Ухвала суду № 29270298, 05.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-10043/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. по справі № 2а-10043/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 р. задовлено позов ТОВ "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт".

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0002312305 від 02.03.2012р.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою в позові відмовити, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова, правонаступником якої є відповідач, проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за період з 01.07.2001р. по 31.07.2011р. та ТОВ "Експортком", за результатами якої складено акт від 20.02.2012р. № 847/2305/31149289 (т. 1, а.с. 7-18).

За висновками акту перевірки позивачем порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість в розмірі 753 177,0 грн., в тому числі: у червні 2011 року на суму 509 070,0 грн., серпні 2011 року на суму 65 000 грн., жовтні 2011 року на суму 637 270,0 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного періоду (за липень 2011 року) в сумі 65 000,00 грн.

02.03.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002312305, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 104 313,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 753 177,0 грн. та за штрафними санкціями 351 136,0 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не обґрунтовані та не підтвердженні належними доказами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі таких доводів, підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає правильним вказаний висновок суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 17.06.2011 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (продавець) укладено договір №АНП-2206/6 купівлі-продажу товарно- матеріальних цінностей, а саме, еврорубероїду підкладного, мастики бітум-каучукової, підвісів, жолобів, листів оцинкованих, профнастилу, гвинтів, брусу дошки, поліестеру у номенклатурі та за ціною відповідно до видаткових накладних. Поставка ТМЦ здійснена шляхом самовивозу (том 1, а.с. 39-41).

На підтвердження реальності операцій за угодами до податкової перевірки а також суду позивачем надано: платіжне доручення, податкові накладні, прибуткові накладні, що складені у відповідності до вимог закону.(т.1, а.с. 42-52).

20.06.2011 р. та 04.07.2011 р., 17.10.2011 р. між позивачем, в якості підрядника, та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (замовником) укладено угоди, предметом яких є послуги (роботи) щодо ремонту виробничих та невиробничих приміщень:

-КС Дніпропетровського п/м Запорізького ЛВУМГ;

-внутрішніх приміщень інженерно-лабораторного корпусу Інституту транспорту газу, за адресою вул.Маршала Конєва, 16, м. Харків;

-актового залу інженерно-лабораторного корпусу Інституту транспорту газу (відповідно) (т.1, а.с. 58-62, 82-85, 181-121).

Також 08.06.2011 р. позивач (підрядник) уклав договір № 03/06/11 з Харківським центром професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості (замовник) на виконання робіт з реконструкції майнового комплексу, а також будівництво учбового комплексу, за адресою вул. Артема,1, м. Дергачі, Харківська область (т. 1, а.с. 149-152).

Позивач, як генпідрядник, для виконання своїх зобов'язань перед замовниками уклав договору підряду з ТОВ "Експортком" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Так, в якості замовника, позивач уклав договори підряду №5/07, №6/07 від 05.07.2011 р., 06.07.2011 р., з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (субпідрядник) щодо ремонту об'єктів нерухомості за підрядами, взятими ТОВ "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" (т.1, а.с. 53-55, 77-79).

Також позивачем (замовник) укладено договори підряду №05/09 від 05.09.2011 р., №13/09 від 13.09.2011 р, №15/09 від 15.09.2011 р, №19/09 від 19.09.2011 р. з ТОВ "Експортком" (підрядник) на виконання ремонтних робіт по об'єктам нерухомості за власними зобов'язаннями генпідрядника, копії яких наявні у справі.

Реальність операцій за угодами позивача з ТОВ "Експортком" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" підтверджується, актами виконаних робіт, податковими накладними, прибутковими накладними, платіжними дорученнями, довідками про вартість виконаних будівельних робіт типової форми КБ-3, виписками по банківському рахунку позивача, копіями угоди про купівлю продаж будівельних матеріалів, додаткової угоди, видаткових накладних та платіжних доручень по вказаній угоді.

Показники по вище наведеним роботам використано при складенні акту виконаних робіт позивача з основними замовниками.

На момент укладення та виконання правочинів сторони мали повну дієздатність юридичних осіб, були платниками ПДВ, мали ліцензії на ведення будівельних робіт (т.1, а.с. 212-231).

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

З акту перевірки відповідача вбачається, що первинні документи, крім податкових накладних, по угодам позивача з ТОВ "Експортком" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" податковим органом не досліджувалися.

В основу висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства та відсутність реальних операцій за угодами підряду покладено судження про неможливість підтвердження реального вчинення господарських операцій ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Експортком", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" з посиланням на акти про неможливість проведення зустрічних звірок ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова від 07.10.2011р. № 62/23-02-09/36987611 , від 13.09.2011р. № 9/23-02-05/37092055 та ДПІ в Московскькому районі м.Харкова від 05.01.2012р. № 5/23/37766274 .

За висновками зазначених акту податковим органом встановлено відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, транспортних засобів, приміщень для ведення підприємницької діяльності на їх балансі, відсутність контрагентів юридичною адресою.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є достатніми та належними доказами в підтвердження доводів податкового органу про безтоварність господарських операцій.

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод, укладених між цими контрагентами та позивачем, оскільки висновки податкового органу про порушення (дотримання) платником вимог законодавства має ґрунтуватися на безпосередньому дослідженні первинних бухгалтерських та податкових документів такого платника за відповідний період.

Окремо взяті дані актів органів ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки щодо контрагентів позивача (інших господарюючих суб'єктів), не є підставою для визнання податкового кредиту позивача непідтвердженим, оскільки за умови складення таких актів фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, однак реальність господарських операції такого платника предметом перевірки не була, первинні документи податковим органом , під час проведення звірки, не перевірялися.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер. Доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків. Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечить принципу справедливості та практиці Європейського суду з прав людини.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента за угодами та дотримання ними вимог податкового і іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за юридичною адресою.

Щодо висновків податкового органу з актах про неможливість проведення зустрічної звірки, з посиланням на відсутність контрагентів за місцезнаходження колегія суддів зазначає, що відсутність контрагентів позивача за юридичною адресою станом на момент звірки по контрагентам позивача не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям із вказаними контрагентами у момент їх укладення та виконання, оскільки господарські відносини між сторонами відбулися в часі раніше моменту таких звірок.

Тим більше, господарська діяльності контрагентів позивача, не вимагає від них безумовної наявності виробничих активів, матеріалів, обладнання, транспорту. Трудові та виробничі ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових та господарських угод. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Невизнання відповідачем документів позивача, наданих контролюючому органу до податкової перевірки, як такої, що відповідає критеріям встановленим законодавством щодо первинних документів для цілей ведення податкового обліку є припущенням, що не підтверджене доказами, крім відхилених судами обох інстанцій з огляду на приписи ч. 4 ст. 70 КАС України.

Таким чином, висновки відповідача про наявність порушень податкового та іншого законодавства з боку позивача не підтверджені доказами, які б судами обох інстанцій були досліджені безпосередньо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано інших доказів, в підтвердження порушення позивачем формування податкового кредиту, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. по справі № 2а-10043/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.