Ухвала суду № 29289459, 12.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р.справа № 2а-2014/08/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Айсберг" до Дніпропетровської митниці про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року адміністративний позов Приватного підприємства "Айсберг" до Дніпропетровської митниці про скасування податкового повідомлення - рішення -задоволено частково: скасувано прийняте Дніпропетровською митницею податкове повідомлення № 5 від 13 березня 2008 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму 9937,6 грн.; скасувано прийняте Дніпропетровською митницею податкове повідомлення № 6 від 13 березня 2008 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму 106998,02 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що суд першої інстанції, при прийнятті постанови невірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, неповно з'ясував всі обставини справи, що призвело до невірних висновків, внаслідок чого зазначене судове рішення підлягає скасуванню відповідно до ст. 202 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у 2006 році Дніпропетровській митницею здійснене митне оформлення свіжомороженої риби (філе та фарш лосося, філе форелі), за вантажними митними деклараціями (далі -ВМД) №№ 110000001/6/143994 від 29.11.06 р., 110000001/6/125262 від 20.09.06 р. та 110000001/6/128865 від 20.10.06 р. ПП Айсберг.

Дніпропетровською митницею в межах розслідування кримінальної справи у 2007 році було отримано листа Держмитслужби України, яким повідомлено про отримання інформації від митних органів Чілі за результатами перевірки на автентичність документів наданих при митному оформленні товарів ПП Айсбергдля підтвердження заявленої митної вартості. Митні органи Чілі за результатами проведеного митного розслідування повідомили, що розрахункові документи на товар, надані імпортером для підтвердження заявленої митної вартості не відповідають за змістом цінових характеристик на товар тим примірникам, що знаходились у відправників.

Загальна митна вартість, заявлена декларантом при митному оформленні риби свіжомороженої за ВМД №110000001/6/128865 від 20.10.2006, № 110000001/6/125262 від 20.09.2006, № 110000001/6/143994 від 29.11.2006 була занижена в 1,5 рази у порівнянні з митною вартістю, заявленою в країні-експорту.

Враховуючи вищезазначену інформацію, на виконання наказу Дніпропетровської митниці від 11.02.2008 № 92 Про проведення камеральної перевірки, Дніпропетровською митницею проведено камеральну перевірку дотримання вимог законодавства України при митному оформленні риби свіжомороженої, здійсненого у Дніпропетровській митниці ПП "Айсберг" (код ЄДРПОУ 30095348), за визначеними вище ВМД та складено акт камеральної перевірки № К0006/8/110000001/0030095348 від 19.02.2008.

В акті зазначено, що загальна митна вартість товару за визначеними ВМД склала 940510,7 грн., за інвойсами країні експорту вона склала 1440560,6 грн., тобто, заниження митної вартості товару - риби свіжомороженої, що надійшов на адресу ПП Айсберг, спричинило сплату обов'язкових митних платежів -у неповному обсязі.

У зв'язку з цим, на підставі акту камеральної перевірки від 19.02.2008 Митницею було визначено суму податкового зобов'язання 106998,02 грн. (в тому числі за основним платежем ПДВ - 101 902, 88 грн., штрафні санкції - 5095, 14 грн.) та надіслано Позивачу податкове повідомлення форми "Р" від 13.03.2008 № 6, а також визначено суму податкового зобов'язання 9937,60 грн. ( в тому числі за основним платежем мито - 9464,38 грн., штрафні санкції - 473, 22 грн.) та надіслано позивачу податкове повідомлення форми "Р" від 13 березня 2008 року № 5.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-Ш (далі - Закон № 2181) митні органи є контролюючими органами стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість та інших митних платежів.

Відповідно до підпункту 4.2.2 "в" контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

При цьому, статтею передбачене визначення терміну "камеральна перевірка", а саме: перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Згідно з підпунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Вантажна митна декларація у розумінні Закону № 2181 це документ що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством. При цьому, строк подання вантажної митної декларації пов'язаний з настанням певних подій і встановлюється Митним кодексом України (стаття 85), а отже вантажну митну декларацію слід вважати податковою декларацією.

Згідно пункту 17.1.4 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 нього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що згідно з п. 10.3 ст. 10 Закону Про податок на додану вартість168/97-ВР (що діяв на момент виникнення спірних відносин) платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.

Відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181 якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в установленому цим Законом порядку.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, або з митною вартістю, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону N 168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181 Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у

Згідно з п. 17, 18 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України (затверджено Постановою КМУ № 1375) діяв з 21.08.2003 року по 29.01.2007 року) митний орган під час митного оформлення товарів здійснює контроль за правильністю визначення їх митної вартості, у тому числі за правильністю обрання та застосування методу такого визначення, повнотою (комплектністю) поданих документів та відповідністю вимогам, встановленим законодавством.

З аналізу встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що у 2006 році позивачем належним чином були виконані покладені на нього зобов'язання, у тому числі сплата податків та зборів, що обчислюються відповідно до відомостей прийнятих митних декларацій, відомості яких, згідно зі ст. 90 МКУ, не можуть бути змінені після прийняття їх митним органом.

Стосовно неправомірності та скасування акту Дніпропетровської митниці, колегія суддів зазначає наступне.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені певні обмеження щодо предмету оскарження, зокрема, до суду може бути оскаржено лише рішення суб'єкта владних повноважень.

Рішення суб'єкта владних повноважень являє собою нормативний акт розпорядчого характеру, що ухвалюється суб'єктом владних повноважень для розв'язання найбільш важливих питань, які належать до його компетенції. Рішення видаються також і кількома неоднорідними органами (державними органами, громадськими організаціями тощо) із спільних питань, що належать до їх компетенції.

Виходячи з зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірної думки, що акт по своїй суті не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки, по перше, він не є нормативним актом, так як не містить ніяких норм, по друге, акт не є розпорядчим документом, оскільки не містить приписів управлінського характеру щодо здійснення певних дій або утримання від їх здійснення.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання нечинним акту Дніпропетровської митниці не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок про задоволення позовних вимог позивача в частині скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко