Постанова № 29319532, 14.02.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.02.2013 р. справа №5006/10/48/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В.суддівКододової О.В., М'ясищева А.М., при секретарі Пеленовій О.О.за участю представників сторін: від позивача : Садіков В.В. - за довіреністювід відповідача (скаржника): Чайкіна Е.О. - за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областівід20.12.2012р. (повний текст складено 21.12.2012р.) по справі№ 5006/10/48/2012 (суддя Харакоз К.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід», м.Маріуполь, Донецька область доПублічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область простягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені за договором суборенди земельної ділянки, В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід», м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені за договором суборенди земельної ділянки в розмірі 425639,16грн.

У заяві від 14.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» зменшив заявлені позовні вимоги та просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» суму заборгованості в розмірі 370859,20грн., суму індексу інфляції в розмірі 4589,38грн., 3% річних в розмірі 12223,12грн., пеню в розмірі 37415,73грн. (всього 425087,43грн.).

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2012р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід», викладені у заяві від 14.12.2012р., задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а судове рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» у відзиві від 06.02.2013р. вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2012р. - без змін.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 28.05.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» (орендар) та Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (суборендар) був укладений договір суборенди земельної ділянки (далі за текстом - договір), згідно розділу 1 якого орендар передав суборендареві у строкове платне користування земельну ділянку площею 32,2433га території Міськострова в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя. На земельній ділянці знаходиться цех морських перевезень, вугільний склад ВАТ «МК «Азовсталь» та нежитлові приміщення, згідно затвердженої Технічної документації. Грошова оцінка земельної ділянки узгоджена рішенням Маріупольської міської ради № 708 від 28.09.2000р. (зі змінами від 11.01.2002р. № 1388) та набуває чинності з 01.01.2001р. Прав третіх осіб на земельну ділянку не існує.

В пункті 2.2. договору сторони визначили, що земельна ділянка надається Суборендарю для реалізації на території Східної промислової зони Спеціальної економічної зони «Азов», затвердженого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області інвестиційного проекту «Будівництво та експлуатація перевантажувального комплексу «Азовсталь» на підставі рішення Маріупольської міської ради № 1381 від 28.12.2001р., згідно з пунктом 10 Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» № 356-ХІV від 24.12.1998 року.

Згідно з пунктом 2.3. договору, він укладений на період до державної реєстрації нової юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності на території СЕЗ «Азов», згідно затвердженого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області інвестиційного проекту, та діє з моменту його підписання.

Вказаний договір зареєстрований Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів 28.05.2002р. за № 8.

В пункті 3.1. договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься суборендарем щорічно у розмірі 1,7632грн. за квадратний метр (без урахування ПДВ. ПДВ справляється згідно діючого законодавства). Загальна сума договору складає 682216грн. 64коп. (з урахуванням ПДВ) та може бути змінена згідно п.3.2.

Як визначено в пункті 3.2. договору, розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель м.Маріуполя, суборендар зобов'язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації на підставі документально підтвердженого письмового повідомлення орендаря.

Періодичність внесення орендної плати - щомісячно рівними частками. Плата за землю справляється у вигляді орендної плати не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця (пункт 3.3. договору).

Згідно пункту 3.4. договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини суборендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання Орендарем обов'язку повідомити Суборендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів грошової оцінки; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

У разі зміни або індексації грошової оцінки Суборендар зобов'язаний пропорційно корегувати орендну плату за земельну ділянку (п.3.5. договору).

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2012р. у справі № 5006/39/44пн/2012, якою постанова Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. та рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2012р. залишені без змін, колегія суддів визнала обґрунтованим висновок судів, що умови п.3.5. договору суборенди від 28.05.2002р. визначені в межах договору оренди земельної ділянки від 22.05.2002р. та відповідають змісту положень п.3.7. цього договору і положенням норм законодавства, чинного на момент укладення договору суборенди щодо порядку визначення розміру орендної плати.

Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням Маріупольської міської ради від 15.12.2009р. № 5/38-6108 "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м.Маріуполя, сел.Старий Крим, сел.Сартана, сел.Талаковка, с.Гнутово" змінена грошова оцінка землі м.Маріуполя, дія якого була зупинена рішенням Маріупольської міської ради від 11.02.2010р. № 5/40-6281 до 31.12.2010р. (т.1 а.с.109-111).

Рішення ради від 15.12.2009р. № 5/38-6108 було оприлюднено у встановленому законом порядку на офіційному веб-сайті Маріупольської міської ради, що підтверджується листом виконавчого комітету Маріупольської ради від 20.09.2011р. № 10-3810-07 (т.1 а.с.121).

Рішенням Маріупольської міської ради від 19.10.2010р. № 5/46-7084 (т.1 а.с.113-114) до рішення Маріупольської міської ради від 11.02.2010р. № 5/40-6281 "Про зупинення дії рішення Маріупольської міської ради від 15.12.2009р. № 5/38-6108 "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м.Маріуполя, сел.Старий Крим, сел.Сартана, сел.Талаковка, с.Гнутого" внесені зміни, а сааме: дія рішення Маріупольської міської ради від 15.12.2009р. № 5/38-6108 "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м.Маріуполя, сел.Старий Крим, сел.Сартана, сел.Талаковка, с.Гнутово" зупинена до 31.12.2011р.

Рішенням Маріупольської міської ради від 25.02.2011р. № 6/5-327 (т.1 а.с.115-116) на підставі протесту прокурора м.Маріуполя було скасовано рішення Маріупольської міської ради від 19.10.2010р. № 5/46-7084. При цьому, в пункті 4 вказаного рішення визначено, що довідки про нормативну оцінку землі на 2011 рік, видані Управлінням Держкомзема в м.Маріуполі Донецької області землекористувачам до 15.02.2011р., вважати дійсними при розрахунку орендної плати за період до 15.02.2011р. В пункті 6 зазначено, що Державній податковій інспекції м.Маріуполь необхідно організувати роботу з прийому податкової звітності по платі за землю, зокрема, за період з 15.02.2011р. - на підставі грошової оцінки землі, затвердженої рішенням Маріупольської міської ради від 15.12.2009р. № 5/38-6108 «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м.Маріуполя, сел.Старий Крим, сел.Сартана, сел.Талаковка, с.Гнутово».

Відповідно до Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.10.2011р. № 3483/2/2011 (2011 рік) та від 30.01.2012р. № 870/2/2012 (2012 рік) (т.1 а.с.43,44), новий розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки території Міськострова в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя з 15.02.2011р. був встановлений у розмірі 201,9грн./м2 (з урахуванням коефіцієнта індексації).

В листах від 24.06.2011р. вих. № 430/88, від 21.03.2012р. вих. № 430/138 (т.1 а.с.36, 45-48) орендар повідомив суборендаря повідомив про збільшення розміру грошової оцінки землі та суми плати за суборенду земельної ділянки та надіслав відповідні рахунки-фактури.

У відповіді від 06.07.2011р. № 01-109 (т.1 а.с.42) суборендар просив надати інформацію про застосовану методику розрахунку орендної плати з вказівкою відповідних нормативних актів, а також направити проект додаткової угоди до договору суборенди та зазначив, що до врегулювання вказаного питання комбінатом здійснюватимуться платежі на рівні, який раніше погоджений та вказаний в договорі № 8 від 28.05.2002р.

Внаслідок неналежного виконання умов договору, у Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» виникла заборгованість з орендних платежів, у зв'язку з чим останній звернувся до суду.

За результатами апеляційного перегляду матеріалів справи колегія суддів виходить з наступного:

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності -обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, законом визначено, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку щодо відповідних земельних ділянок, а тому наявні передбачені договором умови, при яких його зміна є обов'язковою для сторін.

Зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки автоматично змінює розмір орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.632 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони в пункті 3.2. договору передбачили, що розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель м.Маріуполя. Суборендар зобов'язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації на підставі документально підтвердженого письмового повідомлення Орендаря.

Згідно ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно ч.3 ст.15 Закону України "Про оренду землі", що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

За умовами договору, у разі зміни або індексації грошової оцінки Суборендар зобов'язаний пропорційно корегувати орендну плату за земельну ділянку (п.3.5. договору).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на те, що сторонами в договорі оренди був передбачений обов'язок Суборендаря пропорційно корегувати орендну плату земельної ділянки у разі зміни або індексації грошової оцінки землі (п.3.5. договору), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому зміна коефіцієнту індексації грошової оцінки землі є підставою для стягнення недоплаченої орендної плати.

Посилання скаржника на те, що орендна плата за землю є істотною умовою оренди землі, яка не може змінюватись в односторонньому порядку, а будь-які зміни до договору мають бути внесені в письмовій формі за погодженням сторін, колегією суддів не приймаються, виходячи з наступного:

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в п.6.5. договору встановлено, що будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін у разі, якщо з будь-яких причин будь-які положення цього договору є недійсними, недіючими, незаконними або такими, що не мають юридичної сили, це не впливає на дійсність або юридичну силу будь-якого або усіх інших положень цього договору.

Тобто договором встановлено певний перелік обставин згідно яких зміни, здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін. Зміна орендної плати до встановленого п.6.5. договору переліку не входить. Відтак на сторін укладеним договором не покладений обов'язок в письмовій формі за погодженням сторін вносити зміни щодо зміни орендної плати.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗ "АЗОВ-СХІД" в частині стягнення недоплаченої орендної плати у розмірі 370859,20грн. за період з липня 2011року по січень 2012 року та березень 2012 року.

Висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 37415,73грн. в повному обсязі колегія суддів апеляційної інстанції вважає передчасним, виходячи з наступного:

В пункті 3.6. договору сторони узгодили, що на будь-яку суму орендної плати, яка не була сплачена у строки, визначені цим договором, нараховується пеня у розмірі 0,3 відсотки несплаченої суми, але не більше ніж 120 відсотків діючої на момент платежу облікової ставки Національного банку України за кожний наступний день, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено.

За розрахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» сума пені становить 37415,73грн. за прострочку оплати орендної плати за період з липня 2011року по січень 2012 року та березень 2012 року.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В частині 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відзиві на позов від 27.11.12р. (т.1 а.с.22-26) Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» було заявлено про застосування позовної давності до вимог щодо стягнення пені, посилаючись на його пропуск позивачем.

Із долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що заборгованість, на яку позивачем нарахована пеня, виникла за період з липня 2011року по січень 2012 року та березень 2012 року. Позовна заява подана до суду 09.10.2012р., про що свідчить штамп канцелярії суду на позові.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов'язань.

Як зазначалось вище, за умовами договору орендна плата вноситься суборендарем щомісячно рівними частками не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, а нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Інших умов нарахування пені за договором не визначено.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Відтак частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.

Строк виконання зобов'язання по сплаті орендних платежів за липень та серпень 2011р. вважається порушеним, починаючи з 11.08.2011р. та 11.09.2011р., а тому висновок місцевого господарського суду про початок перебігу строку позовної давності з 10.10.2011р. (за рік до подачі позову до суду) та дотримання позивачем строків позовної давності є хибним.

Отже, колегія суддів зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» був пропущений строк позовної давності в частині пред'явлення до стягнення суми пені, нарахованої на суму заборгованості за період з липня по серпень 2011р.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» на відсутність підстав застосування строків позовної давності у даних правовідносинах є безпідставними, зважаючи на те, що постанови Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справах № 30/190 та № 30/191 стосуються застосування строків нарахування суми неустойки, нарахованої за ст.785 Цивільного кодексу України, за користування річчю за час прострочення.

У даному випадку заявлені вимоги стосуються нарахування пені за прострочення оплати за договором, що регулюється нормами ст.549 Цивільного кодексу України.

Частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлює, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 8652,58грн. (4509,37грн. + 4143,21грн.), нарахованої на суму заборгованості за період з липня по серпень 2011р., не підлягають задоволенню, у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Що стосується вимог про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості за період з вересня 2011р. по січень 2012р. та березень 2012р., судова колегія зазначає наступне:

Як зазначено вище, частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а саме: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов'язань.

Долучений до матеріалів справи розрахунок пені, з урахуванням заяви від 14.12.2012р., є таким, що здійснений з порушенням встановлених чинним законодавством строків для її нарахування, а тому колегією суддів апеляційної інстанції здійснено перерахунок суми пені, нарахованої на суму заборгованості за період з вересня 2011р. по січень 2012р. та березень 2012р., виходячи з наступного розрахунку:

За умовами договору сторони визначили, що розмір пені не може перевищувати 120 відсотків діючої на момент платежу облікової ставки Національного банку України за кожний наступний день, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено.

Під час перерахунку колегією суддів застосовані наступні облікові ставки НБУ:

ставка НБУ з 10.08.2010р. - 7,75%, 120% від якої становить 9,3%

ставка НБУ з 23.03.2012р. - 7,5%, 120% від якої становить 9%

1) період прострочки - вересень 2011р.

період нарахування пені з 11.10.2011р. по 09.04.2012р. (182 дні прострочки)

- з 11.10.2011р. по 22.03.2012р. (164 дні прострочки) - ставка НБУ 7,75%

46357,40грн. х (7,75% х 120%) : 365 х 164 = 1937,10грн.

- з 23.03.2012р. по 09.04.2012р. (18 днів прострочки) - ставка НБУ 7,5%

46357,40грн. х (7,5% х 120%) : 365 х 18 = 205,75грн.

2) період прострочки - жовтень 2011р.

період нарахування пені з 11.11.2011р. по 10.05.2012р. (182 дні прострочки)

- з 11.11.2011р. по 22.03.2012р. (133 дні прострочки) - ставка НБУ 7,75%

46357,40грн. х (7,75% х 120%) : 365 х 133 = 1570,94грн.

- з 23.03.2012р. по 10.05.2012р. (49 днів прострочки) - ставка НБУ 7,5%

46357,40грн. х (7,5% х 120%) : 365 х 49 = 560,10грн.

3) період прострочки - листопад 2011р.

період нарахування пені з 11.12.2011р. по 09.06.2012р. (182 дні прострочки)

- з 11.12.2011р. по 22.03.2012р. (103 дні прострочки) - ставка НБУ 7,75%

46357,40грн. х (7,75% х 120%) : 365 х 103 = 1216,60грн.

- з 23.03.2012р. по 09.06.2012р. (79 днів прострочки) - ставка НБУ 7,5%

46357,40грн. х (7,5% х 120%) : 365 х 79 = 903,02грн.

4) період прострочки - грудень 2011р.

період нарахування пені з 11.01.2012р. по 10.07.2012р. (182 дні прострочки)

- з 11.01.2012р. по 22.03.2012р. (72 дні прострочки) - ставка НБУ 7,75%

46357,40грн. х (7,75% х 120%) : 365 х 72 = 850,44грн.

- з 23.03.2012р. по 10.07.2012р. (110 днів прострочки) - ставка НБУ 7,5%

46357,40грн. х (7,5% х 120%) : 365 х 110 = 1257,37грн.

5) період прострочки - січень 2012р.

період нарахування пені з 11.02.2012р. по 10.08.2012р. (182 дні прострочки)

- з 11.02.2012р. по 22.03.2012р. (41 день прострочки) - ставка НБУ 7,75%

46357,40грн. х (7,75% х 120%) : 365 х 41 = 484,28грн.

- з 23.03.2012р. по 10.08.2012р. (141 день прострочки) - ставка НБУ 7,5%

46357,40грн. х (7,5% х 120%) : 365 х 141 = 1611,71грн.

6) період прострочки - березень 2012р.

Із долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивачем нарахування пені здійснено за період з 11.04.2012р. по 31.08.2012р. (143 дні прострочки), тобто в межах встановленого строку для її нарахування. Ставка НБУ у вказаний період становила 7,5%.

46357,40грн. х (7,5% х 120%) : 365 х 143 = 1634,57грн.

Таким чином, з урахуванням проведеного перерахунку, стягненню з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» підлягає пеня в розмірі 12231,88грн.

Також із матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» була нарахована пеня в розмірі 7866,53грн. (згідно вимог, викладених у заяві від 14.12.2012р.) за прострочення виплати суми в розмірі 208608,30грн., яка заявлена до стягнення.

Колегією суддів встановлено, що сума заборгованості 208608,30грн. виникла за період прострочення оплати з січня по червень 2011р. та була стягнута зі скаржника на користь ТОВ «ВЕЗ «Азов-Схід» згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2012р., якою рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2011р. у справі № 32/114 було скасовано. Вказана постанова апеляційної інстанції постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2012р. залишена без змін. Також за постановою Донецького апеляційного господарського суду з ПуАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» на користь ТОВ «ВЕЗ «Азов-Схід» було стягнуто інфляційне збільшення в розмірі 2827,81грн., 3% річних в розмірі 1217,37грн. та пеня в розмірі 3999,45грн.

Оскільки стаття 232 Господарського кодексу України встановлює законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов'язань, а саме: шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені за прострочення виплати суми заборгованості, що виникла за період з січня по червень 2011р. та вже стягнута за судовим рішенням.

Що стосується вимог про стягнення суми індексу інфляції в розмірі 4589,38грн. та 3% річних в розмірі 12223,12грн., судова колегія виходить з наступного:

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання і є зобов'язання боржника сплатити кредитору суму боргу з урахуванням індексу інфляції. Інфляційні витрати є невід'ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити з моменту виникнення права на позов про повернення боргу з урахуванням строків позовної давності.

Колегією суддів перевірено розрахунок 3% річних, в тому числі нарахованих на суму заборгованості 208608,30грн., стягнуту за результатами розгляду справи № 32/114, та встановлено, що вказані вимоги заявлені в межах встановленого чинним законодавством строку позовної давності до моменту погашення суми заборгованості (05.03.2012р.). Отже розрахунок 3% річних визнано вірним, а тому місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Проте, при перевірці розрахунку індексу інфляції колегією суддів встановлено, що при нарахуванні індексу інфляції на суму заборгованості за прострочення оплати за липень 2011р. позивачем нарахування індексу інфляції здійснено починаючи з вересня 2011р., тоді як, виходячи з умов договору, прострочення платежу настало з 11.08.2011р. Отже й нарахування індексу інфляції повинно проводитись починаючи з серпня 2011р., індекс інфляції за який становив 99,6.

Судовою колегією апеляційної інстанції здійснено перерахунок індексу інфляції, нарахованого на суму заборгованості за прострочення оплати за липень 2011р.:

середній індекс інфляції за період нарахування (з серпня 2011р. по квітень 2012р.) склав 1,007

46357,40грн. х 1,007 - 46357,40грн. = 324,50грн.

Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» в частині стягнення індексу інфляції, нарахованого на суму заборгованості, що виникла за період з вересня 2011р. по січень 2012р. та березень 2012р., підлягають частковому задоволенню в розмірі 2735,08грн.

Розрахунок індексу інфляції, нарахованого на суму заборгованості 208608,30грн., стягнуту за результатами розгляду справи № 32/114, колегією суддів визнано вірним, зважаючи на те, що вказані вимоги заявлені в межах встановленого чинним законодавством строку позовної давності до моменту погашення суми заборгованості (05.03.2012р.).

Приймаючи до уваги той факт, що у справі № 32/114 були заявлені вимоги щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних, та, виходячи з приписів статті 625 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про можливість розгляду в межах даної справи вимог, пов'язаних із донарахуванням індексу інфляції та 3% річних на суму заборгованості, що була стягнута за судовим рішенням у справі № 32/114, оскільки вказані вимоги пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Отже місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» в частині стягнення індексу інфляції та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню підлягає індекс інфляції в розмірі 4403,95грн. (2735,08грн. + 1668,87грн.) та 3% річних в розмірі 12223,12грн.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2012р. у справі № 5006/10/48/2012 підлягає зміні в частині визначення суми пені та індексу інфляції, що підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область, зважаючи на пропуск позивачем строку позовної давності, невірний розрахунок пені та індексу інфляції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, п.п.3, 4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2012р. у справі № 5006/10/48/2012 - змінити.

Абзаци 1 та 2 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2012р. у справі № 5006/10/48/2012 викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід», м.Маріуполь Донецької області до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та пені за договором суборенди земельної ділянки - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1; код ЄДРПОУ 00191158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗ "Азов-Схід" (87532, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Енгельса, 39а; код ЄДРПОУ 31674430) заборгованість за договором суборенди земельної ділянки за період з липня 2011 року по січень 2012 року та березень 2012 року у розмірі 370859,20гривень, інфляційне збільшення в сумі 4403,95грн., 3% річних у розмірі 12223,12 гривень, пеню в сумі 12231,88 гривень, судовий збір в сумі 7994,36 гривень.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід», м.Маріуполь Донецької області - у задоволенні відмовити.».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗ "Азов-Схід" (87532, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Енгельса, 39а; код ЄДРПОУ 31674430) на користь Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1; код ЄДРПОУ 00191158) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 253,69грн.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати судові накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: О.В.Кододова

А.М.М'ясищев

Надруковано 5 примірників:

1 - позивачу

1 - відповідачу (скаржнику)

1 - у справу

1 - ГСДО

1 - ДАГС