Постанова № 29259548, 06.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 року 2а-5741/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд"доДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової службипроскасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробуд" (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про скасування акту перевірки № 978/15-1/31752439 від 03.07.2012 року та податкового повідомлення-рішення від 05.07.2012 року № 0003991503.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 10 відсотків від суми податкового боргу за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання на 2 дні. При цьому, позивачем не було допущено затримку сплати зобов'язання на 2 дні, оскільки відповідачем протиправно не було враховано факт сплати суми податку у строк, визначений податковим законодавством, і взята як підстава для розрахунку штрафу дата зарахування коштів до бюджету. Враховуючи наведене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

У письмових запереченнях, наданих до суду, Відповідач проти позову заперечує та просить суд в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що дійсно позивачем було внесено до установи банку відповідний платіж у відповідні строки, проте, зарахування коштів відбулось на 2-й день затримки. Таким чином, кошти надійшли до бюджету на 2-й день затримки, який і є днем сплати податкового зобов'язання, а тому оскаржуване рішення є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства.

06 лютого 2013 року представники позивача та відповідача подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробуд" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби як платник земельного податку з юридичних осіб.

03 липня 2012 року Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" з питань своєчасності подання платіжних доручень до установи банку на сплату орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, за результатами якої складено Акт № 978/15-1/31752439 від 03.07.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Євробуд" п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме, допущено затримку погашення узгодженої суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб по строку 30.06.2012 року на 2 дні в сумі 11384,38 грн.

На підставі акту перевірки № 978/15-1/31752439 від 03.07.2012 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2012 року № 0003991503, згідно з яким на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 2 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 11384,38 грн. нарахована штрафна санкція в сумі 1138,44 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до квитанції №621/з44 від 27.06.2012 року в 13:49 год. позивач сплатив до ГУ ДКСУ у Київській області грошові кошти в сумі 11384,38 грн. як земельний податок з юридичних осіб.

Частиною 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Так, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно зі статтею 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Відповідно до вимог пунктів 38.2 - 38.3 статті 38 Податкового кодексу України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивачем відповідно до квитанції №621/з44 від 27.06.2012 року в 13:49 год. було внесено кошти в сумі 11384,38 грн. на рахунок банку для сплати земельного податку з юридичних осіб 27 червня 2012 року, тобто у строк, визначений податковим законодавством.

При цьому, датою валютування є дата 02 липня 2012 року, таким чином, кошти надійшли до бюджету на 2-й день затримки.

Так, нормами Податкового кодексу України встановлено, що строк сплати податкового зобов'язання обчислюється, зокрема, днями.

Як було встановлено судом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо погашення податкового боргу 27 червня 2012 року, а отже, починаючи з цієї дати власником коштів є відповідач.

Таким чином, зобов'язання позивача по сплаті земельного податку було здійснено у строки, визначені Податковим кодексом України, а тому оскаржуване рішення податкового органу було прийнято неправомірно.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування акту перевірки № 978/15-1/31752439 від 03.07.2012 року, то вона не може бути предметом розгляду адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Викладення висновків суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Надання висновку являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі висновки не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача у даному випадку несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення, оскільки має вплив на його права та обов'язки.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав висновками відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а, отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору. Висновки Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області під час проведення планової перевірки самі по собі не породжують відносини, які можуть бути предметом оскарження.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин.

Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин у висновках, викладених в Акті перевірки Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби, виключає можливість розгляду адміністративної справи в цій частині позовних вимог, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а, отже, суд не повинен розглядати справу в цій частині позовних вимог.

Таким чином, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі в частині скасування акту перевірки № 978/15-1/31752439 від 03.07.2012 року, - підлягає закриттю, оскільки справу (в цій частині) не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 122, 157, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 05.07.2012 року № 0003991503.

У решті позовних вимог, - провадження закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" сплачений судовий збір у розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 44 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.