Постанова № 29259541, 06.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 року 2а-6324/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Верола-Юг"доПереяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службипровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Верола-Юг" (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки ТОВ "Верола-Юг" на підставі наказу від 05.07.2012 року №183 та щодо визнання нікчемними та фіктивними поставок товарів ТОВ "Верола-Юг" у висновках Акту перевірки від 26.07.2012 року №103/23-1/37340856, а також про зобов'язання відповідача виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України включену за результатами проведеної 26 липня 2012 року перевірки інформацію щодо зменшення задекларованого ТОВ "Верола-Юг" у період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року податкового кредиту в сумі 1128419,83 грн. та податкових зобов'язань у сумі 1128419,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії податкового органу щодо здійснення перевірки на підставі наказу від 05.07.2012 року №183 є незаконними та вчиненими всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України.

В акті перевірки не здійснюється жодного посилання на те, що саме порушено Товариством та стало підставою для призначення позапланової документальної перевірки. В порушення вимог Податкового кодексу України на адресу позивача Податковим органом не направлялось наказу про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки. Власне оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки Товариством не було отримано письмового запиту для можливості надання пояснень та відповідних документів.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно зробив висновки про нікчемність правочинів, які укладені між ТОВ "Верола-Юг" та ПП "Велес Корм", перевищивши при цьому свої повноваження. Позивач вважає, що податковий орган не наділений компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного та господарського законодавства, а тому посадові особи Переяслав-Хмельницької ОДПІ діяли всупереч вимогам чинного законодавства. В той же час, всі укладені позивачем угоди були реальні та виконані в повному обсязі, відображені в податковому та бухгалтерському обліку.

Податковий орган позов не визнав, оскільки вважає його таким, що не містить аргументованих доводів, які давали б підстави вважати, що при здійсненні владних повноважень відповідач діяв не у межах та не у спосіб, які передбачені чинним законодавством України. Так, підставою проведення перевірки було встановлення порушення Товариством, саме контролюючим органом отримано Акт перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 10.07.2012 року № 1681/22-731/36862705 та висновок Броварської ОДПІ від 06.07.2012 року щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Верола-Юг" щодо взаємовідносин з ПП "Велес Корм". Проведеними заходами було встановлено відсутність у позивача наявності відповідних умов, майна та інших матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, а також те, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, а отже укладені ним правочини не спричиняють реального настання правових наслідків і є нікчемними.

Таким чином, у відповідача були всі підстави для проведення позапланової документальної перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Крім того, відповідно до положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки не потрібні підстави, визначені статтею 78 цього Кодексу, достатньо лише рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом.

Так, відповідачем було сформовано наказ про проведення перевірки позивача.

З метою вручення позивачу наказу про проведення позапланової перевірки від 24.07.2012 року здійснено виїзд за юридичною адресою підприємства та встановлено відсутність суб'єкта господарювання за місцем реєстрації підприємства, про що складено відповідні акти від 24.07.2012 року та від 26.07.2012 року.

Отже, податковий орган вважає, що на підставі вказаного наказу керівника податкового органу і здійснено правомірні дії щодо проведення перевірки.

06 лютого 2013 року представники позивача та відповідача подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Верола-Юг" зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області 02.11.2010 року, код ЄДРПОУ 37340856, взято на податковий облік в органах державної податкової служби за №10452 від 03.11.2010 року, на момент перевірки перебувало на обліку в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ Київської області ДПС.

З матеріалів справи встановлено, що 24.07.2012 року начальником Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області ДПС винесено наказ № 214 про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Верола-Юг" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту при проведенні взаєморозрахунків з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями у квітні 2012 року в період з 24.04.2012 року по 26.07.2012 року. З даного Наказу вбачається, що його винесено на підставі вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту про неможливість вручення копії наказу про проведення перевірки у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за податковою адресою від 24.07.2012 року №734/10-20, оформленого працівниками відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, повторно 26.07.2012 року здійснили виїзд для вручення Наказу за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Тітовського, буд. 5.

Так, після повторного виїзду на юридичну адресу позивача працівниками податкового органу складено акт від 27.07.2012 року №103/23-1/37340856 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Верола-Юг" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Велес Корм" за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року (далі - Акт перевірки).

При цьому, суд звертає увагу, що в Акті перевірки зазначено інший наказ на проведення перевірки позивача за № 183 від 05.07.2012 року.

Так, у вказаному Акті перевірки відповідач дійшов висновків про відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів, тобто такі угоди носять фіктивний характер.

Також, у висновках Акту перевірки зазначено, що задекларовані податкові зобов'язання за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року в сумі 1128419,83 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ) за результатами перевірки зменшені та задекларований податковий кредит в сумі 1128419,83 (рядок 17 декларації з ПДВ) за результатами перевірки зменшено, чим було порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, після складання Акту перевірки податковим органом в автоматизованій базі даних було відображено результати проведеного контрольного заходу та зменшено податкові показники позивача з кредиту та податкових зобов'язань за перевірений період.

На підтвердження знаходження Товариства за юридичною адресою позивачем надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.07.2012 року, з якої вбачається, що 20.06.2012 року до ЄДР внесено запис № 3, яким підтверджено відомості про юридичну особу, місцезнаходження - 08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Тітовського, буд. 5. Наступний запис № 4 здійснено 09.07.2012 року, яким також підтверджено відомості про юридичну особу.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.07.2012 року ТОВ "Верола-Юг" внесла зміни в установчі документи та змінила місцезнаходження на адресу: 54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 75-А/1 оф. 205.

На підтвердження власної позиції щодо діяльності Товариства поза межами правового поля відповідачем надано копію Акта перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 10.07.2012 року № 1681/22-731/36862705 та висновок Броварської ОДПІ від 06.07.2012 року щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Верола-Юг" щодо взаємовідносин з ПП "Велес Корм".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, врегульовано Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Як встановлено судом, податковий орган не складав письмовий запит до Товариства на підставі вказаних положень пункту 73.3 ПК України у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій.

Зі змісту наказу, на підставі якого було здійснено перевірку позивача, вбачається, що його винесено на підставі вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п. 79.2 зазначеної статті документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з положеннями 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, обов'язковий письмовий запит позивачу не було надіслано, таким чином Товариство було позбавлено права надати письмові пояснення та документально підтвердити, а у податкового органу були відсутні законодавчо визначені підстави та обставини, за наявності яких дозволено приймати рішення про проведення перевірки, яке оформляється наказом керівника.

Посилання відповідача на висновок Броварської ОДПІ від 06.07.2012 року щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Верола-Юг" щодо взаємовідносин з ПП "Велес Корм", згідно з яким встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, судом до уваги не береться, оскільки відсутні докази того, що виїзди здійснювались в липні 2012 року саме на юридичну адресу позивача.

Крім цього, в оформлених актах від 24.07.2012 року та від 26.12.2012 року чітко зазначено, що працівники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювали виїзди для вручення позивачу наказу на перевірку за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Тітовського, буд. 5, тоді як юридична адреса ТОВ "Верола-Юг" з 18.07.2012 року наступна: 54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 75-А/1 оф. 205.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що, приймаючи спірний Наказ, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним податковим законодавством, а тому дії щодо здійснення перевірки позивача на підставі вказаного наказу є протиправними.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання нікчемними та фіктивними поставок товарів ТОВ "Верола-Юг" у висновках Акту перевірки від 26.07.2012 року №103/23-1/37340856, а також про зобов'язання відповідача виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України включену за результатами проведеної 26 липня 2012 року перевірки інформацію щодо зменшення задекларованого ТОВ "Верола-Юг", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами перевірок, які б факти в цих актах не були відображені. Вказані ж в Актах висновки є суто суб'єктивною думкою посадових осіб податкового органу, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого статтею 228 Цивільного кодексу України, міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення, підлягає обов'язковому доведенню.

Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції статті 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним, виходячи з загальних засад судочинства.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави. Також відповідачем не надано суду доказів визнання укладених позивачем правочинів недійсними у судовому порядку.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про неможливість фактичного здійснення позивачем господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з торгівлі; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень - а це є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частину першу статті 203, статтю 215, статтю 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і статтею 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

За таких обставин суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ "Верола-Юг" та його контрагентом, який зазначений в Акті перевірки від 26.07.2012 року № 103/23-1/37340856, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та порушують вимоги статей Цивільного та Податкового кодексів.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки, а саме: за наслідками перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення податковим органом було відкореговано податкові зобов'язання та податковий кредит позивача в АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт . Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із підпунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Це означає, що у випадку складення акта за наслідками перевірки платника податків податковий орган визначає грошове зобов'язання та нараховує штрафні санкції лише шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може у разі незгоди бути оскарженим до вищестоящого органу чи до суду.

Разом з тим, суд вважає що неприйняття відповідачем податкового повідомлення-рішення за результатами вищевказаної перевірки суперечить нормам Податкового кодексу та свідчить про порушення відповідачем порядку проведення самої перевірки.

Таким чином, констатація порушення відповідачем при проведені вищевказаної перевірки норм статті 86 Податкового кодексу, має наслідком неможливість використання її результатів, як таких що одержані з порушенням закону.

А відтак, відображення в АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації про результати перевірки ТОВ "Верола-Юг", оформленого Актом перевірки від 26.07.2012 року № 103/23-1/37340856, є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача вилучити із вказаної автоматизованої системи інформацію, яку внесено на підставі Актів перевірок.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на той факт, що під час судового розгляду відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо здійснення перевірки та щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ "Верола-Юг", а також коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі Акту перевірки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Верола-Юг" - задовольнити.

Визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки ТОВ "Верола-Юг" на підставі наказу від 24.07.2012 року №214, що оформлено Актом перевірки від 26.07.2012 року №103/23-1/37340856.

Визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними та фіктивними поставок товарів ТОВ "Верола-Юг" у висновках Акту перевірки від 26.07.2012 року №103/23-1/37340856.

Зобов'язати Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України включену за результатами проведеної 26 липня 2012 року перевірки інформацію щодо зменшення задекларованого ТОВ "Верола-Юг" у період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року податкового кредиту в сумі 1128419,83 грн. та податкових зобов'язань у сумі 1128419,83 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.