Постанова № 29279361, 11.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року 2а-6385/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Рось Елеватор"доБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службипрочасткове скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Рось Елеватор" (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2012 року №1283/15-2/35942433/180 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41229 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС на підставі акту камеральної перевірки від 19.06.2012 року № 1575/15-2/35942433/124, в якому відповідачем зафіксовано, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ Агрофірма "Рось Елеватор" в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року завищено суму податкового кредиту в сумі 164914 грн.

При цьому, позивачем самостійно до отримання акту камеральної перевірки подано 21.06.2012 року до Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, в яких самостійно виправлено помилку та нараховано штраф у розмірі 4948 грн.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи вимоги статті 50 Податкового кодексу України позивач вважає, що у Білоцерківської ОДПІ Київської області були відсутні підстави застосовувати штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41229 грн., у зв'язку з чим просив суд визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41229 грн.

11 листопада 2013 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, але про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Рось Елеватор" в травні 2012 року подано до Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року, в якій, зокрема, допущено помилку, яка призвела до завищення податкового кредиту на суму 164914 грн.

У червні 2012 року Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року, за результатами якої складено Акт від 19.06.2012 року № 1575/15-2/35942433/124.

В Акті камеральної перевірки від 19.06.2012 року № 1575/15-2/35942433/124 Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС зафіксовано порушення позивачем п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело про завищення суми податкового кредиту за квітень 2012 року в сумі 164914 грн.

Зазначений Акт камеральної перевірки вручений позивачу 23 червня 2012 року.

Крім того, разом із Актом камеральної перевірки позивач отримав лист Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 22.06.2012 року № 608/10/15-2 про невизнання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9035575212 від 21.06.2012 року та додатку 5 до нього у зв'язку з тим, що відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

Судом встановлено, що 21.06.2012 року позивачем надіслано до Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за квітень 2012 року, в якому було виправлено помилку та самостійно нараховано штраф у розмірі 4948 грн.

26 червня 2012 року позивачем подано Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС письмові заперечення на Акт камеральної перевірки 19.06.2012 року № 1575/15-2/35942433/124.

За результатами розгляду заперечень Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №1283/15-2/35942433/180 від 06.07.2012 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у сумі 206143 грн., з яких: 164914 грн. - за основним платежем; 41229 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Як було встановлено судом, в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року позивачем до складу податкового кредиту безпідставно було включено 164914 грн. податку на додану вартість.

Проте, 21 червня 2012 року позивачем поданий до Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за квітень 2012 року, в якому було виправлено помилку та самостійно нараховано штраф у розмірі 4948 грн.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Як передбачено п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлені обмеження на подання уточнюючих розрахунків виключно під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.1 та п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, з аналізу статті 75 Податкового кодексу України вбачається, що камеральна перевірка не відноситься до документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, документальні планові та позапланові виїзні перевірки за період, за який подавався позивачем уточнюючий розрахунок, Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС не проводились.

З урахуванням наведеного суд вважає, що у позивача були відсутні обмеження для подання 21.06.2012 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за квітень 2012 року.

Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за квітень 2012 року поданий позивачем 21.06.2012 року з дотриманням вимог встановлених Податковим кодексом України.

Суд також враховує і ту обставину, що про проведення відповідачем камеральної перевірки позивач дізнався лише після отримання 23.06.2012 року акту камеральної перевірки, в той час як уточнюючий розрахунок позивачем поданий 21.06.2012 року.

Таким чином, позивач уточнив показники податкової звітності до проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок, а відтак позивач діяв в межах статті 50 Податкового кодексу України.

Як визначено в п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Відповідач своїм правом на проведення позапланової перевірки ТОВ Агрофірми "Рось Елеватор" не скористався, всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення не з'ясував, у зв'язку з чим протиправно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41229 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Рось Елеватор" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 06 липня 2012 року №1283/15-2/35942433/180 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41229 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Рось Елеватор" сплачений судовий збір у розмірі 412 (чотириста дванадцять) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.