Ухвала суду № 29288090, 22.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р.

справа № 2а-0870/4748/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Комунарського району м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжспецкомплект" до Державної податкової інспекції Комунарського району м. Запоріжжя про скасування наказу та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжспецкомплект" до Державної податкової інспекції Комунарського району м. Запоріжжя про скасування наказу, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та визнання дій неправомірними –задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя №740 від 25 травня 2011 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Запоріжспецкомплект"; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Запоріжспецкомплект" на підставі наказу відповідача №740 від 25 травня 2011 року та повідомлення №72 до нього, внаслідок того, що ТОВ "Запоріжспецкомплект" не направлялось належного письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача на підставі наказу відповідача №740 від 25 травня 2011 року та повідомлення №72 до нього, в частині ненадання посадовим особам Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя можливості надати для перевірки документи та в частині ненадання посадовим особам ТОВ "Запоріжспецкомплект" можливості підписати та отримати примірник акту документальної перевірки №851/2307/34155536 від 27 травня 2011 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція Комунарського району м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 24 січня 2011 року між ТОВ «СТК Юпітер»та позивачем було укладено договір №2401/1, за умовами якого ТОВ «СТК Юпітер»зобов’язалось поставити в адресу позивача товар у відповідності до рахунків, що виставляються, накладними, які є невід’ємною частиною договору.

25 травня 2011 року відповідачем було видано наказ №740 про проведення 26 травня 2011 року позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Мультіфлекс»та ТОВ «СТК Юпітер»за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, тривалістю 5 робочих днів. Наказ видано на підставі ст. 20 пп. 75.1.2 ст.75, пп. 78.1.4 ст. 78, ст. 79 ПК України.

Згідно наявної в матеріалах справи копії поштового конверту, 25 червня 2011 року зазначений наказ разом із повідомленням №72 був надісланий в адресу позивача. При цьому у повідомленні №72 було зазначено, що перевірка позивача буде проведена з 12 квітня 2011 року.

Відповідно до повідомлення від 26 травня 2011 року №4838/10/23-112, відповідач запросив посадових осіб позивача до приміщення відповідача на 27 травня 2011 року для ознайомлення та підписання акту документальної позапланової перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Мультіфлекс»та ТОВ «СТК Юпітер»за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року.

27 травня 2011 року відповідачем був складений акт №851/2307/34155536, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «СТК Юпітер»та продажу товарів (послуг) підприємствам – покупцям за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України.

27 травня 2011 року відповідачем були також складені акти №254/2301/34155536 відмови від підпису акту перевірки та №255/2301/34155536 відмови від отримання акту перевірки.

Ст. 78 Податкового Кодексу України (далі – ПК України) наводить вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

П. 79.2. ст. 79 передбачає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обґрунтував оскаржуваний наказ відповідно до вимог пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, де документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що жодним доказом, наявним у матеріалах справи, не підтверджується, а позивачем спростовується, надіслання відповідачем в адресу позивача оформленого відповідно до вимог п.73.3 ст.73 ПК України, письмового запиту, зазначеного в пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, так само не підтверджується ненадання позивачем запитуваної інформації. Також не підтверджується виявлення відповідачем недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих позивачем і його контрагентами, оскільки в акті перевірки чітко зазначено, що й позивачем і його контрагентами податкові зобов’язання та податковий кредит декларувався в обсягах здійснених господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем упереджено, без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно іншої частини позовних вимог заявлених позивачем щодо визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суд першої інстанції вірно зазначає, що в матеріалах справи дійсно відсутні будь-які докази вручення позивачу під розписку до початку проведення його позапланової перевірки копії наказу про її проведення. В акті перевірки відповідач посилався на відсутність позивача за вказаною юридичною адресою. Отже, перевірка проведена із порушенням вимог п.78.4 ст.78 ПК України.

Також, як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, позивачу не було надіслано належного повідомлення про проведення перевірки, тобто відповідачем порушено вимоги п.79.2 ст.79 ПК України. Відтак, вимога позивача щодо визнання дій відповідача, а саме проведення перевірки є правомірною та підлягає задоволенню.

Згідно пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності до п. 83.1 ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

1) документи, визначені цим Кодексом;

2) податкова інформація;

3) експертні висновки;

4) судові рішення;

5) інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, акту перевірки (а.с. 4) її було проведено лише із дослідженням наявної у відповідача інформації та без дослідження податкових декларацій, фінансової, статистичної звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням, сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскільки під час цієї перевірки не було досліджено вищезазначених документів, то в силу вимог у пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, ця перевірка не може вважатися документальною, а висновки, яких відповідач дійшов у акті перевірки є необґрунтованими, тобто такими, що вчинені без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання позивачу можливості отримати та підписати акт перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.4 ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку. Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Як зазначено в тексті оскаржуваного наказу перевірка повинна була бути проведена протягом п’яти робочих днів з 26 травня 2011 року, тобто останнім днем перевірки повинен був бути день який припадав на 01 червня 2011 року. За приписами п. 86.4 ст. 86 ПК України, лише після цієї дати протягом п’яти робочих днів такий акт повинен був бути зареєстрований, і лише після цього вручений представнику позивача для ознайомлення та підписання.

Таким чином, оскільки відповідачем не було дотримано строків визначених у п. 86.4 ст. 86 ПК України та не було повідомлено позивача у належний спосіб про можливість ознайомитися та підписати акт перевірки, то такі дії відповідача є протиправними, оскільки порушують права позивача.

За таких обставин, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання позивачу можливості ознайомитися та підписати акт перевірки підлягає задоволенню.

Що ж стосується вимоги позивача про встановлення відсутності компетенції відповідача на проведення перевірки позивача, предметом якої є питання достовірності вчинених позивачем правочинів, то суд першої інстанції вірно зазначає, що відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем не встановлено недостовірності вчинених позивачем правочинів, а встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «СТК Юпітер»та продажу товарів (послуг) підприємствам –покупцям за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України. Хоча в акті перевірки йде посилання на нікчемність вчинених позивачем правочинів, проте висновки, яких дійшов відповідач, не виходять за межі його повноважень, оскільки ці висновки спрямовані на встановлення порушень саме податкового законодавства, а не будь-якого іншого.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Комунарського району м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко