Ухвала суду № 29287508, 11.02.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 219/1486/12 Провадження № 22-ц/772/94/2013Головуючий в суді першої інстанції:Щерба Н.Л.Категорія: 46Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.,

при секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання присадибної земельної ділянки спільною сумісною власністю,-

встановила:

В серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 14 лютого 1971 року по 26 липня 2000 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_3 Під час перебування в шлюбі рішенням 4 сесії 23 скликання Піщанської селищної ради від 24 березня 1999 року відповідачу передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,18 га по АДРЕСА_1. Рішенням 10 сесії 6 скликання Піщанської селищної ради від 13 жовтня 2011 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 та передано йому у власність земельну ділянку площею 0,1605 га, в тому числі 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 та 0,105 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2011 року за нею було визнано право власності на 63/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1. Оскільки земельну ділянку передано відповідачу під час перебування з ним у шлюбі, просила визнати її спільною сумісною власністю подружжя. Під час розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на ? частину цієї земельної ділянки.

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 лютого 1971 року.

26 липня 2000 року шлюб між ними розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-БВ НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Піщанського управління юстиції Вінницької області.

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2011 року за позивачем ОСОБА_2 визнано право власності на 63/100 частин житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

Рішенням 4 сесії 23 скликання Піщанської селищної ради ПІщанського району Вінницької області від 24 березня 1999 року «Про безкоштовну передачу земельної ділянки у приватну власність» ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, площею 0, 28 га, в тому числі по АДРЕСА_1 - 0,18 га та 0,10 га на урочищі комбікормовий завод (а.с. 19).

Рішенням 10 сесії 6 скликання Піщанської селищної ради від 13 жовтня 2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, та внесення часткових змін до рішень Піщанської селищної ради», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_1. Передано у власність земельну ділянку площею 0,1605 га, в тому числі 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 та 0, 0105 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 (а.с. 20).

На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_3 видано Державний акт серії ЯК №024491 від 07 березня 2012 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0105 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 Вінницької області та Державний акт серії ЯК №024490 від 07 березня 2012 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 Вінницької області (а.с.36, 37).

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, оскільки державні акти про право власності на земельні ділянки, зареєстровані відповідачем 07 березня 2012 року, з цього часу виникли спірні правовідносини щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном, а не з часу прийняття рішення Піщанською селищною радою від 24 березня 1999 року, на що посилається позивач, та до даних правовідносин підлягають до застосування норми СК України.

Згідно з ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України , особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Верховний Суд України у постанові Пленуму ВС "Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 19.03.2010 р. № 2 узагальнив судову практику та постановив, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду (п. 18-2).

Приватизація земель державної та комунальної власності є правом громадян України (ст. 116 Земельного кодексу України) у межах норм та видів використання, встановлених Земельним кодексом України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка не є майном, набутим подружжям за час шлюбу, і не підлягає поділу між ними, оскільки ОСОБА_3 безоплатно отримав її в приватну власність , використавши своє право громадянина на приватизацію.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 293, 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: