Ухвала суду № 29266093, 01.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р.

справа № 2а-0470/5318/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» до Дніпропетровської митниці, третя особа: Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р», -

в с т а н о в и в :

У травні 2011 року ТОВ «Вента. ЛТД» звернулось з позовом до Дніпропетровської митниці в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення форми «Р» № 53 від 26.04.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним виконані всі вимоги діючого законодавства під час митного оформлення товару, під час прийняття та підписання митних декларацій у відповідача не виникло зауважень до ТОВ «Вента. ЛТД» стосовно невірної класифікації товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі листа Державної митної служби України від 24.03.2011 року № 11/2-10.16/4913-ЕП Дніпропетровською митницею була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання податкового законодавства України ТОВ «Вента. ЛТД» при митному оформленні товару - вітамінно-мінерального препарату «Ідеос». За результатами перевірки складено акт № H16/11/110000000/21947206 від 14.04.2011 року.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено повідомлення форми «Р» від 26.04.2011 року № 53 про відшкодування до бюджету ввізного мита в сумі 1700,81 грн. та штрафних санкцій в сумі 850,41 грн.

З акта перевірки вбачається, що підставою для відшкодування до бюджету ввізного мита, на думку відповідача, є той факт, що товар - препарат «Ідеос», має код 21006909200, а вказана товарна підкатегорія передбачає застосування при митному оформленні ставки ввізного мита в розмірі 8 %.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, згідно контракту від 21.12.2007 року № 003-8С/Іп-08 позивач імпортував на митну територію України товар: «Ліки для людей, що містять вітаміни, розфасовані для роздрібної торгівлі: «Ідеос», таблетки для жування; виробник Іннотера Шузі; Торгівельна марка - «LABORATOIRE INNOTECH INTERNATIONAL», країна виробництва - Франція.

Вказаний товар при митному оформленні декларувався за товарною під категорією 300450100 згідно УКТЗЕД із застосуванням 0 % ставки ввізного мита зі звільненням від оподаткування податком на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення, прийняте митним органом за результатами перевірки, суд першої інстанції, виходив з того, що митний орган, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, у зв'язку з чим не мав правових підстав для нарахування податкових зобов'язань.

Колегія суддів, погоджується і висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом статті 313 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення (за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України та на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує).

В той же час, підпунктом "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 20.04.2005 №314 "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 №439/10719, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. Пунктом 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" Порядку встановлено, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

За результатами аналізу зазначених положень, колегія суддів виходить з того, що наступне визначення митним органом коду товару, митне оформлення якого здійснено та правильність класифікації та кодування якого вже перевірено митним органом, не є достатньою підставою для висновку про порушення декларантом під час митного оформлення товару методології нарахування податків і зборів.

Наявність порушень законодавства у діях посадових осіб митного органу, які здійснювали митне оформлення спірного товару, під час службової перевірки відповідачем на встановлена.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судом першої інстанції на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про протиправність визначення митним органом суми податкових зобов'язань, що є підставою для визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи судом першої інстанції, повно, всебічно та в межах заявлених вимог, з'ясовано обставини справи, надано належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішено питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішено справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Крім того, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 15 січня 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов