Ухвала суду № 29289468, 26.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р.справа № 2а-1239/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Запорізької області до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року адміністративний позов Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Запорізької області до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми фінансових санкцій - задоволено повністю: стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) штрафні санкції у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. на користь державного бюджету м. Мелітополя (рахунок № 31111106700013, код бюджетної класифікації 21081100, банк -ГУДКУ у Запорізькій області МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676932).

Не погодившись з постановою суду, приватний підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, під час здійснення відповідачем перевезень на автомобільному транспорті, в порушення приписів ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" у відповідача було відсутнє посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 1 Положення про Головну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.04р., головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

У відповідності п. 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.0904р. № 1190, мають печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України

Виходячи з наведених правових норм, судом першої інстанцій зроблено обґрунтований висновок про те, що суб'єктом, який представляє інтереси держави в суспільних відносинах в сфері здійснення контролю за додержанням вимог законодавства України на автомобільному транспорті, є Головна державна автомобільна інспекція та її територіальні органи.

Враховуючи, що протиправними діями приватного підприємця ОСОБА_1, які полягають як в безпосередньому порушенні вимог чинного законодавства України при здійсненні перевезень, так і в ухилення від сплати нарахованих штрафних санкцій, які мали бути зараховані до державного бюджету, економічним інтересам держави завдано шкоди, що відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для звернення Мелітопольського міжрайонного прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти її інтересах в даному виді правовідносин - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає перелік документів, на підставі яких виконуються перевезення. Вимоги вказаної статті передбачають наявність таких документів: для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно ст. 60 Закону № 2344, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 і 48 цього Закону у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1, не сплативши штрафні санкції у встановлений законом строк, порушив економічні інтереси держави, щодо надходження до державного бюджету коштів -штрафних санкції за порушення в сфері автомобільного транспорту. Отже, заявлені вимоги про стягнення з відповідача фінансових санкцій є цілком обґрунтованими та підтвердженими документальними доказами.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Запорізької області підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко