Ухвала суду № 29292224, 08.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 року справа №2а/0570/12685/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Дяченко С.П., секретар судового засідання Святодух О.Б., з участю представників позивача Бабіної Є.А., Матюхіної І.К., представника відповідача Кузьмичової Т.С., Шевченко Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/12685/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер груп» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер груп» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач. податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення за № 6815/10/22-213 (0000882202) від 10.07.2012 року з податку на додану вартість за основним платежем на суму 11252089,00 грн. та штрафної санкції на суму 5624898,00 грн. всього на загальну суму 16876987,00 грн. та податкове повідомлення-рішення за № 6814/10/23-213 (0000872202) від 10.07.2012 р. з податку на прибуток на суму 944 464,00 грн. і штрафної санкції на суму 470 334,50 грн., всього на загальну суму 1 414 798,50 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року позов було задоволено частково.

Скасовано повністю податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 6814/10/23-213 (0000872202) від 10.07.2012 року.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 6815/10/22-213 (0000882202) від 10.07.2012 року: в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем на суму 11 252 089,00 гривень; в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 5 624 558,00 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер груп» судовий збір у розмірі 2140,00 (дві тисячі сто сорок) гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при проведенні планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року згідно договору від 18.05.2007 року № 18/05-м, укладеного ТОВ «Мастер Груп» з ТОВ «Резон-2005» про придбання брухту сталевого, продавець надає покупцю залізничні накладні, сертифікати якості відправника, сертифікати вибухобезпечності, сертифікати на радіаційну чистоту чи протоколи радіаційного обстеження. При проведенні перевірки зазначені документи не були надані.

Згідно бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010р. по ланцюгу постачання встановлено наявність «сумнівних» контрагентів, по яких встановлено відсутність декларування податкових зобов'язань та відповідно, несплата до бюджету ПДВ.

Господарські операції між контрагентами ТОВ «Резон-2005», ПП ПТФ „Георгій Победоносець" та ПП «Ком-ПОА» не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

За договором від 21.02.2011 року № 21/02Н, укладеного ТОВ «Мастер Груп» з ТОВ «Красногвардейська нефтебаза» не було надано актів прийомів-передач товарів, сертифікатів відповідності, товаротранспортних документів.

Господарські операції між контрагентами ТОВ «Красногвардійська нефтебаза», ТОВ «Арктика», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Лутугінрудпром» та ТОВ «Промислово-торгівельна компанія «Донбас» не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Позивачем в порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 11 667 151,13 грн., нараховану на вартість придбаних товарів у ТОВ "РОУН ВАН", ТОВ «Лугметсервіс ЛТД», ПП «ПТФ Георгій Побєдоносець», які у податкових зобов'язаннях у відповідних періодах по взаємовідносинах із ТОВ «Мастер груп» не відображені.

Таким чином, позивач не підтвердив факт здійснення господарських операцій щодо отримання товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому могли б використовуватися при здійсненні господарської діяльності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані усі первинні документи (договори, видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі товару за договором які свідчать про документальне підтвердження факту здійснення господарських операцій по придбанню металобрухту та нафтопродуктів).

Судом не враховані вимоги ст. 134 Господарського кодексу України, тобто, якщо позивач реалізовував майно, яке не належить йому на праві власності, тому в діях підприємства є ознаки фіктивності підприємництва, передбачені ст. 205 Кримінального кодексу України.

Позивач не мав право на формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з тим, що придбання товарів не відбулося, а формально складені з не достовірними відомостями первинні документи не створюють правових наслідків у податковому обліку.

Таким чином, висновок суду про те, що виконання угоди підтверджено первинними документами зроблено з порушенням пп. а п. 185.1 ст. 185, пп. а,б п. 186.1 ст. 186, пп. б, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, пп. 194.1.1 п. 194.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, позивач знаходиться на податковому обліку у відповідача.

За наслідками проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Мастер груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, податковим органом встановлені наступні порушення:

п.п. 4.1.6, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, 5.2.5 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.6.1 п.5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.2 п.п. 5.5.1 п. 5.5. п. 5.9 ст.5, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст.8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1, 138.2 ст. 138, абз. б п.п. 192.1.1 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у загальній сумі 944464,00 гривень, у тому числі за 4 квартал 2010 року у сумі 940 669 гривень, за 3 квартал 2011 року у сумі 3795,00 гривень;

п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5, п.п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 11252089,00 гривень, у тому числі за жовтень 2010 року у сумі 5708840 гривень, за листопад 2010 року у сумі 4638602 гривень, за грудень 2010 року у сумі 901672 гривень, за лютий 2011 року у сумі 2975 гривень та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього у сумі 29696 гривень у т.ч. у серпні 2011 року у розмірі 30029 у грудні 2011 року на суму 2967 гривень та завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у вересні 2011 року на суму 3300 гривень;

п.п. 4.1.4 (а) п. 4.1 ст.4 , п.п. 4.1.7, п. 4.1 ст.4, п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством несвоєчасно подано декларації з ПДВ за жовтень, листопад 2010 року;

укладення ТОВ «Мастер груп» нікчемних правочинів з ТОВ «Красногвардійська нефтебаза» та ТОВ «Резон-2005», які не спричинили реального настання правових наслідків, не відповідає вимогам закону, їх вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемними, і визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається (том 1 а.с.104-105).

За наслідками перевірки податковим органом складено акт № 1170/22-2/32515829 від 21.06.2012 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 року № 6815/10/22-213 (0000882202) на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за порушення п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5, п.п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п. 4.1.4 (а) п. 4.1 ст.4 , п.п. 4.1.7, п. 4.1 ст.4, п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 16 876 987,00 гривень, з якої основний платіж - 11 252 089,00 гривень, штрафна (фінансова) санкція - 5 624 898,00 гривень та № 6814/10/23-213 (0000872202) на підставі п.п. 4.1.6, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4. п.5.1, п.п.5.2.1, 5.2.5 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.6.1 п.5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.2 п.п. 5.5.1 п. 5.5. п. 5.9 ст.5, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст.8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1, 138.2 ст. 138, абз. б п.п. 192.1.1 Податкового кодексу України, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 1414798,50 гривень, з якої основний платіж - 944464,00 гривень, штрафна (фінансова) санкція - 470334,50 гривень (том 1, а.с. 27-105, 106-107).

Стосовно порушення позивачем п.п. 4.1.6, п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, 5.2.5 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.6.1 п.5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.2 п.п. 5.5.1 п. 5.5. п. 5.9 ст.5, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст.8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1, 138.2 ст. 138, абз. б п.п. 192.1.1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 944 464,00 гривень, у тому числі за 4 квартал 2010 року у сумі 940 669,00 гривень, за 3 квартал 2011 року у сумі 3795,00 гривень, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мастер груп» (покупець) з ТОВ «Резон-2005» (постачальник) було укладено договір поставки товару (металобрухту та відходів чорних металів) № 18/05 від 18.05.2007 року. На виконання зазначеного договору позивачем було придбано брухту сталевого в асортименті, на що отримані податкові накладні виписані у грудні 2010 року №№ 188, 192-195, 197, 199, 201-204, 207 на загальну суму 4745000,98 гривень з якої ПДВ на суму 790833,33 гривень (том 1, а.с.39).

В рахунок оплати за поставлений товар було перераховано (у безготівковій формі) грошових коштів на суму 4745000,00 гривень.

До складу валових витрат включено (з урахуванням сум виданих авансів) за 4 квартал 2010 року 3954166 гривень.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено ТОВ «Мастер груп» до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за відповідні періоди: грудень 2010, обсяг поставок 3723670, сума ПДВ 744734 гривень (том 1, а.с.40).

Підприємством ТОВ «Резон-2005» по контрагенту ТОВ «Мастер груп» включено до податкових зобов'язань у грудні 2010 року суму ПДВ 790833,33 гривень.

Податкові зобов'язання в сумі 790833,33 гривень по контрагенту ТОВ «Мастер груп» зменшено за актом перевірки Стаханівської ОДПІ від 31.03.2011 року № 109/2302/33583732.

Стосовно зазначених фінансово-господарських взаємовідносин в основу висновків акту перевірки покладено обставини відсутності декларування податкових зобов'язань та відповідно не сплата ПДВ до бюджету, яка встановлена за наслідками автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010 року по ланцюгу постачання.

Крім того податковий орган посилається на обставини встановлені актами перевірок контрагентів ТОВ «Резон-2005», якими не підтверджено наявності поставок товарів (здійснення послуг) від підприємств постачальників та нікчемність правочинів.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Мастер груп» і ТОВ «Красногвардійська нефтебаза» з матеріалів справи вбачається наступне.

ТОВ «Мастер груп» (покупець) з ТОВ «Красногвардійська нефтебаза» (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу ТМЦ (нафтопродукти) № 21/02Н від 21.02.2011 року.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Мастер груп» було придбано дизельне пальне, на що отримані податкові накладні № 239 від 01.09.2011 року на суму 9800, у т.ч. ПДВ 1633,33 гривень, № 262 від 27.09.2011 року на суму 10000, у т.ч. ПДВ 1666,67 гривень. Загальна сума витрат на придбання дизельного пального складає 19800,00 гривень, з якої ПДВ на суму 3300,00 гривень.

В рахунок оплати за поставлений товар було перераховано (у безготівковій формі) грошових коштів на суму 19800 гривень.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено ТОВ «Мастер груп» до податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за відповідні періоди: вересень 2011, обсяг поставок 16500, сума ПДВ 3300 гривень (том 1, а.с. 55).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на ст. 203 ЦК України, оскільки ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього. Відповідачем не надано доказів визнання спірних правочинів недійсними в судовому порядку, а доводи щодо заподіяння шкоди державі не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Реальність господарських операцій, на виконання договору із ТОВ «Резон 2005» поставки металобрухту № 18/05 від 18.05.2007 року підтверджується копіями первинних бухгалтерських документів, а саме видатковими накладними, податковими накладними, виписками по поточному рахунку (том 2, а.с. 121-213).

Реальність господарських операцій, на виконання договору із ТОВ «Красногвардійська нефтебаза» купівлі-продажу ТМЦ № 21/02 Н від 21.02.2011 року підтверджується копіями первинних бухгалтерських документів, а саме рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, виписками по поточному рахунку (том 2, а.с. 91-120).

Як вбачається з акту перевірки податковим органом не встановлено обставин невідповідності поставлених ТМЦ, реквізитам зазначеним у первинних документах бухгалтерського та податкового обліку що стосуються спірних відносин. Описова частина акту перевірки не містить обставин невідповідності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, наданих під час перевірки приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 1.2 п. 1, п. 2.1, п. 2.7 п.2 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, надані позивачем та досліджені судом первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Щодо порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5, п.п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 11252089,00 гривень, у тому числі за жовтень 2010 року у сумі 5708840 гривень, за листопад 2010 року у сумі 4638602 гривень, за грудень 2010 року у сумі 901672 гривень, за лютий 2011 року у сумі 2975 гривень та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього у сумі 29696 гривень у т.ч. у серпні 2011 року у розмірі 30029 у грудні 2011 року на суму 2967 гривень та завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у вересні 2011 року на суму 3300 гривень, податковим органом покладено обставини фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Роун Ван», ТОВ «Лугметсервіс ЛТД», ПП «ПТФ Георгій Побєдоносець», ТОВ «Резон 2005», ТОВ «Красногвардійська нефтебаза».

Фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Резон 2005» і ТОВ «Красногвардійська нефтебаза» судом досліджено та зроблено вірно висновок про необґрунтованість доводів податкового органу щодо нікчемності правочинів.

Що стосується аналізу обставин розбіжності податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ встановленої за наслідками автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, така позиція податкового органу суперечить принципу індивідуалізації відповідальності, закріпленому у частині другій статті 61 Конституції України, коли один суб'єкт господарювання звільнений від відповідальності за дії або бездіяльність іншого суб'єкта господарювання та не узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.

Реальність господарських операцій, а також правомірність формування податкового кредиту відповідних звітних періодів підтверджується наданими позивачем первинними документами. Із ТОВ «Роун Ван» податковими накладними, актами приймання, актами про походження чорних металів, рахунками фактурами, специфікаціями видатковими накладними, виписками банку (том 1, а.с. 28-90). Із ТОВ «Лугметсервіс ЛТД» податковими накладними, актами приймання, актами про походження чорних металів, рахунками фактурами, специфікаціями видатковими накладними, виписками банку (том 5, а.с. 210-250, том 6, а.с.1-164, том 7, а.с. 213-250, том 8, а.с.1-157, 176-246). Із ПП «ПТФ Георгій Побєдоносець» податковими накладними, актами приймання, актами про походження чорних металів, рахунками фактурами, специфікаціями видатковими накладними, виписками банку (том 3, а.с. 1-250, том 4, а.с. 1-250, том 5, а.с. 1-209, том 6, а.с.165-250, том 7, а.с. 1-212).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів) з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: «дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківському рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)».

Сума податкового кредиту по ПДВ, на яку має право підприємство в звітному періоді складається з сум податків, сплачених (або нарахованих) ним в зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва; до складу податкового кредиту не включаються сплачені (нараховані) суми податку, у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Акт перевірки не містить відомостей щодо визнання в установленому законом порядку недійсними вказаних податкових накладних, отриманих, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит. Відповідачем не надано жодних доказів щодо визнання податкових накладних недійсними.

Оскільки акт перевірки, складений податковий органом, не містить інших обставин щодо неправомірності формування податкового кредиту, то необґрунтованими є висновки акту перевірки у частині заниження податку на додану вартість на суму 11252089,00 гривень, у тому числі за жовтень 2010 року у сумі 5708840 гривень, за листопад 2010 року у сумі 4638602 гривень, за грудень 2010 року у сумі 901672 гривень, за лютий 2011 року у сумі 2975 гривень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірності прийняття спірних рішень в зазначених частинах.

Що стосується порушень п.п.4.1.4 (а) п.4.1 ст.4 та п.п. 4.1.7 п. 41.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» п.п. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді несвоєчасної подачі декларації з ПДВ за жовтень, листопад 2010 року, позивачем не надано доводів у спростування зазначених обставин, а тому судом першої інстанції вірно зроблено висновок про обґрунтованість висновків акту перевірки у цій частині та відповідно висновок про правомірність застосування до позивача штрафу на суму 340,00 гривень.

В обґрунтування висновків акту перевірки у цій частині покладено обставини несвоєчасності надання після закінчення граничного терміну подання податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2010 року (подано 23.12.2010 року, граничний строк подачі 22.11.2010 року), за листопад 2010 року (подано 23.12.2010 року, граничний строк подачі 20.12.2010 року) (том 1, а.с. 98).

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/12685/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер груп» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 08 лютого 2013 року, в повному обсязі складена 13 лютого 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

С.П. Дяченко