Постанова № 29301889, 13.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2013 року 11:13 № 826/654/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисової Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доСтаршого прокурора відділу профілактичної роботи управління внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України Бондаренко Ігоря Івановичапровизнання протиправним рішенняза участю представників:

від позивачаОСОБА_1від відповідачів1. Бондаренко І. І. 2. Бузницька Г. М. (довіреність)

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Старшого прокурора відділу профілактичної роботи управління внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України Бондаренко І. І., в якому просить суд:

1. Визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - старшого прокурора відділу профілактичної роботи управління внутрішньої безпеки Бондаренка І. І. - щодо відмови позивачу у особистому прийомі Генеральним прокурором України.

2. Зобов'язати відповідача надати юридичну оцінку:

ь виступу начальника головного управління Шоріна у журналі «Вісник прокуратури» і що позивач у ньому порушила;

ь висновку начальника підтримки державного обвинувачення Варуші Т.М. та начальника відділу Симоненко А.В., у матеріалах службового розслідування щодо можливості направлення кримінальної справи до суду;

ь окремої постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.04.2009 р.;

ь висновку службового розслідування відносно оперативних працівників ЧМВ УМВС України у Чернігівській області;

ь повторно провести перевірку за зверненнями позивача з виїздом до Чернігівської обласної прокуратури та у присутності позивача.

Після усунення недоліків позовної зави, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового засідання.

В судове засідання з'явилась позивачка, яка позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення відповідачем положень Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент надання відмови) (надалі - Закон №1789) та Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України №9гн 21.06.2011 р. в редакції чинній на момент надання відмови) (надалі - Інструкція №9гн) під час надання відповіді №15-31042-09 від 28.11.2012 р.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в їх задоволенні відмовити та вказує про дотримання положень чинного законодавства під час надання відповіді №15-31042-09 від 28.11.2012 р. на заяву позивачки.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 14.02.2013 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивачів та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про звернення громадян» (надалі - Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Положеннями ст.15 Закону №393 встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до ст.2 Закону №393 законодавство України про звернення громадян включає цей закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону. При цьому, відповідно до ч.2 та ч.3 ст.12 Закону №1789 прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор проводить особистий прийом громадян.

14.11.2012 р. позивач звернулась до Генерального прокурора України Пшонки В. П. із заявою, в якій просила прийти її на особистому прийомі, та повідомляла про відсутність проступку в її діях.

28.11.2012 р. листом Генеральної прокуратури України №15-301042-09, за підписом відповідача, було повідомлено позивача що підстав для особистого прийому немає.

Позивач не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи що відмова була винесена із порушенням положень чинного законодавства, оскаржив її до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1.2 Інструкції №9гн, цією Інструкцією встановлюється порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратурах (на правах обласних), міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратура.

Організація особистого прийому в органах прокуратури визначена у р.7 Інструкції №9гн, відповідно до якого у Генеральній прокуратурі України особистий прийом громадян, представників державних і громадських організацій, а також інших осіб здійснюється управлінням розгляду звернень та прийому громадян у день їх звернення за участю галузевих підрозділів (п.7.1 Інструкції №9гн).

Відповідно до п.7.4 Інструкції №9гн, особистий прийом керівництвом Генеральної прокуратури України здійснюється згідно із затвердженим Генеральним прокурором України графіком та встановленим розпорядком. Генеральний прокурор України приймає громадян та інших осіб за попереднім записом (але не в день прийому) за зверненнями, якщо у задоволенні їх раніше відмовлено його заступниками. Особистий прийом Генерального прокурора України може бути організований також за його прямим дорученням.

Таким чином, відповідно до п.7.4 Інструкції №9гн, Генеральний прокурор України може проводить особистий прийом в таких випадках:

ь якщо Генеральний прокурор України надасть відповідне пряме доручення, або

ь якщо за попереднім записом (але не в день прийому) за зверненнями, якщо у задоволенні їх раніше відмовлено його заступниками.

При цьому, суд критично ставиться до посилання позивача на лист Першого заступника Генерального прокурора України С. Винокурова №11/1-31042-09 від 25.05.2009 р., в зв'язку із наступним. Так, в зв'язку із отриманням вказаного листа Першого заступника Генерального прокурора України С. Винокурова №11/1-31042-09 від 25.05.2009 р. позивачка звернулась із листом до Першого заступника Генерального прокурора України С. Винокурова (вх. №11-107 від 14.09.2009 р.) в якому повторно зазначала про протиправність її звільнення та просила особистого прийому.

За результатами розгляду її листа, що було підтверджено позивачем в судовому засіданні, Генеральним прокурором України О. Медведьком було надано відповідь оформлену листом №11/1-31042-09 від 05.10.2009 р., в якому повідомлялось про результати розгляду її звернення щодо необґрунтованості звільнення із займаної посади. При цьому, листом №11/1-131042-09 від 03.12.2009 р. Генеральної прокуратури України, за підписом заступника начальника Головного управління кадрового забезпечення, було повідомлено позивачці про припинення розгляду звернень позивачки, в порядку передбаченому положеннями ст.8 Закону України «Про звернення громадян».

Крім того, суд акцентує увагу, що заступниками Генерального прокурора України, в порядку передбаченому положеннями п.7.4 Інструкції №9гн, не надавалась відмова позивачці, за результатами розгляду нових доказів протиправності її звільнення та протиправності дій інших осіб (зокрема, щодо результатів розгляду листів Департаменту внутрішньої безпеки ВВБ в Чернігівській області МВС України №18/25-К-151 від 27.07.2012 р. та №18/25-К-84 від 08.05.2012 р.).

Як наслідок, в судовому засіданні було встановлено, що особистого доручення Генерального прокурора України на проведення прийому позивача надано не було. Крім того, в судовому засіданні було встановлено відсутність звернень позивача із новими доказами, щодо яких Генеральною прокуратурою України не було припинено листування, та щодо задоволення яких позивачу було відмовлено заступниками Генерального прокурора України.

Щодо заявлених позивачем вимог про зобов'язання відповідача провести юридичну оцінку певним документам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.22 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Після системно-логічного аналізу положень Закону №393 та Інструкції №9гн, суд дійшов висновку, що відповідь на заяву має надаватись саме в межах заявлених фактів.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні, що не спростовано позивачем, прохання щодо проведення юридичної оцінки певних документів позивачем в заяві від 14.11.2012 р. не заявлялось.

Таким чином, суд погоджується із позицією відповідач, що оскільки позивач не просив в заяві від 14.11.2012 р. провести юридичну оцінку певних документів, тому і немає підстав для зобов'язання відповідача розглянути такі документи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 та ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Старшого прокурора відділу профілактичної роботи управління внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України Бондаренко І. відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін