Постанова № 29304281, 07.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4990/12

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представників сторін:

представників позивача: Удовенка Костянтина Сергійовича, Кучми Сергія Васильовича,

представників відповідача: Пенської Олени Юріївни, Кубика Миколи Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод" до державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державна податкова служба у Вінницькій області, про скасування податкового повідомлення- рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова служба України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000053500, №0000043500 від 16.08.2012 року, №0000073500, №0000063500 від 01.10.2012 року.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000073500, №0000063500 від 01.10.2012 року.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в частині, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що 30.07.2012 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку TOB „Тульчинський маслосирзавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №25/16-02/34465052.

В ході проведення перевірки встановлено порушення TOB „Тульчинський маслосирзавод" вимог пп.. 1.22.1 п.1.22 ст.1, пп..4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14, пп..135.5.4, пп..135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1 722 610 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 3674641 грн.

За наслідками проведеної перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000053500 від 16.08.2012 року, яким збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1722609 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 420476 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000043500 від 16.08.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3 674 641 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод" звернулося з скаргою до ДПС у Вінницькій області, яка своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги від 14.09.2012 року № 15526/10/10-02-11 скасувала податкове повідомлення-рішення №0000053500 від 16.08.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2143085 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1722609 грн. і за штрафними санкціями на суму 420476 грн., в частині 18015 грн. основного платежу та 4504грн. застосованої штрафної санкції. В іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000043500 від 16.08.2012 року про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3674641 грн.

ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області на підставі рішення ДПС у Вінницькій області було прийнято нові податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0000073500 від 01.10.2012 року, яким Позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1704594 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 415972 грн.;

- №0000063500 від 01.10.2012 року, яким Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3 662 107 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм чинного законодавства податкові повідомлення-рішення №0000053500 від 16.08.2012р. та №0000043500 від 16.08.2012 р. вважаються відкликаними з дня прийняття рішення ДПС у Вінницькій області про їх скасування. Щодо податкового повідомлення-рішення №0000073500 від 01.10.2012 року позивачем не надано підтвердження наявності в нього позовів про стягнення заборгованості з TOB „Пронит-Дон", TOB „Ремпект Плюс" та TOB „Агротон Рітейл Груп", заяв про порушення провадження у справах про банкрутство та наявності виконавчих написів нотаріуса, тобто, у позивача відсутні правові підстави для зменшення сум доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт та наданих послуг у поточному або попередніх звітних періодах. Щодо податкового повідомлення-рішення №0000063500 від 01.10.2012 року ТОВ "Тульчинський маслосирзавод" не надав під час перевірки та до ДПС у Вінницькій області під час розгляду скарги договір (додаткові угоди) укладені між позивачем та ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк", якими термін повернення кредиту було продовжено.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000073500 від 01.10.2012 року. Висновку суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні решти позовних вимог колегія суддів не заперечує.

Відповідно до п.п. 60.1.2, 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно з п. 60.3, 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Державна податкова служба у Вінницькій області рішенням про результати розгляду первинної скарги від 14.09.2012 року № 15526/10/10-02-11 скасувала повністю податкове повідомлення-рішення №0000043500 від 16.08.2012 року, а податкове повідомлення-рішення №0000053500 від 16.08.2012 року в частині 18015 грн. основного платежу та 4504грн. застосованої штрафної санкції.

Враховуючи положення ст. 60 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення №0000043500 та №0000053500 від 16.08.2012 року вважаються відкликаними, а тому вимоги про їх скасування не підлягають задоволенню.

Колегія суддів також не заперечує висновку суду першої інстанції щодо відмови в скасуванні податкового повідомлення-рішення №0000063500 від 01.10.2012 року.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Тульчинський маслосирзавод" (Позичальник) було укладено кредитний договір від 05.10.2009 року № 20-1016/2-1 з ПАТ „Акціонерний промислово-інвестиційний банк", згідно з яким отримані кошти в сумі 106000000,00 грн. необхідно було використати на поповнення обігових коштів та рефінансування кредитів позичальника, наданих ВАТ КБ „Хрещатик". Кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 29 вересня 2010 року.

Пунктом 3.4 даного Договору передбачено, що у випадках порушення Позичальником встановлених пунктом 2.2 даного Договору строків повернення отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 50 відсотків річних. Відповідно до пункту 1.4 даного Договору „Проценти за неправомірне користування кредитом" - плата, яка встановлюється Банком за користування кредитом після настання строків його погашення та сплачується позичальником у розмірі та у строки, передбачені цим договором. При сплаті відсотків за неправомірне користування кредитом відсотки за користування кредитом не сплачуються.

У вказаний термін даний кредит не був повернутий в повному обсязі. Станом на 01.10.2010 року заборгованість перед ПАТ „Акціонерний промислово-інвестиційний банк" рахувалась в сумі 103950000,00 грн.

TOB „Тульчинський маслосирзавод" поворотну фінансову допомогу, отриману від TOB „Інтер-Фуд" в сумі 79105000,00 грн., використав на погашення кредитного договору №20-1016/2-1 від 05.10.2009 року.

Виходячи з вищенаведеного, податковим органом зроблено висновок, що TOB „Тульчинський маслосирзавод" безпідставно віднесено до фінансових витрат IV кварталу 2011 року 3 414 434,0 грн. відсотків, нарахованих після закінчення граничного терміну погашення кредиту (проценти за неправомірне користування кредитом).

Позивач не включив до складу валового доходу в 2 кварталі 2011 року суму умовно нарахованих відсотків за неповернуту фінансову допомогу, що залишилась неповернутою на кінець звітного періоду в розмірі 358629 грн.

За результатами виявлених порушень позивачу було збільшено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 3773063 грн., внаслідок чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3662107 грн. та збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 22637 грн.

Відповідно до п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

П. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В ході проведення перевірки, розгляду заперечень на акт перевірки та при процедурі адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень позивачем не надано пояснень та їх документальних підтверджень щодо продовження термінів погашення відсотків по кредиту.

В обґрунтування правомірності своїх дій позивач вказує, що між ним та ПАТ "Акціонерний промисло-інвестиційний банк" було укладено договір про внесення змін №20-1657/2-1 від 27.10.2010 року, яким термін повернення кредиту продовжено до 28.01.2011 року; договір про внесення змін №20-0100/2-1 від 26.01.2011 року, який термін повернення кредиту продовжено до 27.04.2011 року; договір про внесення змін №20-0897/2-1 від 01.04.2011 року, яким термін повернення кредиту продовжено до 16.05.2011 року; договір про внесення змін №20-1306/2-1 від 13.05.2011 року, яким термін повернення кредиту продовжено до 01.07.2011 року.

Разом з тим, вказані документи були надані позивачем лише під час судового розгляду справи, а тому вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000073500 від 01.10.2012 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови в їх задоволенні, виходячи з наступного.

До доходів за І квартал 2012 року ТОВ "Тульчинський маслосирзавод" не віднесено суму безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 7965917,00грн. по наступним контрагентам-постачальникам:

- ТОВ "Пронит -Дон" на суму 6075575,00 грн.;

- ТОВ "Респект Плюс" на суму 59000,00 грн.;

- ТОВ "Агротон Рітейл Групп" на суму 1831342,00 грн.

ТОВ "Тульчинський маслосирзавод" самостійно частково задекларував у валових доходах безнадійну кредиторську заборгованість в І кварталі 2012 року в сумі 85784,00 грн. визначену шляхом згортання безнадійної кредиторської заборгованості із безнадійною дебіторською заборгованістю.

В результаті безнадійної кредиторської заборгованості ТОВ "Тульчинський маслосирзавод" безпідставно занизив валовий дохід за І квартал 2012 року.

Згідно з п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

П.п. "г" 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 159 Податкового кодексу України платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Платник податку - продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, відповідно до абзацу першого цього підпункту зобов'язаний одночасно зменшити суму витрат цього звітного періоду на собівартість таких товарів, робіт, послуг.

Позивачем в ході перевірки, здійснення процедури адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень та при поданні адміністративного позову до суду не надано підтвердження наявності в нього позовів про стягнення заборгованості з TOB „Пронит-Дон", TOB „Ремпект Плюс" та TOB „Агротон Рітейл Груп" , заяв про порушення провадження у справах про банкрутство та наявності виконавчих написів нотаріуса, тобто, у позивача відсутні правові підстави для зменшення сум доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт та наданих послуг у поточному або попередніх звітних періодах.

При цьому, як зазначає позивач, TOB „Пронит-Дон", TOB „Ремпект Плюс", TOB „Агротон Рітейл Груп" перед якими існувала безнадійна кредиторська заборгованість ліквідовано. Позивач не був повідомлений про ліквідацію його контрагентів, в тому не міг здійснити заходи щодо повернення боргу. У позивача не виникало сумнівів щодо повернення боргу, а відтак були відсутні підстави для створення резерву сумнівних боргів, щодо яких існує невпевненість щодо її погашення боржником.

Крім того, перед зазначеними контрагентами у позивача існувала не тільки безнадійна кредиторська заборгованість, а також безнадійна дебіторська заборгованість.

В акті перевірки державною податковою інспекцією у Тульчинському районі зроблено висновок про заниження підприємством доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме заниження суми безнадійної кредиторської заборгованості. При цьому, наявність безнадійної дебіторської заборгованості не враховано податковим органом при складенні акту перевірки та винесенні податкового повідомлення-рішення. Не надано оцінки наявності безнадійної дебіторської заборгованості також судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Ст. 159 Податкового кодексу України не врегульовано порядок дій платника податків щодо зарахування безнадійної кредиторської заборгованості в разі ліквідації його контрагентів при нездійснення заходів щодо стягнення заборгованості (відсутності позовів про стягнення заборгованості, або виконавчих написів нотаріуса).

Крім того, ст. 159 Податкового кодексу України також не визначено порядок дій платника податків в разі наявності у нього як безнадійної кредиторської, так і безнадійної дебіторської заборгованості.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000073500 від 01.10.2012 року необхідно визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод" задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський маслосирзавод" до державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державна податкова служба у Вінницькій області, про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000073500 від 01 жовтня 2012 року.

Прийняти в цій частині нову постанову.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000073500, від 01 жовтня 2012 року.

В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "12" лютого 2013 р. .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.