Рішення № 29326039, 11.02.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0602/780/2012 Головуючий у 1-й інст. Михалюк О.П.

Категорія 48 Доповідач Микитюк О. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої Микитюк О.Ю.

суддів Товянської О.В.

Гансецької І.А.

при секретарі Валяник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Баранівського районного суду від 25 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на час навчання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у Житомирському державному технологічному університеті у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно. В обґрунтування позову зазначила, що у зв'язку з навчанням син потребує матеріальної допомоги.

Рішенням Баранівського районного суду від 25 вересня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на денному факультеті Житомирському державному технологічному університеті (IV рівень акредитації), на бюджетній основі, освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», термін навчання до 30.06.2015 року.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст.60 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не надала доказів на підтвердження того, що у зв'язку із навчанням ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги - коштів на оплату проживання у гуртожитку, придбання підручників та канцелярського приладдя тощо, клопотання про витребування таких доказів в суді першої та апеляційної інстанції не заявляла. Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 25 липня 2012 року для студентів вищих учбових закладів III-IV рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» з 1 вересня 2012 року стипендія збільшена з 530 грн. до 730 грн.

Відповідач працює, його середньомісячний доход - заробітна плата після відрахування податків та обов'язкових платежів становить 35340 рублів. На його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей - дочка ОСОБА_5 , син ОСОБА_6 та непрацююча дружина ОСОБА_7 Розмір прожиткового мінімуму у Ханти-Мансійському автономному окрузі Російської Федерації у третьому кварталі 2012 року становить для працездатного населення 10254 рублі, для дітей 8766 рублів. Середньомісячний доход відповідача менший, ніж межа прожиткового мінімуму, яка дорівнює для його сім'ї 38040 рублів. Колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин ОСОБА_3 не має можливості надавати матеріальну допомогу сину ОСОБА_4 на час навчання.

Рішення ухвалено із порушенням норм матеріального права, тому його належить скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати рішення Баранівського районного суду від 25 вересня 2012 року і ухвалити нове рішення. Відмовити ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді: