Ухвала суду № 29292565, 31.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 р. Справа № 9104/129638/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року у адміністративній справі №2а-1245/12/1970 за адміністративним позовом Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Тернопільське лісове господарство» звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0011832306, №0011862306 та №001182306 від 6 липня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач невірно застосував норми Податкового кодексу України до спірних правовідносин, зокрема зазначає, що в декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року до операції, що оподатковуються за нульовою ставкою віднесено 73754,87 грн. вартості експортованих лісоматеріалів (ВМД (ЕК 10) №508040002/2010/006123), оскільки товар (лісоматеріали) перетнув митний кордон України в грудні 2010 року (16.12.2010р.), що підтверджується відміткою Херсонської митниці. Вважає, що оскільки спірні правовідносини мали місце в 2010 році, до них слід застосовувати законодавство, яке діяло на той час, а саме п.п. 6.2 ст.6 Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР згідно якого, при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить « 0» відсотків до бази оподаткування, а відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень керувався нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., що не відповідає дійсним обставинам справи.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0011832306, №0011862306 та №001182306 від 6 липня 2011 року. Повернуто з державного бюджету на користь державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» 107 грн. 30 коп. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, винесено з порушенням норма матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що позивач порушив вимоги пункту 15 розділу ХХ Перехідних положень, п.199.1, п.199.3 ст.199 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за січень 2011 року на 2402,00 грн., за лютий 2011 року на 1549,00 грн. та занижено суми податку які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет за січень 2011 року на 4021,00 грн. та за лютий 2011 року на 7034,00 грн. Так, позивачем в декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року до операції, що оподатковуються за нульовою ставкою безпідставно віднесено 73754,87 грн. вартості експортованих лісоматеріалів (вантажно-митна декларація від 16 грудня 2010 року №6123), оскільки товар (лісоматеріали) перетнув митний кордон України в січні 2011 року, що підтверджується даними митне: служби (АІС Митниця). Відповідно до Податкового Кодексу з 1 січня 2011 року операції з експорту звільнені від оподаткування, внаслідок чого перевіркою зроблено висновок, що платником невірно зроблено розподіл податкового кредиту з податку на додану вартість між операціями які частково використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі,просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідач помилково вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати Податковий кодекс України. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідачем проведено планову виїзну та позапланову невиїзну перевірки державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» з питань достовірності задекларованого бюджетного відшкодування «до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за лютий 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоді з 1 по 31 січня 2011 року, за результатами якої складено акти: від 15 червня 2011 року №4331/23-06/00993024 та від 1 вересня 2011 №6108/23-06/00993024.

Проведеними перевірками встановлено порушення позивачем вимог пункту 15 розділу ХХ Перехідних положень, п.199.1, п.199.3 ст.199 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за січень 2011 року на 2402,00 грн., за лютий 2011 року на 1549,00 грн. та занижено суми податку які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет за січень 2011 року на 4021,00 грн. та за лютий 2011 року на 7034,00 грн.

На підставі вищеназваних актів перевірки, відповідачем 06 липня 2011 р. прийнято: податкове повідомлення - рішення № 0011862306/0, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 2402,00 грн., за лютий 2011 року на 1549,00 грн. та застосовано 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; податкове повідомлення - рішення № 0011842306, яким зменшено на 2402,00 грн. суму податку на додану вартість, заявлену платником до відшкодування з бюджету за лютий 2011 року та застосовано 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; податкове повідомлення - рішення № 0011832306, про сплату 11056,00 грн. податку на додану вартість, в тому числі: 11055,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірні правовідносини мали місце в 2010 році, то до них слід застосовувати законодавство, яке діяло на той час, а саме: Закон України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 01.11.2010 р. по 31.01.2011р. ДП «Тернопільське лісове господарство» на виконання умов контракту №30-2010-Б від 21.07.2010 р., було відвантажено на експорт 544,52 м.куб. деревини для технологічних потреб на загальну суму 155 984,59 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями (ЕК 10) №508040002/2010/006123, №508040002/2011/000046, №508040002/2011/000100, №508040002/2011/000557, №508040002/2011/001208, №508040002/2011/001388.

Відповідно до умов договору про надання послуг по декларуванню товарів, що переміщуються через митний кордон України Б/Н від 02.08.2010 року, експедитором та декларантом ДП «Тернопільське лісове господарство» виступає ПП «Вуд-Транс».

Судом встановлено, що з метою запобігання простою водного транспорту в Херсонських портах декларантом оформлюється періодична митна декларація, товар залишає митну територію України за періодичною митною декларацією, а повне переоформлення ПМД в режим звичайного експорту проводиться згідно зобов'язання підприємства, але не пізніше 15 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем дії ПМД.

В графі 40 вантажної митної декларації «Загальна декларація/Попередній документ», оформленої в режимі «ЕК 10», за кодом « 1301»зазначається номер та дата «ЕК 10 ПМД», за якою товар залишив митну територію України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа №309 від 02.08.2011р., ПП «Вуд-Транс», вказало, що вантажна митна декларація (ЕК 10) №508040002/2010/006123 була подана до Херсонської митниці без затримання, згідно п. 9 Постанови Кабінет Міністрів від 21 березня 2011 року № 281 «Деякі питання митного оформлення товарів» із змінами і доповненнями, та в подальшому відправлена ДП «Тернопільське лісове господарство», що підтверджується квитанцією Укрпошти від 24.01.2011 р.

Оригінал вантажної митної декларації (ЕК 10) №508040002/2010/006123 ДП «Тернопільське лісове господарство» отримало 27.01.2011 року, про що свідчить запис у книзі реєстрації вхідної кореспонденції під № 27/1 від 27.01.2011р.

Судом встановлено, що дана вантажна митна декларація перетнула митну територію України 14.12.2010 року, про що, свідчить відмітка Херсонської митниці.

Таким чином, судом встановлено, що підприємство не мало змоги віднести вказану вище вантажну митну декларацію до податкових зобов'язань у грудні місяці 2010 року, а віднесло до податкових зобов'язань у січні як операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Виходячи з вищезазначеного, державним підприємством «Тернопільське лісове господарство» в декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року до операції, що оподатковуються за нульовою ставкою віднесено 73754,87 грн. вартості експортованих лісоматеріалів (ВМД (ЕК 10) №508040002/2010/006123), оскільки товар (лісоматеріали) перетнув митний кордон України в грудні 2010 року (16.12.2010р.), що підтверджується відміткою Херсонської митниці.

Відповідно до пп. 6.2 ст. 6 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить « 0» відсотків до бази оподаткування. При цьому товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією. Листом Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 11.02.2008р. №11/1-19/1458-ЕП, №2429/7/16-1117 надано роз'яснення щодо підтвердження фактичного вивезення експортованих товарів. З метою підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України платник ПДВ, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів. На ньому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчинюється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою цього митного органу.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції. Спірні правовідносини виникли у 2010 р., а податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011 р., тому до них слід застосовувати Закон України «Про податок на додану вартість».

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року у адміністративній справі №2а-1245/12/1970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 05.02.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

І.Я. Олендер