Ухвала суду № 29326042, 13.02.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0603/2590/12 Головуючий у 1-й інст. Хавронюк О.Л.

Категорія 27 Доповідач Заполовський В. Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.Й.,

суддів : Павицької Т.М., Шевчук А.М.,

при секретарі судового засідання Капустинській Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" про визнання договору іпотеки таким, що припинив свою дію за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Після уточнення позовних вимог позивач просив визнати договір іпотеки від 13.12.2005 року таким, що припинив свою дію з моменту вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто з 31.10.2006 року.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вважає, що рішення суду безпідставне та порушує його права, оскільки ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, не досліджені всі докази та не перевірені доводи, якими обґрунтовується позов. Висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що передбачених законом підстав, за наявності яких іпотека припиняється, позивачем не наведено та таких не встановлено судом.

Такий висновок суду є обґрунтованим, він зроблений на підставі встановлених обставин та наявних у справі доказів.

Так, згідно ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ст.575 ЦК іпотека є окремим видом застави. Зокрема, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статею 593 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких право застави припиняється.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено поняття майновий поручитель, з якого випливає, що це є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 11 цього ж Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Разом з тим, відповідно до ст. ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_2 12.12.2005 року був укладений кредитний договір на строк до 23.04.2008 року.

На забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору Банком з позивачем та ОСОБА_3 13.12.2005 року був укладений договір іпотеки. За вказаним договором в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1 (а.с.81,82), (а.с.11-14).

Отже, позивач та третя особа ОСОБА_3 є майновими поручителями за договором іпотеки від 13.12.2005 року.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків, 31.10.2006 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу був вчинений виконавчий напис, відповідно до якого у безспірному порядку для задоволення вимог позивача на суму 84 151,47 грн. стягнення було звернуто на вищевказану спірну квартиру (а.с.71-87).

Виконавчий напис позивачем чи іншими особами не оскаржено.

Звертаючись до суду за захистом свого права, а саме з вимогою про визнання договору іпотеки таким, що припинив свою дію позивач посилався на порушення відповідачем умов договору та закону щодо його повідомлення про наявність боргу за кредитним договором; про укладення договору застави з боржником за основним зобов'язанням і приховання такого факту від нього; про збільшення розміру зобов'язання майнового поручителя; про вчинення нотаріальних дій поза межами нотаріального округу нотаріуса.

Тобто позивачем заявлена вимога про припинення договору іпотеки.

Проте, право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки відповідно до п.7 ч.2 ст.16 ЦК України, оскільки це суперечило б положенням ст.593 ЦК України та ст.17 Закону України "Про іпотеку" .

За наведених обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та є безпідставними.

Рішення постановлено судом з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.

Відтак, судове рішення відповідно до ст.308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді