Рішення № 29267344, 29.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/15936-2012 29.01.13

За позовом Приватне підприємство "Аветин"

До Товариство з обмеженою відповідальністю "Круїз продукт"

про стягнення 30 215,63 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Роткевич Л.І. (дов. б/н від 29.11.2012р.)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 29.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Аветин" (далі за текстом -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Круїз продукт" (далі за текстом -відповідач ) про стягнення 30215, 63 грн. заборгованості за договором №AV95-12 від 07.03.2012 року, з яких 29000 грн. основного боргу, 1013 грн. 02 коп. пені, 202 грн. 51 коп. 3% проценти річних та 1653 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/15936-2012, розгляд справи було призначено на 04.12.2012 року.

29.11.2012 року через відділ канцелярії господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 29000 грн. основного боргу, 375, 83 грн. 3% проценти річних, 1926, 17 грн. - пені, а також стягнути з відповідача на користь позивача суми витрат по оплаті судового збору у розмірі 1653, 00 грн.

03.12.2012 року через канцелярію господарського суду міста Києва позивачем подано документи по справі на вимогу суду.

В судове засідання 04.12.2012 року представник відповідача не з'явився, проте наступного дня після судового засідання 05.12.2012 року подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог у відповідності до ст. 22 ГПК України, а отже позовні вимоги у справі розглядаються судом з урахуванням заяви від 29.11.2012 року.

Ухвалою від 04.12.2012 року розгляд справи відкладено на 18.12.2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неповним виконанням позивачем вимог ухвали суду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу №5011-9/15936-2012 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою від 18.12.2012 року справу №5011-9/15936-2012 прийнято до розгляду суддею Балацом С.В., розгляд справи призначено на 29.01.2013 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 29.12.2012 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу №5011-9/15936-2012 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

В судовому засіданні 29.01.2013 року представник позивача надав додаткові матеріали по справі, письмові та усні пояснення по справі, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.12.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції (ухвали про порушення провадження у справі від 13.11.2012р.) отримані уповноваженою особою відповідача (повідомлення додані до матеріалів справи).

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2012 року між Приватним підприємством «Авентин» (далі по тексту - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Круїз продукт» (далі по тексту - відповідач) укладено договір № AV 95-12 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався поставити відповідачу, а відповідач зобов'язався своєчасно оплатити та прийняти пакувальний матеріал на умовах даного договору. Структура матеріалу, кількість, строки поставки та вартість товару сторонами обумовлюються у специфікаціях, які складаються окремо на кожну партію товару.

Відповідно до п. 8.1 договору, відповідач має право пред'явити претензію до якості протягом 30 днів після прийому-передачі товару. Претензія, акт, зразки неякісного товару з обов'язковим наданням маркування (етикеток) рулонів, з яких відібрані зразки, направляється позивачу. Позивач з'ясовує обґрунтованість претензії протягом 60 днів з дня одержання претензії та у випадку підтвердження останньої, він зобов'язався замінити неякісний товар за свій рахунок або повернути вартість оплаченого неякісного товару.

Відповідно п. 3.1 до договору відповідач перераховує грошові кошти на поточний рахунок виконавця в розмірі 50 процентів від партії товару, що вказана в специфікації, протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідної специфікації.

Згідно п. 3.2 договору залишкову частину суми, вказаної у специфікації, відповідач зобов'язався оплатити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу.

Відповідач зобов'язався оплатити товар на умовах розділу 3 договору (п.4.1.2 Договору).

Позивач зобов'язався поставити товар на склад замовнику у строки, що вказані у відповідній специфікації, після отриманням 50% передоплати відповідно до п. 3.1 договору і надання відповідачем затвердженого оригінал-макету (п.4.2. договору).

Відповідно до п. 8.3 договору за порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, починаючи з дня наступного за днем настання строку оплати.

Відповідно до п. 8.4 договору за порушення строків оплати товару замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з дня, наступного за днем настання строку оплати.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору позивачем та відповідачем було укладено специфікацію №1 від 07.03.2012 року на суму 45000,00 грн. на поставку товару, згідно рахунку-фактури № AV -0064 від 13.03.2012 року на суму 52350,00 грн. відповідачем здійснено попередню оплату на суму 22500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 15.03.2012 року.

Відповідно до умов договору та укладеної специфікації №1 відповідач зобов'язався сплатити 50% від загальної суми специфікації, решту суми - протягом 30 календарних днів з дня відвантаження товару на склад позивача. Тобто, відповідач самостійно за свій рахунок та своїм транспортом зобов'язаний вивезти товар. Позивач зобов'язався поставити товар протягом 14 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати від відповідача.

Згідно видаткових накладних № АВ-0264 від 05.04.2012 року на суму 18300,00 грн., № АВ-0615 від 21.05.2012 року на суму 34050,00 грн. позивач поставив відповідачу товар на суму 52350,00 грн. Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар на суму 7050,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною №АВ-0615 від 21.05.2012 року складає 22800,00 грн.

На виконання умов договору позивачем та відповідачем було укладено специфікацію №2 від 27.04.2012 року на суму 34999,80 грн. на поставку товару. Згідно рахунку-фактури № AV -0459 від 27.04.2012 року позивач поставив товар на загальну суму 33727,08 грн. відповідачем здійснено попередню оплату на суму 17500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 03.05.2012 року.

Відповідно до умов договору та укладеної специфікації №2 відповідач зобов'язався сплатити 50% від загальної суми специфікації, решту суми - протягом 30 календарних днів з дня відвантаження товару на склад позивача. Тобто, відповідач самостійно за свій рахунок та своїм транспортом зобов'язаний вивезти товар. Позивач зобов'язався поставити товар протягом 21 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати від відповідача.

Згідно видаткових накладних № АВ-0530 від 14.05.2012 року на суму 17818,08 грн., № АВ-0614 від 21.05.2012 року на суму 15909,00 грн. позивач поставив відповідачу товар на суму 33727,08 грн. Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар на суму 10027,08 грн., що підтверджується банківськими виписками.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною №АВ-0614 від 21.05.2012 року складає 6200,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 22800,00 грн.+6200,00 грн.=29000,00 грн.

Також позивач відповідно заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 375, 83 грн. - трьох процентів річних, 1926, 17 грн. - пені, а також стягнути з відповідача на користь позивача суми витрат по оплаті судового збору у розмірі 1653, 00 грн.

За твердженням позивача загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки № AV 95-12 від 07.03.2012 року з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог складає 31 302, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Аветин" підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір поставки № AV 95-12 від 07.03.2012 року. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору № AV 95-12 від 07.03.2012 року, згідно рахунку-фактуру № AV -0064 від 13.03.12 на суму 52350 грн. був поставлений товар. Відповідач здійснив попередню оплату на суму 22500, 00 грн., згідно банківської виписки від 15.03.2012 року. Відповідачем була здійснена часткова оплата за поставку товару на загальну суму 7 050, 00 грн. згідно банківських виписок за 27.06.12, за 16.07.12, за 31.07.12, за 26.06.12. Тому, судом встановлено, що борг відповідача за видатковою накладною № АВ-0615 від 21.05.12 року складає 22 800, грн.

Згідно рахунку-фактуру № AV -0459 від 27.04.12 на суму 33727, 08 грн. був поставлений товар. Відповідач здійснив попередню оплату на суму 17500, 00 грн., згідно банківської виписки від 03.05.2012 року. Відповідачем була здійснена часткова оплата за поставку товару на загальну суму 10 027, 08 грн. згідно банківських виписок за 13.06.12, за 16.07.12, за 06.07.12, за 02.06.12. Тому, судом встановлено, що борг відповідача за видатковою накладною № АВ-0614 від 21.05.12 року складає 6 200, грн.

Судом встановлено, що загальний основний борг відповідача перед позивачем з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог становить 29000, 00 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені нарахованої на суму боргу за період з 21.06.2012 року по 29.11.2012 року підлягають повному задоволенню з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, із розрахунку:

22800, 00*162*0,041%/100 = 1514, 37 грн.

6200, 00*162*0,041%/100= 411, 80 грн.

1514, 37 грн. + 411, 80 грн. = 1301, 67 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді загальної суми 3% річних за період з 21.06.2012 року по 29.11.2012 року підлягають повному задоволенню, із розрахунку:

22 800, 00*162*0,008%/100 = 295, 48 грн.

6200, 00*162*0,008%/100= 80, 35 грн.

295, 48 грн. + 80, 35 грн. = 375, 83 грн.

Отже, станом на момент подання заяви про збільшення позовних вимог та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 31 302, 00 грн. (29 000, 00 грн. основного боргу + 1926, 17 грн. пеня за договором + 375, 83 грн. 3% річних з простроченої суми = 31 302, 00 грн.), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору поставки № AV 95-12 від 07.03.2012 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 29 000, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 29 000, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до розділу 3 договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 29 000, 00 грн., 1 926, 17 грн. пені та 375, 83 грн. 3 % річних з простроченої суми за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог Приватного підприємства "Аветин" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз продукт» (03680, м. Київ, вул. А.Заболотного, 150; ЄДРПОУ 32245968, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Приватного підприємства «Аветин» (08325, Київська область, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 26; ЄДРПОУ - 36758943) 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1926 (одна тисяча дев'ятсот двадцять шість) грн. 17 (сімнадцять) коп. пені, 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 83 (вісімдесят три) коп. 3% річних з простроченої суми, а також судовий збір у розмірі 1 653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.02.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко