Ухвала суду № 29315027, 11.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/51/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

11.02.13 Справа № 5009/1345/12

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.,

При секретарі Хилько Ю.І.

Розглянувши заяви Комунального підприємства «Водопровідник» Токмацької міської ради про надання розстрочки виконання рішення суду по справі № 5009/1345/12 на шістдесят місяців та про зняття арешту з розрахункового рахунку № 26048901049792 і Філії Запорізьке обласне АТ «Ощадбанк» в м. Запоріжжя, МФО 313957, який належить КП «Водопровідник» ТМР, які подані по справі № 5009/1345/12

за позовом Токмацького міжрайонного прокурора (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Шевченко, 50) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах - Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 72-А)

до Комунального підприємства «Водопровідник» Токмацької міської ради (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Шевченко, 46)

Заінтересована особа Відділ державної виконавчої служби Токмацького районного управління юстиції (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Леніна, 27-А)

про стягнення суми шкоди

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від прокуратури: Красних О.О.- посвідчення №003957 від 13.09.2012 р.;

від позивача : не з'явився;

від відповідача: Лісова Н.І. - директор - виписка з ЄДР № 526900 від 11.07.2012 р.,

Шпак В.М. - довіреність № 5 від 01.09.2012 р.,

Олійник Ю.В. - довіреність № 7 від 15.11.2012 р.;

від ВДВС: Рудєва О.І. - довіреність № 1588/03 від 04.02.2013 р.;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Водопровідник» Токмацької міської ради (відповідач у справі) звернулося в господарський суд Запорізької області із письмовою заявою (вих. № 51 від 25.01.2013 р.) про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2012 р. по справі № 5009/1345/12 строком на шістдесят місяців, згідно графіку: до 28.02.2013р. - 10000грн., до 31.03.2013р. - 10000грн., до 30.04.2013р. - 20000грн., до 31.05.2013р. - 20000грн., з 01.06.2013р. по 01.01.2018р. (щомісячно) - по 46440грн., з 01.01.2018р. по 31.01.2018р. - 46603,76грн.

Обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилається на те, що на даний час КП «Водопровідник» ТМР перебуває у складному матеріальному становищі, та є збитковим. Все майно підприємства знаходиться у податковій заставі, що унеможливлює погасити заборгованість перед позивачем за рахунок відчуження та продажу майна підприємства. Відзначає, що на розрахунковому рахунку підприємства відсутні грошові кошти у сумі необхідній для виконання рішення. Наголошує, що накладений арешт на рахунки підприємства призводить до зупинки господарської діяльності. Також, заявник вказує, що на теперішній час державний бюджет має заборгованість перед КП «Водопровідник» ТМР у розмірі 1302488,54грн., яка виникла внаслідок неотримання з державного бюджету субвенцій на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення. Зазначає, що згідно п. 3.6 протоколу № 66 засідання обласної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області від 03.12.2012 р. узгоджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення на суму 1302488,54 грн. Вищезазначене рішення комісії прийняте відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517, якою затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенцій з державного бюджету. Пунктом 1 Порядку передбачено, що перерахування і надання субвенцій з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення відбудеться у 2012 році, або в першому кварталі 2013 року. Надання субвенції, за твердженням заявника, дозволить висвободити грошові кошти передбачені на оплату за електроенергію, сплату податків та направити їх на виконання рішення суду в повному обсязі. На думку заявника, розстрочення виконання рішення суду надасть можливість КП «Водопровідник» ТМР виконати рішення суду у добровільному порядку.

На підтвердження своїх доводів, відповідач надав Звіт про фінансові результати КП «Водопровідник» ТМР за 9-ть місяців 2012 року, Баланс підприємства на 30.09.2012 р., Розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на водовідведення, що надана населенню КП «Водопровідник» ТМР, Звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг водопостачання та водовідведення за січень-вересень 2012 р., Лист Токмацької ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби (вих. № 2574/10/19-045 від 16.11.2012 р.) згідно якого, термін дії податкової застави, в якій перебуває все майно та майнові права КП «Водопровідник», подовжено до 20.02.2014 р.; копію договору № 517Е/255 від 20.11.2012 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ від 11.06.2012 р. № 517; копію договору № 140 від 04.12.2012 р. про організацію взаєморозрахунків та Акт звірення взаємних розрахунків від 04.02.2013 р. між КП «Водопровідник» ТМР та Токмацьким РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2012 р. по справі № 5009/1345/12 про стягнення з КП «Водопровідник» ТМР на користь місцевого бюджету Токмацької міської ради шкоди завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 2608631,14 грн. та судовий збір в сумі 52172,62 грн. строком на шістдесят місяців.

Ухвалою від 30.01.2013 р. по справі № 5009/1345/12 розгляд заяви про надання розстрочки призначено на 11.02.2013 р. (із урахуванням того, що останній день процесуального строку припадає на неробочий день, внаслідок чого за змістом ст 51 ГПК України останнім днем строку є перший наступний за ним робочий день).

01.02.2013 р. КП «Водопровідник» Токмацької міської ради (відповідач у справі) також звернулося в господарський суд Запорізької області із письмовою заявою (вих. № 64 від 31.01.2013 р.) про зняття арешту з розрахункового рахунку № 26048901049792 і Філії Запорізьке обласне АТ «Ощадбанк» в м. Запоріжжя, МФО 313957, який належить КП «Водопровідник» ТМР.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на наступні обставини. На виконання наказу господарського суду Запорізької області № 5009/1345/12 від 31.05.2012 р. ВДВС Токмацького РУЮ було винесено постанову від 08.01.2013р. про арешт коштів боржника, якою накладений арешт на грошові кошти у сумі 2927084,13 грн., що містяться на рахунках КП «Водоровідник» ТМР. Зазначеною постановою ВДВС (в тому числі) накладено арешт на спеціальний рахунок № 26048901049792 в Філії Запорізьке обласне АТ «Ощадбанк» в м. Запоріжжя, МФО - 313957, який був відкритий підприємством тільки для проведення фінансування та надання матеріального забезпечення найманим працівникам за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 08.01.2001 р. кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку, а страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпеченнята соціальних послуг застрахованим особам. При цьому страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону. Розрахунковий рахунок № 26048901049792 в Філії Запорізьке обласне АТ «Ощадбанк» в м. Запоріжжя, МФО - 313957 є спеціальним рахунком для фінансування надання матеріального забезпечення найманим робітникам КП «Водопровідник» ТМР, а кошти, що надходять на нього не належать підприємству, що підтверджується листом Фонду соціального страхування втрати тимчасової працездатності № 17-01-13 від 29.01.2013 р. Посилаючись на положення п. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 08.01.2001р., відповідач просить зняти арешт з розрахункового рахунку № 26048901049792 в Філії Запорізьке обласне АТ «Ощадбанк» в м. Запоріжжя, МФО - 313957, який належить КП «Водопровідник» ТМР.

Ухвалою суду від 01.02.2013 р. по справі № 5009/1345/12 розгляд заяви про зняття арешту з рахунку призначено на 11.02.2013 р.

В судовому засіданні 11.02.2013 р. за клопотанням представників прокуратури, відповідача та ВДВС розгляд заяв здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представники заявника (відповідача) в судовому засідання 11.02.2013 р. доводи, викладені в заявах про надання розстрочки виконання судового рішення та зняття арешту з рахунку, підтримали у повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник прокуратури проти задоволення заяв відповідача заперечив. Надав письмовий відзив, в якому прокурором зазначено, що неодноразово звертаючись в господарський суд із заявами про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду по даній справі, КП «Водопровідник» ТМР намагається ухилитися від виконання зазначеного судового рішення. Просить заяви відповідача залишити без задоволення.

Відділ державної виконавчої служби Токмацького районного управління юстиції - у письмовому відзиві на заяву відповідача про зняття арешту з банківського рахунку, вказав, що у відділі ДВС Токмацького МРУЮ на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 35896206 відносно боржника КП « Водопровідник» по виконанню: наказу № 5009/1345/12 від 31.05.2012р. виданого господарським судом Запорізької області про стягнення з КП «Водопровідник» на користь держави 52172,62 грн. та наказу № 5009/1345/12 від 31.05.2012р. виданого господарським судом Запорізької області про стягнення з КП «Водопровідник» на користь держави боргу в розмірі 2608631,14 грн. 08.11.2012р. по виконавчому провадженню № 35081042 відповідно до ст. ст. 17, 19 ЗУ «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, наданий строк для самостійного виконання до 15.11.2012р. 23.11.2012р. по виконавчому провадженню № 35367372 відповідно до ст. ст. 17, 19 ЗУ «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, наданий строк для самостійного виконання до 30.11.2012р. 27.11.2012р. до відділу ДВС Токмацького РУЮ надійшла ухвала господарського суду від 20.07.2012р. про надання відстрочки виконання рішення по справі № 5009/1345/12 строком до 31.12.2012р. 03.12.2012р. відповідно до п. 13 ч.1 ст. 37 ЗУ«Про виконавче провадження» по вказаним виконавчим провадження були винесені постанови про зупинення виконавчого провадження. 02.01.2013р. відповідно до ч.5 ст. 39 ЗУ « Про виконавче провадження» по вказаним виконавчим провадженням винесено постанови про поновлення виконавчого провадження. 08.01.2013р. відповідно до ст. 33 ЗУ « Про виконавче провадження» виконавчі провадження № 354081042 та № 35367372 об'єднані у зведене виконавче провадження № 35896206. В ході примусового виконання встановлено, що боржник - КП «Водопровідник» має відкриті рахунки у банківських установах. 08.01.2013р. відповідно до ст.ст. 11, 52 ЗУ«Про виконавче провадження», ст.59 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» по зведеному виконавчому провадженню винесена постанова про арешт коштів боржника. 30.01.2012р. боржник - КП «Водопровідник» звернувся до відділу ДВС Токмацького РУЮ з проханням зняти арешт та не здійснювати стягнення грошових коштів з розрахункового рахунку № 26048901049792 в філії Запорізького обласного АТ «Ощадбанк» в м. Запоріжжя, МФО 313957. Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Таким чином, при проведенні виконавчих дій державним виконавцем враховувались всі вимоги чинного законодавства. Посилаючись на вищевикладене та положення статей 17, 19, 33, 37, 39, 52 ЗУ «Про виконавче провадження», ВДВС Токмацького РУЮ просить прийняти рішення на розсуд суду.

Позивач - письмовий відзив на заяви відповідача не надав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався. Про час та місце розгляду заяв позивач був повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвалу господарського суду від 30.01.2013 р. про призначення заяви про надання розстрочки судового рішення до розгляду на 11.02.2013 р. та ухвалу суду від 01.02.2013 р. про призначення заяви про зняття арешту з банківського рахунку до розгляду на 11.02.2013 р., було направлено судом на адресу позивача: 69035, м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 72-А, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому, ухвали суду було надіслано на адреси сторін - 31.01.2013 р. та 04.02.2013 р., відповідно (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст. 87 ГПК України. Згідно долучених до матеріалів справи Повідомлень про вручення поштового відправлення, обидві ухвали суду були отримані уповноваженим представником позивача - 04.02.2013 р. та 07.02.2013 р., відповідно.

Отже, позивач був своєчасно та належним чином повідомлений господарським судом про час і місце слухання заяв по справі.

Зважаючи на обмежений статтею 121 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, заяви розглядаються за відсутності позивача.

Розглянувши заяви КП «Водопровідник» Токмацької міської ради, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського Запорізької області від 17.05.2012 р. по справі № 5009/1345/12 позов Токмацького міжрайонного прокурора задоволено. Стягнуто з КП «Водопровідник» Токмацької міської ради на користь місцевого бюджету Токмацької міської ради шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 2608631,14 грн. Стягнуто з КП «Водопровідник» Токмацької міської ради на користь Державного бюджету України суму 52172,62 грн. судового збору.

У зв'язку із набранням рішення законної сили, на його виконання було видано відповідні накази.

10.07.2012 р. Комунальне підприємство "Водопровідник" Токмацької міської ради первісно звернулось в господарський суд Запорізької області із заявою про відстрочку виконання рішення у справі № 5009/1345/12 на 12 місяців.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2012 р. заяву КП «Водопровідник» було задоволено частково. Надано відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2012 р. у справі № 5009/1345/12 строком - до 31.12.2012 р.

13.12.2012 р. в господарський суд Запорізької області від КП «Водопровідник» Токмацької міської ради (відповідача у справі) надійшла письмова заява (вих. № 714 від 11.12.2012 р.) про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2012 р. по справі № 5009/1345/12 строком на шість місяців.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2012 р. у задоволенні заяви КП «Водопровідник» було відмовлено.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання

За змістом п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач посилається на факт перебування всього майна підприємства у податковій заставі, що нібито, унеможливлює погашення заборгованості перед позивачем за рахунок відчуження та продажу майна підприємства; на відсутність грошових коштів на рахунках у сумі, необхідній для виконання рішення та на наявність заборгованості державного бюджету перед КП «Водопровідник» ТМР у розмірі 1302488,54 грн.

Однак, надані відповідачем документи та наведені доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочки виконання судового рішення в розумінні ст.ст. 32-36, 121 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.

Суд зазначає, що саме такими доказами та доводами відповідач обґрунтовував свої попередні заяви про надання відстрочки виконання рішення по даній справі, з якими останній вже звертався до суду в липні та грудні 2012 року. При цьому, суд відзначає, що ухвалою господарського суду від 20.07.2012 р. виконання рішення суду вже було відстрочено до 31.12.2012 р. Проте, станом на даний час КП «Водопровідник» не надало доказів здійснення жодного платежу, який би свідчив про добровільне виконання рішення суду від 17.05.2012 р.

Посилання відповідача на те, що все його майно та майнові права знаходяться у податковій заставі до 20.02.2014 р., у зв'язку з чим, він позбавлений можливості погасити заборгованість перед позивачем за рахунок відчуження та продажу майна підприємства, також не є достатньою підставою для надання відстрочки виконання судового рішення та не свідчить про неможливість виконання судового рішення.

Так, відповідно до ст. 92 Податкового кодексу України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу. У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

Наведене свідчить про можливість КП «Водопровідник», за наявності письмової згоди органу державної податкової служби, здійснювати операції з майном, яке перебуває у податковій заставі, в тому числі щодо його відчуження (з метою виконання судового рішення). Тобто доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Законом України «Про судоустрій України» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Посилання заявника на важкий фінансовий стан (доказом чого відповідач надав Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012р. та Баланс на 30.09.2012р.), суд не може сприймати у якості достатньої підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки, нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язань за судовим рішенням.

Додатково суд зазначає, що правопорушення, наслідком якого стало стягнення за рішенням суду від 17.05.2012р. з відповідача на користь бюджету суми 2608631,14грн., було вчинено відповідачем в період з серпня по листопад 2011року. Тобто з моменту вчинення правопорушення і станом на момент судового розгляду заяви відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення (лютий 2013р.) минув значний період часу - понад один календарний рік, що негативно впливає на майнові інтереси держави у вигляді тривалого ненадходження грошових коштів з метою усунення наслідків майнової шкоди, завданої правопорушенням.

Крім того, в заяві про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач просить розстрочити виконання рішення на шістдесят місяців, що із урахуванням довготривалості такого періоду часу, наявності інфляційних процесів в економіці, вкрай негативно вплине на майнові інтереси держави.

Отже, викладені та повідомлені суду відповідачем обставини, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для розстрочки виконання рішення суду. Таким чином, відповідач не довів належними доказами наявність виключних обставин, які дають підстави для застосування розстрочки виконання рішення суду.

За таких обставин суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду є необґрунтованою і не підлягає задоволенню. Отже, суд відмовляє КП «Водопровідник» ТМР у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2012 р. у справі № 5009/1345/12 на шістдесят місяців.

Стосовно заяви відповідача (від 31.01.2013р. вих. № 64) про зняття арешту з банківського рахунку, слід зазначити наступне.

В зазначеній заяві відсутнє посилання на будь-яку норму процесуального права, яка б дозволяла у відповідності до вимог ГПК України вчинити дію на стадії виконання судового рішення у вигляді зняття арешту з рахунку, накладеного постановою ВДВС. Тобто заява відповідача є процесуально необгрунтованою і безпідставною.

Так, 08.01.2013р. Відділом державної виконавчої служби Токмацького РУЮ була винесена постанова про арешт коштів боржника. Зазначеною постановою накладено арешт, в тому числі, на кошти розрахункового рахунку № 26048901049792 в філії Запорізького обласного АТ «Ощадбанк» в м. Запоріжжя, МФО 313957. Всупереч вимогам ч.3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач не звернувся у встановленому порядку до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів Україниі» відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

У відповідності до п. 9 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012р., у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням статті 121-2 ГПК України, господарським судам слід мати на увазі таке.

9.1. За змістом цієї статті ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

За своєю правовою природою заява відповідача про зняття арешту з рахунку є скаргою на дії органів державної виконавчої служби. Однак, всупереч вимогам ст. 121-2 ГПК України, ч. 7 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач фактично не оскаржує дії державного виконавця (його бездіяльність) або рішення ВДВС у вигляді постанови від 08.01.2013р. щодо накладення арешту на відповідний рахунок.

Згідно до п. 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, постанова державного виконавця Токмацького РУЮ від 08.01.2013р. про арешт коштів боржника, якою накладено арешт, в тому числі, на кошти розрахункового рахунку № 26048901049792 в філії Запорізького обласного АТ «Ощадбанк» в м. Запоріжжя, МФО 313957 станом на 11.02.2013р. (момент розгляду заяви відповідача в господарському суді) є чинною, а тому породжує відповідні правові наслідки.

Вказана обставина унеможливлює зняття арешту з рахунку, зазначеного відповідачем, оскільки суд не вправі вчиняти дії пов'язані із здійсненням виконавчого провадження у вигляді зняття арешту з рахунку, за наявності відповідної діючої постанови органу ДВС.

Таким чином доводи відповідача є неправомірними, заяву про зняття арешту з рахунку слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства «Водопровідник» Токмацької міської ради про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2012 р. по справі № 5009/1345/12 на шістдесят місяців - залишити без задоволення.

Заяву Комунального підприємства «Водопровідник» Токмацької міської ради про зняття арешту з розрахункового рахунку № 26048901049792 і Філії Запорізьке обласне АТ «Ощадбанк» в м. Запоріжжя, МФО 313957, який належить КП «Водопровідник» ТМР - відхилити.

Суддя М.В. Мірошниченко