Ухвала суду № 29270499, 24.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2013 р. м. Київ К-17876/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 24.01.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010

у справі № 2а-4872/09/1870

за позовом Державної податкової інспекції в м. Суми

до Відкритого акціонерного товариства „Сумихімпром"

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Суми звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Сумихімпром" про стягнення податковому боргу в загальній сумі 7554869, 14 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2009 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та складено акт актом №2577/152/05766356 від 06.04.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0002741502/0/24212 від 14.04.2009, № 0002751502/0/24213 від 14.04.2009, якими накладено на відповідача фінансових санкцій в розмірі 862, 55 грн. та 15458,71 грн.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог пп. 5.3.1, п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", несвоєчасно сплачено до бюджету земельний податок за період з 01.01.2008 по 01.07.2009 в загальній сумі 6260923, 46 грн. та заборгованість по збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2008 по 01.07.2009 в загальній сумі 1293945, 68 грн.

У зв'язку з тим, що узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплаченою, позивачем було направлено першу податкову вимогу форми "Ю1" №1/1599 від 02.12.2008 та другу податкову вимогу форми "Ю 2" № 2/9 від 08.01.2009.

Заборгованість відповідачем не була сплачена, що підтверджується копіями корінців першої податкової вимоги форми "Ю1" №1/1599 від 02.12.2008, другої податкової вимоги "Ю2" № 2/9 від 08.01.2009, довідкою про заборгованість.

Згідно пп. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про плату за землю", платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Абзацом 1 ст. 17 Закону України „Про плату за землю" визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкова заборгованість відповідачем в повному обсязі не сплачена та складає 7554869, 14 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 у справі № 2а-4872/09/1870 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Сумихімпром" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 у справі № 2а-4872/09/1870 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко