Постанова № 29293199, 30.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року Справа № 9104/2865/12

Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А. та Гуляка В.В.

за участі секретаря судового засідання Ливак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» до Державної податкової інспекції у районі Львівської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06.06.2011 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом та просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.05.2011 року № 0000522320.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що висновки податкового органу щодо неправомірного формування податкового кредиту ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» є безпідставними, оскільки чинним законодавством України на платника податків не покладено обов'язку з перевірки повноти та своєчасності сплати податкових зобов'язань контрагентами. Зазначає, що право позивача на податковий кредит під час проведення перевірки підтверджується усіма необхідними первинними документами, на підтвердження договірних відносин з ТзОВ «ТКФ «Вартек».

Оскаржуваною постановою позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000522320 від 30.05.2011 року.

Дану постанову суду оскаржено відповідачем. Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не встановлені обставини, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою реальних наслідків. В зв'язку з тим, що укладені угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так оподаткування податком на додану вартість. Зазначає, що надані ТзОВ НВП «Енергія Новояворівськ» до перевірки копії первинних документів не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості.

Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи ДПІ Яворівському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року по господарських взаємовідносинах позивача із ТзОВ «ВКФ Вартек».

За результатами проведення перевірки складено акт № 528/23-2/32789941 від 17.05.2011 року. На підставі акта за порушення податкового законодавства стосовно позивача було прийнято відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Зокрема, на підставі акта перевірки від № 528/23-2/32789941 від 17.05.2011 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0000522320 від 30.05.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 468 263.00 грн. в тому числі основний платіж 374 610,00 грн.. штрафні (фінансові) санкції 93 653,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що ТзОВ Науково-виробничим підприємством «Енергія-Новояворівськ» порушено п. 198.1. п. 198.2., п. 198.6. ст. 198. п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого неправомірно включено до податкового кредиту з податку на додану вартість у лютому 2011 року суму 1 065 202,83 грн., що призвело до заниження у лютому 2011 року суму ПДВ у розмірі 374 610,00 грн..

Так, судом встановлено, що 24 грудня 2010 року у м. Новояворівськ між ТзОВ «ТКФ «Вартек» (продавець) та ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (покупець) було укладено договір № 2412 ПК. Відповідно до п.1.1 вказаного договору, продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказується в специфікації, а покупець зобов'язується його прийняти і в повному розмірі оплатити, відповідно до умов даного договору. Згідно п.п. 5.1. 5.2 договору, вартість товару договірна та визначається у кожному окремому випадку поставки товару. Сума цього договору складається з сум фактичної вартості конкретних поставок, проведених протягом терміну дії цього договору.

Згідно видаткової накладної від 28.02.2011 року № РН - 000015, ТзОВ «ТКФ «Вартек» передало ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» товар на підставі договору № 2412ПК від 24.12.2010 року на суму 1412 544.00 грн. (в тому числі ПДВ 235 424.00 грн.), а саме анкерні опори в кількості 15000 штук. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін вказаного договору.

28.02.2011 року ТзОВ «Торгівельно-консультаційна фірма «Вартек» виписано податкову накладну № 52 покупцю ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» за наслідками проведених операцій по договору № 2412ПК від 24.12.2010 року на суму 1412 544.00 грн. в тому числі ПДВ - 235 454.00 грн.

27 січня 2011 року у м. Новояворівськ між ТзОВ «ТКФ «Вартек» (продавець) та ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» (покупець) було укладено договір № 2701ПК. Відповідно до п.1.1 вказаного договору, продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказується в специфікації, а покупець зобов'язується його прийняти і в повному розмірі оплатити, відповідно до умов даного договору. Згідно п.п. 5.1, 5.2 договору, вартість товару договірна та визначається у кожному окремому випадку поставки товару. Сума цього договору складається з сум фактичної вартості конкретних поставок, проведених протягом терміну дії цього договору.

Згідно видаткової накладної від 28.02.2011 року № РН - 000014, ТзОВ «ТКФ «Вартек» передано ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» товар на підставі договору № 2701 ПК від 27.01.2011 року на суму 4 978 672.96.00 грн. (в тому числі ПДВ 829 778.83 грн.), а саме: коліна, комплекти ізоляції стиків, нерухомі опори, трійники прямі, труби. Накладна завірена підписами та печатками обох сторін вказаного договору.

28.02.2011 року ТзОВ «ТКФ «Вартек» виписано податкову накладну № 51 покупцю ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» за наслідками проведених операцій по договору № 2701 ПК від 27.01.2011 року на суму 4 978 672.96 грн. в тому числі ПДВ -829 778,83 грн.

Зазначену продукцію одержував ОСОБА_1 по дорученнях №1003 від 22.02.2011 року та №1004 від 22.02.2011 року, про що зроблено відповідний запис у видаткових накладних.

В ході розгляду судом першої інстанції було з'ясовано, що на виконання умов господарських договорів ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» розраховувалось із ТзОВ «ТКФ «Вартек» наступними векселями: серія АА №2023701-714 , всього чотирнадцять векселів, переданих ТзОВ «ТКФ «Вартек» двома актами прийому -передачі векселів від 31 травня 2011 року, завірений підписами та печатками ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та ТзОВ «ТКФ «Вартек». У подальшому,за поясненнями позивача, ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» використало придбаний товар у своїй господарській діяльності, а саме здійснило ремонт та заміну анкерних опор на ЛЕП та здійснило реконструкцію тепломереж 1-ого та 2-ого мікрорайонів.

Податковим органом повністю заперечується факт здійснення господарської операції з приводу купівлі даних товарів. Зокрема, в ході проведення перевірки податковим органом зазначається про неможливість фактичного здійснення TзOB «ТКФ Вартек» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне наст правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТКФ Вартек» постачальниками та покупцями, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1, ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Відповідач просить звернути увагу суду на той факт, що на примірниках договорів, накладних та податкових деклараціях за спірний період зазначається про підписання цих документів особисто директором ТзОВ «Торгівельно-консультаційна фірма Вартек» -ОСОБА_2. До акту перевірки підприємства позивача долучена інформація, отримана за результатами позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ВКФ Вартек» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року. У вказаному акті зазначено про відсутність юридичною особи за своєю фактичною адресою, та про те, що первинна реєстрація підприємства здійснювалась на невстановлену особу за допомогою використання втрачених паспортних даних, при цьому зазначають про відібрання пояснень від громадянина ОСОБА_2 працівниками ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, який заперечив факт діяльності у вказаній юридичній особі, та укладання будь-яких документів від імені цього підприємства.

Зазначеним актом перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва визнано виписані податкові накладні ТзОВ «ТКФ Вартек» недійсними, у зв'язку з відсутністю бази оподаткування передбаченої п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 цієї статті Закону N 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ТзОВ«Торгівельно-консультаційна фірма Вартек», податкові накладні яких стали підставою для формування у позивача податкового кредиту, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Вказана обставина підтверджується ухвалою господарського суду Київської області від 30.08.2011 року про порушення провадження у справі про визнання банкрутом ТзОВ«Торгівельно-консультаційна фірма Вартек» за ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом» (банкрутство відсутнього за місцем свого знаходження боржника).

З врахуванням вказаних обставин, колегія суддів вважає, що у сторони позивача були відсутні підстави для формування податкового кредиту за наслідками угод з TзOB «ТКФ Вартек», оскільки сам факт укладення договорів на купівлю обладнання, виписані накладні та оформлення податкових накладних не може бути беззаперечним доказом виконання господарських операцій в частині реальної поставки товарів та їх використання у господарській діяльності покупця ( позивача).

Що стосується письмових доказів, які були представлені на стадії апеляційного розгляду позивачем з метою доведення факту використання у господарській діяльності придбаних товарів, ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» представило відомості по рахунку 10 основні засоби за період з 01.12.2010 року по 01.03.2011 року, акт приймання -передачі основних засобів від 30.04.2011 року, акт списання № СпТ-000090 від 28.02.2011 року, акт списання №СпТ-000112 від 31.03.2011 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2011 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року.

З врахуванням того, що основним видом діяльності підприємства згідно з установчими документами та даними довідки ЄДРПОУ є : виробництво електроенергії, постачання пари та гарячої води , будівництво будівель, види оптової торгівлі та діяльність автомобільного вантажного транспорту, позивачу слід було довести, що придбані за спірними угодами товарно-матеріальні цінності були використані у період виробництва, транспортування і реалізації теплової енергії для опалення і гарячого водопостачання.

В матеріалах справи позивачем представлені акти списання основних засобів з метою використання у ході здійснення реконструкції тепломереж придбаних товарів. Акт списання за № СпТ-000090 від 28.02.2011 року, який засвідчує списання господарських матеріалів на суму 934 914,94 грн. та акт списання за № СпТ-000112 від 31.03.2011 року, який засвідчує списання анкерних опор на суму 1 177 120,00 грн.

Для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Постійна діюча комісія здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;

встановлює причини невідповідності критеріям активу, визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності, визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів.

Основними типовими документами з оприбуткування та видачі матеріалів є: накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів. Матеріали, що надходять на склад, ретельно перевіряють, встановлюють відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідними документам. Якщо не виявлено розходжень, матеріали приймають. При цьому можливі два варіанти оформлення приходу: безпосередньо на документі постачальника або шляхом виписування прибуткового ордера. У випадках, коли є розбіжності кількості та якості з даними супроводжуючих документів постачальника, а також для матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають акт про приймання матеріалів. Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі товарно-транспортної накладної, одержаної від вантажовідправника. У разі надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує наказ склад про прийом вантажу без документів. Завідуючий складом здає накази до бухгалтерії разом з прибутковими ордерами. Таким чином, постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами являє собою єдність двох процесів: 1) транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі первинної документації; 2) оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей.

Колегія суддів зазначає, що належним підтвердженням вартості сировини та матеріалів, придбаних основних засобів, у тому числі основного технологічного обладнання, послуг, є первинні документи (згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ), що підтверджують їх придбання (договори, рахунки, акти, видаткові накладні тощо). Вартість робіт визначається згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, форми яких затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04 грудня 2009 року № 554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві».

Українське походження товарів підтверджується сертифікатом походження, виданим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Походження робіт та послуг визначається відповідно до країни реєстрації особи, що їх реалізує/виконує (надає).

З врахуванням цих обставин позивачем не доведено факту використання придбаних товарів при здійсненні ремонту тепломереж, долучені позивачем документи колегія суддів вважає неповними та такими з яких не вбачається факту здійснення реальної господарської операції з приводу купівлі майна, що було використане в подальшому для проведення ремонту тепломереж.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах справи, прийнята з порушенням норм матеріального права, що підтверджує доводи апеляційної скарги та є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. у справі № 2а-6465/11/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні вимог товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді М.А.Пліш

В.В. Гуляк