Ухвала суду № 29287505, 07.02.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/1335/2012 Провадження № 22-ц/772/476/2013Головуючий в суді першої інстанції:Дернова В.В.Категорія: 27Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої судді: Денишенко Т.О.,

суддів: Гуцола П.П., Луценка В.В.,

при секретарі: Торбасюк О.І.,

за участю представника позивача ПАТ «Кредитпромбанк» Фляшинської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»

до ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5 про стягнення боргу

за кредитним договором та договорами поруки,

за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_5 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

26 січня 2012 року публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (далі - ПАТ «Кредитпромбанк») звернулося у Ленінський районний суд м. Вінниці з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договорами поруки (а. с. 2-4). Позов мотивований тим, що 29 серпня 2007 року між банком і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 32.3/220-КМК/07 строком дії до 28 серпня 2017 року, згідно якого відкрита траншова кредитна лінія у розмірі, еквівалентному 500000,00 доларів США з можливістю отримання кредитних коштів в національній або в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату видачі кожного окремого траншу за додатковими угодами, які є невід'ємною частиною кредитного договору. У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору з ОСОБА_4, ОСОБА_5 29 серпня 2007 року банком були укладені договори порук відповідно № 32.3/220-ПМК/1-07, № 32.3/220-ПМК/2-07. Банк свої зобов'язання за укладеними угодами виконав у повному обсязі, однак позичальник ОСОБА_3, починаючи з 14.01.2011 року свої зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у значних сумах. Вимоги позивача до боржника та окремо до поручителів про повернення отриманих коштів залишилися без належного реагування. Позивач скористався своїм правом на звернення в суд з вимогою про дострокове повернення всієї суми отриманого кредиту, нарахованих процентів за користування ним, інших передбачених договором платежів.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2012 року (а. с. 195-199) позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором від 29.08.2007 року № 32.3/220-КМК/07 у розмірі 4250551,75 гривні, з яких за додатковою угодою від 29.11.2010 року № 7 до кредитного договору - заборгованість у розмірі 2796 981,50 гривні, з яких: 2400000,00 гривень складає заборгованість за кредитом, 286323,63 гривні - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 110 657,87 гривень - пеня; за додатковою угодою від 29.11.2010 року № 8 до кредитного договору - заборгованість у розмірі 1453570,25 гривень, з яких: 1235 658,55 гривень складає заборгованість за кредитом, 161365,96 гривень - відсотки за користування кредитом, 56545,74 гривень - пеня. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з боржників на користь банку 3219,00 гривень судового збору.

Указом Президента України від 05 липня 2012 року № 437/2012 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» ліквідовано Ленінський районний суд м. Вінниці та утворено Вінницький міський суд Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 січня 2013 року заяву ОСОБА_5 від 22 листопада 2012 року (а. с. 215-219) про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2012 року у даній цивільній справі залишено без задоволення (а. с. 252).

Не погоджуючись із заочним рішенням суду від 05 жовтня 2012 року, відповідачка ОСОБА_5 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасувати в частині задоволення позову до неї та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові (а. с. 254-257). Апелянтка посилається на те, що судове заочне рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника банку Фляшинської О.А., дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам, воно є законним, об'єктивним і справедливим.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно статей 526, 530, 546, 549, 553, 554, 610, 611, 629, 1054, 1055 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пенею), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. В разі прострочення повернення чергової частини платежів позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Частиною першою статті 553, статтею 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції від 05 жовтня 2012 року посилається на те, що укладенням додаткових угод між банком та ОСОБА_3 змінено в бік збільшення без її згоди зобов'язання, за яким вона несе відповідальність як поручитель. Крім цього, на порушення умов підпунктів 2.1 та 2.2 договору поруки банк не надсилав їй листи-вимоги про необхідність виконання договірних зобов'язань.

Колегія суддів приходить до висновку, що мотиви апеляційної скарги є надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і не заслуговують на увагу.

За укладеними між ПАТ «Кредитпромбанк» і ОСОБА_5 договором поруки від 29 серпня 2007 року № 32.3/220-ПМК/2-07, угодою № 2 від 18 липня 2008 року про внесення змін до попереднього договору поруки (а. с. 106-107) визначена максимальна сума кредиту, яка не може перевищувати в еквіваленті 500 000,00 доларів США. Отже, максимальна сума кредиту є незмінною як для позичальника, так і для поручителя, що заперечує доводи апелянтки про збільшення обсягу її відповідальності. В матеріалах справи містяться письмові заяви ОСОБА_5 (додані до заперечення на апеляційну скаргу) на підписання угод до кредитного договору про отримання кредитів у визначених сумах понад один та два мільйони гривень.

Вимог про припинення чи визнання недійсним договору поруки ОСОБА_5 не заявляла.

На заперечення позиції апелянтки в частині неотримання нею повідомлень банку про необхідність виконання взятих на себе зобов'язань через невиконання таких самим позичальником в матеріалах справи міститься поштове повідомлення з особистою розпискою отримувача про вручення ОСОБА_5 відпо-відного поштового відправлення.

Не відповідають також дійсності зазначення в апеляційній скарзі стосовно значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, шодо незаконного задоволення позову в частині стягнення пені.

Стягнення судом першої інстанції з відповідачів у справі нарахованих сум пені відповідає нормам матеріального права, є справедливим, таким, що кореспондується з положеннями укладених кредитного договору, договорів поруки з відповідними додатковими угодами.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному заочному рішенні, оскільки вони є доведеними, вірними та об'єктивними. Мотиви апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції від 05 жовтня 2012 року.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак вона може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча-суддя: ___ Денишенко Т.О.

Судді: ___ Гуцол. П.П.

___ Луценко В.В.