Ухвала суду № 29267878, 04.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р. справа № 2а-5542/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання:

за участю представників:

позивача: - Снітько Е.В. (довіреність від 11 лютого 2011 року),

відповідача: - Калабухова К.О. (довіреність від 21 березня 2012 року),

- Шматкової В.Ю. (довіреність від 18 серпня 2012 року),

прокурора: - Кутузової Л.О. (посвідчення №187),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, прокурора Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року

у справі № 2а-5542/10/0470

за позовом приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив»

до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області

за участю прокурора Дніпропетровської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» звернулось у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську від 23.04.2010р. № 0000912301/0/13404 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 372 096,00 гривень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заступником прокурора Дніпропетровської області до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду подана заява про приєднання до апеляційної скарги державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

В судовому засіданні представники державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, прокурор доводи та вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

Представник приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області проведена невиїзна позапланова перевірка публічного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» з питання правомірності формування податкового кредиту та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин позивача з контрагентами по ланцюгах постачання за травень - грудень 2009 року та січень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 2459/58-т/23-408/31980517 від 20 квітня 2010 року та встановлені порушення пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Тобто, приватним акціонерним товариством «Дніпровський завод мінеральних добрив» неправомірно включено до складу податкового кредиту декларації суму податку на додану вартість по операціях з придбання ТМЦ від контрагентів по ланцюгах постачання в розмірі 1372 096,00 гривень. Також, неправомірно збільшена заявлена сума до відшкодування з податку на додану вартість з бюджету за вищевказані періоди в сумі 1 372 096,00 гривень.

Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області вважає, що позивач завищив суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 1372 096,00 гривень шляхом необґрунтованого включення суми у відповідних податкових періодах до складу податкового кредиту по операціям які мають ознаки фіктивності, оскільки немає можливості підтвердити взаємовідносини первісних постачальників позивача з товариствами з обмеженою відповідальністю «Миколаїв Агро», «Вал-Агро», «Південь-Агросервіс», «Миора Люкс» і «Свєт-Агро», «Агроанкорекспорт», приватним підприємством «Меблі-блюз», що знаходяться в 3-6-х ланках в ланцюжках постачальників товарів, кінцевим споживачем яких є позивач.

На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську винесено податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2010 року №0000912301/0/13404 на загальну суму зменшення заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість у розмірі 1372 096,00 гривень.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту; платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором.

Відповідно підпункту 7.4.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з визначенням, що міститься у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що видані податкові накладні оформленні у відповідності до вимог законодавства, продавці знаходилися в державному реєстрі та були зареєстровані як платники ПДВ, а відповідач безпідставно зробив висновок про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи, засвідчують факт отримання приватним акціонерним товариством «Дніпровський завод мінеральних добрив» сировини, чим підтверджують реальність договірних відносин товариства з контрагентами - товариствами з обмеженою відповідальністю «ТД "Агрохімхолдинг", "Агрофест-Україна", "Волари Експорт", спростовуючи висновки перевірки про нікчемність укладених угод, як таких, що не були спрямовані на настання реальних наслідків.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованого висновку про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, прокурора Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Ухвала в повному обсязі складена 18 січня 2013 року.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим