміткою банку (том І, а.с. 91). Прийом передача товарно-матеріальних цінностей оформлена актом №2 від 28.10.2010.3а наслідками цієї операції ТОВ «Євроопт ЛТД» була виписана на користь ПП «Рубін» податкова накладна №28102 від 28.10.2010 на суму 34658 грн. (в т.ч. ПДВ - 5776,33 грн.).

Згідно видаткової накладної №30123 від 30.12.2010 ТОВ «Євроопт ЛТД» відвантажено на користь позивача пісок 348 м.куб на загальну суму 68904 грн. Розрахунки між сторонами за даною поставкою здійснені у повному обсязі, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №60 від 11.03.2011 з відміткою банку. Прийом передача товарно-матеріальних цінностей оформлена актом №3 від 30.12.2010.

За наслідками цієї операції ТОВ «Євроопт ЛТД» була виписана на користь ПП «Рубін» податкова накладна №28102 від 28.10.2010 на суму 34658 грн. (в т.ч. ПДВ - 5776,33 грн.).

Фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Євроопт ЛТД» у 2010 році здійснені на підставі господарського договору поставки, за умовами якого ТОВ «Євроопт ЛТД» поставляє покупцю пісок та цеглу, а покупець, у свою чергу, приймає у власність товар та зобов'язується своєчасно оплатити його повну вартість на умовах договору. Поставка товарів здійснюється на умовах на базис поставки СРТ, фрахт/перевезення оплачені до ... назва місця призначення. Покупець у заявці на поставку партії вказав базис поставки та назву місця призначення поставки місто Ромни, Сумської області, вул. Дудіна,18Б.

Відповідно до бухгалтерської довідки № 15 залишки піску у ПП «Рубін» станом на 28.09.2010 становили 67 м.куб. За вересень-грудень 2010 єдиним постачальником піску був контрагент ТОВ «Євроопт ЛТД» , який поставив 1039 м.куб піску, інших постачальників не було.

Відповідно до бухгалтерської довідки № 13 від 28.01.13 ПП «Рубін» у вересні-грудні 2010 року було вироблено та реалізовано плитку тротуарну 1083м.кв., бордюри 214 шт., розчин будівельний цементний 202,5 м.куб, бетону 962 м.куб, фундаментних блоків 59 шт. (реалізовано ТОВ «ВКФ Біловод-сілгосппостач» 17,5 м.куб, ПП «ВКФ «Будівництво і комплектація» 351 м.куб, ПП ОСОБА_1 82,5 м.куб, ТОВ «Будпартнер» 304,5 м.куб, ФОП ОСОБА_2 53 м.куб, ВАТ РП «Агротехсервіс» 4 м.куб, ТОВ СП «Хлібороб» 2 м.куб, ТОВ «Металсоюз плюс» 7 м.куб, ПАТ «Роменський завод Тракторозапчастина» 103 м.куб, ПРАТ «Укр Агро НПК» 10 м.куб, ТОВ «Завод Кобзаренко» 49 м.куб, та кінцевому споживачу населенню 181,4 м.куб. Вироблена тротуарна плитка за вказаний період була реалізована ТОВ «Будпартнер» 845 м.кв, ФОП ОСОБА_2 ПО м.кв, СТГО Кременчуцьке БМЕУ-7 70 кв.м, ФОП ОСОБА_4 20 кв.м, населенню 38 кв.м.).

Фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ПП «Гарант СДМ» у березні 2011 року здійснені на підставі договору купівлі-продажу №1003-011 від 10.03.2011, за умовами якого ПП «Гарант СДМ» зобов'язувалося передати, а покупець ПП «Рубін» прийняти та оплатити товар автозапчастини в асортименті, кількості і ціні згідно з рахунком-фактурою. Придбання та прийом автозапчастин здійснювався згідно вказаного договору за рахунком-фактурою №0023 від 10.03.2011, №0024 від 14.03.2011, №0038 від 30.03.2011, підтверджується видатковими накладними №15 від 18.03.2011 на суму 7710 грн. (в т.ч. ПДВ 1285 грн.), №16 від 18.03.2011 року на суму 300 грн. (в т.ч. ПДВ 50 грн.), №20 від 31.03.2011 на суму 18000 грн. ( в т.ч. ПДВ 3000 грн.). За наслідками цих операції ПП «Гарант СДМ» була виписана податкова накладна №3 від 14.03.2011, №4 від 14.03.2011, №16 від 31.03.2011. Розрахунки між сторонами за даною поставкою здійснені у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжними дорученнями з банківського рахунку позивача №71 від 14.03.2011 на суму 8010 грн., №96 від 31.03.2011 на суму 18000 грн.

31.03.2011 придбані запчастни були доставлені з м. Харкова автомобілем ГАЗ 33023, що належить ПП «Рубін» на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого Роменським МРЕ 03.04.2007 року.

Запчастини використані на ремонт навантажувача ТО-18 1985 року випуску, якій належить ПП «Рубін» відповідно до Свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ №124625, видане Роменським ДТН 04.11.2005 року.

Як сам позивач, так і його контрагенти в період, який був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку щодо цього в ДПС, що не оспорюється відповідачем.

Оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи та обставини, встановлені на їх підставі в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме, надання позивачем первинних документів, які б підтверджували її реальність, спрямованість на фактичні зміни, у відповідності до змісту здійсненого правочину, в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача, колегія суддів надходить до висновку, що відповідні угоди мають реальний характер.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не підтвердження реальності (товарності) господарських операцій позивача з ПП "Гарант - СДМ" та ТОВ "Євтоопт ЛТД та вважає, що ці господарські операції мають правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та віднесення до валових витрат вартість придбаних товарів та послуг, оскільки реально вчинені у межах господарської діяльності та підтверджені належними первинними документами.

При цьому, судовою колегією критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та " ПП "Гарант - СДМ" та ТОВ "Євтоопт ЛТД є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рубін" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-1870/5289/12 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Роменської ОДПІ від 30.03.2012 р. №192301 та №182301.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О.

Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 11.02.2013 р.