Ухвала суду № 29293102, 05.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р. Справа № 9104/147907/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю екретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім-сім» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС про скасування рішення, скасування податкової вимоги та зобов'язання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сім-сім» звернулось з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС, в якому просить скасувати: рішення відповідача №3116/7/19-11 від 20.04.2012 року про опис майна у податкову заставу; податкову вимогу від 19.04.2012 року №173 від 19 квітня 2012 року та зобов'язати відповідача виключити з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім-Сім» 305 394грн. 57 коп. пені, нарахованої згідно рішення Тернопільської ОДПІ № 0000032200/28095 від 22.04.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що зміст суб'єктивного права Тернопільської ОДПІ Тернопільської області ДПС, як особи, яка має право на стягнення фінансових санкцій згідно рішенням №0000032200/28095 від 22.04.2008 року, повинен визначатися із застосуванням законодавства, яке діяло на момент його виникнення, а приписи Податкового кодексу України не можуть змінити правовий статус зазначених санкцій, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами та поширити на них процедури стягнення, в тому числі в частині строків та способу стягнення.

Позивач також зазначив, що в особовому рахунку платника підлягають нарахуванню зобов'язання визначені або узгоджені платником, а оскільки пеня згідно рішення №0000032200/28095 від 22.04.2008 року не підлягає узгодженню і не була визначена платником, її відображення в особовому рахунку позивача є незаконним.

Крім того, постановою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2012 року по справі № К-9852/09 скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанцій, однак визнано недійсним рішення Тернопільської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000032200/28095 від 22.04.2008 року в частині зобов'язання позивача сплатити суму нарахованої пені відповідно до п.п. 5. 3.1 п. 5. 3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року позовні вимоги задоволено. Скасовано: рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС №3116/7/19-11 від 20 квітня 2012 року про опис майна у податкову заставу; податкову вимогу №173 від 19 квітня 2012 року та зобов'язано Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Тернопільської області виключити з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім-сім» 305 394, 57 грн. пені, нарахованої згідно рішення Тернопільської ОДПІ № 0000032200/28095 від 22 квітня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що суд повністю погоджується з позицією позивача та вважає, що зміст суб'єктивного права Тернопільської ОДПІ Тернопільської області на стягнення фінансових санкцій згідно рішенням 0000032200/28095 від 22.04.2008 року повинен визначатися із застосуванням законодавства, яке діяло на момент його виникнення, а приписи Податкового кодексу України не можуть змінити правовий статус зазначених санкцій, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами та поширити на них процедури стягнення, в тому числі в частині строків та способу стягнення.

Також суд приходить до висновку, що в особовому рахунку платника підлягають нарахуванню зобов'язання визначені або узгоджені платником, а оскільки пеня згідно рішення №0000032200/28095 від 22.04.2008 року не підлягає узгодженню і не була визначена платником, її відображення в особовому рахунку позивача є незаконним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною із порушенням норм матеріального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, ч.1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Апелянт вважає, що оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас, заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникненення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Українии.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в процесі проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 29.12.2007 року по 15.04.2008 року було виявлено факт порушення законодавчо встановлених строків здійснення розрахунків в іноземній валюті за контрактом №09/07/07 від 09.07.2007 року, укладеним між позивачем та ТОВ «СВЗ Роланд» (Польща).

За результатами проведеної перевірки складено Акт №5452/22- 222/31021570 від 21.05.2008 року, на підставі якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Сім-сім» було нараховано пеню у розмірі 305 394, 57 грн. та ОДПІ прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000032200/28095 від 22.04.2008 року.

Крім того, 19.04.2012 року Тернопільською ОДПІ сформовано податкову вимогу №173, згідно якої станом на 19.04.2012 року сума податкового боргу ТОВ «Сім-Сім» становить 305394,57 грн. і 24.04.2012 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Сім-сім» надіслано рішення про опис майна у податкову заставу 3116/7/19-11 від 20.04.2012 року щодо здійснення опису майна, яке перебуває у його власності.

Встановлено, що постановою господарського суду Тернопільської області від 11.07.2008 року задоволено позовні вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Сім-сім» та скасовано податкове повідомлення рішення ОДПІ № 0000032200/28095 від 22.04.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Вказане рішення залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 року.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2012 року по справі № К-9852/09 скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанцій, однак визнано недійсним рішення Тернопільської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000032200/28095 від 22.04.2008 року в частині зобов'язання позивача сплатити суму нарахованої пені відповідно до п.п. 5. 3.1 п. 5. 3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підставою для визнання недійсним рішення відповідача є та обставина, що згідно ст.ст. 14,15 Закону України «Про систему оподаткування», яким визначено вичерпний перелік податків і зборів (обовязкових платежів) пеня, застосована до позивача, не визначена як податок або збір (обовязковий платіж), а тому обов'язок позивача по сплаті пені за порушення розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності не відноситься до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу, що виключає можливість поширення дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на порядок сплати цієї пені.

Оспорювані штрафні санкції застосовувались податковим органом шляхом прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не податкового повідомлення-рішення. Наявність в оспорюваному рішенні посилання на п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є підставою для визнання цього рішення недійсним.

Рішення Тернопільської ОДПІ про опис майна у податкову заставу № 31167/7/19-11 від 20.04.2012 року прийнято відповдно до ст.80 Податкового кодексу України, який набрав чинност з 01.01.2011 року, тобто після винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000032200/28095 від 22.04.2008 року.

Відповідно до пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту а пункту 3.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 1037 від 24.12.2010 року, податкові вимоги формуються автоматично напідставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон аб інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання нн чинності.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що зміст суб'єктивного права Тернопільської ОДПІ про стягнення фінансових санкцій, згідно рішенням 0000032200/28095 від 22.04.2008 року, повинен визначатися із застосуванням законодавства, яке діяло на момент його виникнення, а приписи Податкового кодексу України не можуть змінити правовий статус зазначених санкцій, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами та поширити на них процедури стягнення, в тому числі в частині строків та способу стягнення.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім-сім» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС про скасування рішення, скасування податкової вимоги та зобов'язання ОДПІ виключити з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім-Сім» 305 394 грн. 57 коп. пені, нарахованої згідно рішення Тернопільської ОДПІ № 0000032200/28095 від 22.04.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року у справі №2а-2535/12/1970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім-сім» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС про скасування рішення, скасування податкової вимоги та зобов'язання до вчинення певних дій - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.02.2013 року.