Рішення № 29254611, 26.12.2012, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2-6858/12

провадження № 2/2602/5913/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"26" грудня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарях ПЕРЕТЬЯКО А.К.

БРАГАР О.В.

КРАВЦОВІЙ Н.О.

за участю:

представника позивача Шумєєва О.Є.;

представника третьої особи -Дарницької РДА

Семенець М.Є.;

представника третьої особи -ПАТ «Київенерго»

Антоненко С.А.;

відповідач не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві справу за позовом Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»до ОСОБА_7, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Санітарно -епідеміологічної станції Дарницького району м. Києва, Інспекції архітектурно -будівельного контролю у м. Києві та Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурно відокремленого підрозділу «Енергозбуд Київенерго», про зобов'язання вчинити певні дії, суд -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_7 (далі по тексту -відповідач, ОСОБА_7) про зобов'язання вчинити дії шляхом надання доступу (дозволу) на комісійне обстеження житлового приміщення -квартири АДРЕСА_1 на предмет наявності обладнання з надання телекомунікаційних послуг.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, яка набута ним на підставі договору купівлі-продажу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролайн ТМ»(далі по тексту -ТОВ «Пролайн ТМ»), яке, в свою чергу, використовувало її для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з наданням телекомунікаційних послуг, що встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року. Посилається на зазначене рішення суду та на умови договору купівлі-продажу, за якими ТОВ «Пролайн ТМ»зобов'язано привести приміщення квартири у попередній стан відповідно до проектної документації та за умовами договору -звільнити квартиру від речей, проте, рішення суду та умови договору не є виконані, у зв'язку з чим надходять численні звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 щодо наявності в квартирі працюючого обладнання провайдера. Враховуючи, що відповідач, як власник приміщення, не надає доступу до нього для проведення комісійного обстеження на наявність обладнання з надання телекомунікаційних послуг, позивач просить суд захистити його право шляхом зобов'язання відповідача надати такий дозвіл.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30.07.2012 року відкрито провадження у даній справі, залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -Дарницьку районну в м. Києві державну адміністрацію, Санітарно - епідеміологічну станцію Дарницького району м. Києва (далі по тексту -СЕС Дарницького району м. Києва), Інспекцію архітектурно -будівельного контролю у м. Києві (далі по тексту -Інспекція) та Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурно відокремленого підрозділу «Енергозбуд Київенерго»(далі по тексту -ПАТ «Київенерго») та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17.10.2012 року.

В судове засідання, яке відбулось 17.10.2012 року, відповідач та треті особи -СЕС Дарницького району м. Києва, Інспекція та ПАТ «Київенерго»не з'явились, своїх представників не направили, хоча про день, час і місце розгляду справи були повідомленні належним чином, у зв'язку з чим суд відкладав розгляд справи до 20.11.2012 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 20.11.2012 року, представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав у ньому викладених. Крім того, ОСОБА_8 подано клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подавши при цьому відповідну позовну заяву з вимогами до ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити дії, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 26.12.2012 року для перевірки її на відповідність вимогам процесуального законодавства.

Ухвалою суду від 05.12.2012 року ОСОБА_8 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги до ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити дії, прийнято її позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.12.2012 року, в порядку ст. 37 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту -ЦПК України) та у відповідності до Рішення Київської міської ради від 06.10.2011 року №201/6417 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Дарницької районної в місті Києва державної адміністрації»змінено найменування позивача -Комунального підприємства «Управління житлового господарства Дарницького району міста Києва»на Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»(далі по тексту -позивач, КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»).

В судовому засіданні третя особа -ОСОБА_8 заявила клопотання про залишення її позову без розгляду, у зв'язку з чим ухвалою суду від 26.12.2012 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити дії.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому не надавши відповідних доказів поважності причин неявки, однак згідно вимог ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про час і місце судового розгляду був оповіщений у встановленому порядку, доказів поважності причин неявки не надав та в силу того, що судовий розгляд здійснюється упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, третіх осіб, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та відповідно до статуту, затвердженого розпорядженням Дарницької РДА у м. Києві №11 від 02.10.2001 року, здійснює господарську діяльність із утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності району, а також здійснює контроль за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.

Відповідно до ст. 175 Житлового кодексу Української РСР (далі по тексту -ЖК Української РСР) державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.

Частина 4 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»передбачає, що державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками і тарифами.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги»(далі по тексту -ЗУ «Про житлово-комунальні послуги») визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги -результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувач зобов'язаний утримувати майно передане йому на баланс та забезпечувати його належну експлуатацію.

Таким чином, відповідно до норм ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»саме на позивача покладено обов'язок належного утримання, експлуатації та управління житловим фондом територіальної громади Дарницького району міста Києва.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.2011 року, який зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна за №34237672 від 09.12.2011 року, відповідач -ОСОБА_7 набув у ТОВ «Пролайн ТМ»право власності на квартиру АДРЕСА_1

Водночас, рішенням господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року у справі 11/161, яке залишено без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року та Вищого господарського суду України від 28.12.2010 року, заборонено ТОВ «Пролайн ТМ»використовувати приміщення квартири АДРЕСА_1 як офіс для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з надання телекомунікаційних послуг та зобов'язано його привести приміщення вказаної квартири у попередній стан відповідно до проектної документації, про що 01.11.2010 року видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.

Відповідно до постанови Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 08.07.2011 року у зв'язку з невиконанням рішення господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року закінчено виконавче провадження та направлено подання до прокуратури Дарницького району м. Києва про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Пролайн ТМ»відповідно до закону.

Постановою старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури міста Києва від 24 жовтня 2011 року порушено кримінальну справу за фактом невиконання посадовими особами ТОВ «Пролайн ТМ»судового рішення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2012 року, залишено без задоволення скаргу на вищевказану постанову від 24 жовтня 2012 року про порушення кримінальної справи.

В подальшому, після порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Пролайн ТМ»за невиконання рішення суду, останнім на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу спірне приміщення було відчужено відповідачу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі по тексту -ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. А частиною 5 цієї статті визначено, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до неодноразових скарг мешканців будинку АДРЕСА_1 до позивача, Головного управління житлового господарства як виконавчого органу Київської міської ради, Голови Київської міської державної адміністрації, Прокуратури Дарницького району м. Києва, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації щодо розміщення телекомунікаційних мереж (сервісний центр з дизель-генератором) в квартирі АДРЕСА_1 цього будинку, відповідач продовжує використовувати приміщення квартири для здійснення діяльності, пов'язаної з надання телекомунікаційних послуг.

Позивачем неодноразово надсилались відповідачу листи з вимогою надати згоду на проведення комісійного обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет наявності зазначеного обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи їх копіями від 07.02.2012 року за №№45/445, 45/445-1 та від 19.03.2012 року за №№45/946, 45/946-1, надісланими на адресу даної квартири та за місцем реєстрації відповідача, проте, усі листи залишилися без відповіді.

12.04.2012 року комісією у складі заступника начальника ЖЕД-202, начальника юридичного відділу КП УЖГ Дарницького району, майстра ЖЕД-202, майстра РБД складено Акт про неможливість проведення належного обстеження квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з неможливістю потрапити до неї, що підтверджується наявним у матеріалах справи відповідним Актом.

Відповідно до ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 6 ЖК Української РСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Статтею 382 ЦК України встановлено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

За приписами ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Отже, одним з найважливіших прав власників житлового будинку, квартири є можливість власника використовувати квартиру або будинок для власного проживання або проживання членів своєї сім'ї, інших осіб. В той же час, даному праву кореспондує обов'язок власника використовувати житло лише за цільовим призначенням, тобто неможливість використання житла для промислового виробництва та інших цілей, не пов'язаних із проживанням у ньому.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а статтею 16 цього Кодексу встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого, немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту, зокрема, може бути визнання права. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

З огляду на викладені норми Конституції України, чинного житлового законодавства та виходячи з того, що відповідач не надає доступ до приміщення квартири, продовжують надходити звернення громадян, суд вважає, що наявні достатні фактичні та правові підстави захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача надати доступ (дозвіл) на комісійне обстеження приміщення квартири АДРЕСА_1 на предмет наявності обладнання з наданням телекомунікаційних послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 30 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 4 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», абз. 1 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 6, 175 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 15, 16, 319, 382, ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 131, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну вимоги Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»до ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_7 надати Комунальному підприємству «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»доступ (дозвіл) на комісійне обстеження житлового приміщення -квартири АДРЕСА_1 на предмет наявності обладнання з наданням телекомунікаційних послуг.

Стягнути з ОСОБА_7 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»(код ЄДРПОУ 31722755; місцезнаходження: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 148-А) витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.