Постанова № 29253442, 07.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р.Справа № 26-15/15-07-123Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів: Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: С.В. Гавричкові

за участю представників сторін:

від позивача - І.Ф. Пацюк

від відповідача - Ю.О. Ігнатьєв

представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2012 р.

у справі № 26-15/15-07-123

за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради

до Комерційно-виробничої фірми „Бриз" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Виконавчого комітету Одеської міської ради

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до комерційно -виробничої фірми „Бриз" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -виконавчого комітету Одеської міської ради, про зобов'язання відповідача за власний рахунок привести нежитлове приміщення магазину, розташованого по вул. Дача Ковалевського, 81, в м. Одесі у попередній стан згідно з технічною документацією, зареєстрованою в КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", шляхом знесення прибудови, навісу та надбудованого другого поверху. (а.с. 2-4 т.1).

02.04.2007 р. КВФ ТОВ „Бриз" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, відповідно до якої просило суд визнати за КВФ ТОВ „Бриз" право власності на магазин з прибудовами літ. „а1", „а2", загальна площа якого після реконструкції складає 398,3 кв.м. та надвірну споруду сторожку під літ. „Б" розміром в плані 8,45 х 2,45. (а.с. 87-90 т.1).

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2007р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2007р., у задоволенні позовних вимог Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради відмовлено, зустрічний позов задоволено та визнано за КВФ ТОВ „Бриз" право власності на магазин з прибудовами літ. „а1", „а2" загальною площею 398,3 кв.м. та на надвірну споруду сторожки літ. „Б" розміром 8,45 х 2,45м. (а.с. 136-139, 183-187 т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2010р. попередні судові рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду, з посиланням на неповне з'ясування всіх обставин справи, оскільки судами не було досліджено питання щодо наявності або відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки, на якій розташований самочинно реконструйований об'єкт нерухомості, щодо визнання за відповідачем права власності на вказане майно, а також питання про наявність або відсутність порушення прав інших осіб у зв'язку із здійсненням цього будівництва. (а.с. 241-244 т.1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2010 р. справу прийнято до провадження суддею Никифорчуком М.І. з призначенням її до розгляду. (а.с. 1 т.2).

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.09.2010 р. позов Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради задоволено шляхом зобов'язання КВФ ТОВ „Бриз" за власний рахунок привести нежитлове приміщення магазину, розташованого по вул. Дача Ковалевського, 81, в м. Одесі у попередній стан згідно з технічною документацією, зареєстрованою в КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" шляхом знесення прибудови, навісу та надбудованого другого поверху. (а.с. 38-44 т.2).

Ухвалою місцевого господарського суду від 06.09.2010р. зустрічний позов відповідача залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у зв'язку із нез'явленнями представника КВФ ТОВ „Бриз" в судові засідання по даній справі. (а.с.45 т.2).

За заявою органу державної виконавчої служби, господарським судом ухвалою від 27.06.2012р. роз'яснено резолютивну частину рішення від 06.09.2010р. наступним чином: зобов'язати КВФ ТОВ „Бриз" за власний рахунок привести нежитлове приміщення магазину, розташоване по вул. Дача Ковалевського, 81, в м. Одесі, у попередній стан згідно з технічною документацією, зареєстрованою в КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 07.11.2005р. шляхом знесення прибудови, навісу та надбудованого другого поверху. (а.с. 87-88, 109-112 т.2).

29.10.2012р. КВФ ТОВ „Бриз" звернулось до суду із заявою про перегляд рішення суду від 06.09.2010р. за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст.ст. 112 - 114 ГПК України. В обґрунтування вказаної заяви КВФ ТОВ „Бриз" посилається на той факт, що на момент постановлення рішення від 06.09.2010р. судом не було враховано, що самочинно реконструйована відповідачем будівля магазину відповідала необхідним для даної категорії споруд державним будівельним нормам та факт здійснення цього будівництва не порушував прав третіх осіб. Так, заявник наголошує, що з моменту постановлення вищезазначеного судового рішення та до моменту подання ним даної заяви, ним не здійснювались будь-які роботи щодо реконструкції належної йому будівлі магазину. 23.03.2012р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації вищезазначеного реконструйованого об'єкту нерухомості - будівлі продовольчого магазину під літ. „А", прибудови під літ. „а2", будинку охорони під літ. „Б", навісу під літ. „В", на підставі якої 26.09.2012р. виконавчим комітетом Одеської міської ради видано відповідачу свідоцтво про право власності на це майно. В подальшому, КВФ ТОВ „Бриз" зареєструвало право власності на спірне майно в установленому законом порядку, що свідчить про виникнення у відповідача права власності на самочинно реконструйовану будівлю магазину, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81. За переконанням заявника, набуття ним права власності на вказане майно та наступне підтвердження компетентними органами фактів відповідності спірного будівництва державним будівельним нормам та відсутності порушень прав інших осіб у зв'язку із його здійсненням, яке мало місце до моменту звернення позивача до суду із даним позовом, повністю спростовує висновки суду, покладені в основу рішення від 06.09.2010р., щодо наявності визначених приписами ст. 376 ЦК України підстав для покладення на КВФ ТОВ „Бриз" обов'язку приведення будівлі магазину, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81, у первісний стан згідно із технічною документацією, зареєстрованою в КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 07.11.2005р. (а.с. 122-124 т.2).

Ухвалою суду першої інстанції від 31.10.2012р. вказану заяву КВФ ТОВ „Бриз" прийнято до провадження із призначенням її до розгляду. (а.с. 131 т.2).

Позивач заперечував проти задоволення заяви КВФ ТОВ „Бриз" та вважав, що обставини, покладені в її обґрунтування, не є нововиявленими, оскільки виникли після ухвалення даного судового акту, тобто є новими доказами по справі. (а.с. 139-141 т.2).

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.11.2012 р. (суддя Желєзна С.П.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.11.2012 р., заяву КВФ „Бриз" у формі ТОВ про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 06.09.2010 р. за нововиявленими обставинами задоволено, рішення скасовано, в позові відмовлено. (а.с144-154 т.2).

Не погодившись з даним рішенням, позивач 27.11.2012 р. звернувся з апеляційною скаргою, яка була повернута ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. на підставі п.п.2, 3 ч.1 ст. 97 ГПК України. Усунувши недоліки, скаржник 21.12.2012 р. повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив вищезазначене рішення суду скасувати, рішення господарського суду Одеської області від 06.09.2010 р. залишити без змін. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено судовою колегією відповідно до ст.ст. 53, 93 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 28.12.2012 р.

Відзиви на апеляційну скаргу сторони не надали.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

КВФ ТОВ „Бриз" 20.02.1997 року видано свідоцтво про право власності, відповідно до якого останньому на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.1995 р., реєстраційний номер №1-4990, як правонаступнику організації орендаторів орендного підприємства „Бриз", згідно Статуту передається у власність майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Амундсена, 81; м. Одеса, вул. Амундсена, 24. (а.с. 34 т.1).

22.07.2002 р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та КВФ ТОВ „Бриз" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №3259-ХХІІІ від 28.12.2001 р., надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,0837 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (попередня назва -вул. Амундсена), 81, терміном на 10 років. Вказаний договір зареєстровано у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) 22.07.2002р. за № 656/80 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Карімовою Л.М. 17.07.2002 р. (а.с. 35-39 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, КВФ ТОВ „Бриз" було здійснено терміновий капітальний ремонт даху складського приміщення із зміною схилу даху, відводу водозбору з поверхні даху, реставрацію сараїв і переобладнання під приміщення охорони, відновлення бетонного покриття.

В подальшому, на підставі приписів від 30.06.2005р. № 6/3006, № 4/0907 від 09.07.2005р., б/№ від 20.12.2006р., протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 10.08.2005р., постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 624 від 10.08.2005р., складених інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, та акту від 16.01.2007р., складеного представниками Київської районної адміністрації м. Одеси та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем здійснено самочинну, без погодження проектно-кошторисної документації та отримання дозволу на здійснення будівельних робіт, реконструкцію будівлі магазину, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81, шляхом здійснення прибудов під літ. „а1", „а2" до магазину під літ. „А, зокрема прибудови другого поверху, та зведення надвірної споруди -сторожки під літ. „Б". (а.с. 11-15, 60 т.1).

Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного висновку про капітальність будівлі нежитлової прибудови а1 (S=115.9 кв.м.) по вул. Дача Ковалевського, 81, в м. Одесі, складеного 23.11.2005р. КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", висновку на проект будівництва № 3196/3-1 від 25.11.2005р., складеного санітарно-епідеміологічною станцією Київського району м. Одеси, листа-погодження Головного управління МНС України в Одеській області від 30.11.2005р. за № 46-2143, технічного висновку про стан будівельних конструкцій, можливості збереження улаштованих прибудов до магазину, а також сторожки за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дача Ковалевського, 81, складеного у 2007 році інформаційно -технічним центром „АРГУМЕНТ" -ліцензіатом будівельної діяльності, місцевий господарський суд дійшов висновку, що самочинна реконструкція спірної будівлі магазину була здійснена відповідачем із дотриманням державних будівельних і санітарних норм. (а.с. 51-57 т.1).

Проте, зважаючи на протиправність дій КВФ ТОВ „Бриз" щодо здійснення реконструкції належній їй будівлі магазину, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81, без погодження проектної документації та отримання відповідного дозволу, які підтверджені неодноразовими приписами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, відсутність згоди власника земельної ділянки на визнання за відповідачем права власності на самочинно реконструйоване майно та здійснення даної реконструкції на земельній ділянці, не відведеній для даної мети, господарським судом Одеської області на підставі положень п. 7 ст. 376 ЦК України 06.09.2010 р. прийнято рішення, відповідно до якого позов управління архітектури та містобудування Одеської міської ради задоволено. Зобов'язано КВФ ТОВ „Бриз" за власний рахунок привести нежитлове приміщення магазину, розташоване по вул. Дача Ковалевського, 81, в м. Одесі у попередній стан згідно з технічною документацією, зареєстрованою в КП „ОМБТІ та РОН" шляхом знесення прибудови, навісу та надбудованого другого поверху. (а.с. 38-44 т.2).

29.10.2012р. КВФ ТОВ „Бриз" звернулось до суду із заявою про перегляд вищезазначеного рішення суду за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст.ст. 112 - 114 ГПК України, з посиланням на те, що на момент постановлення спірного рішення судом не враховано те, що самочинно реконструйована відповідачем будівля магазину відповідала необхідним для даної категорії споруд державним будівельним нормам та факт здійснення цього будівництва не порушував прав третіх осіб. Крім того, КВФ ТОВ „Бриз" зазначає, що з моменту постановлення судового рішення та до моменту подання ним даної заяви, будь-яких робіт щодо реконструкції належній йому будівлі магазину їм не здійснювалось, і відповідачем в установленому законом порядку зареєстровано право власності на спірне майно, що, на його думку свідчить про виникнення у нього права власності на самочинно реконструйовану будівлю магазину, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81. (а.с. 122-124 т.2).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, є підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 року № 17 (зі змінами та доповненнями) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Задовольняючи заяву КВФ ТОВ „Бриз" про перегляд спірного рішення суду за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд виходив із наступного.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 23.03.2012р. за № ОД20212029287 зареєстровано подану КВФ ТОВ „Бриз" декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, у відповідності до якої відповідачем повідомлено зазначений орган про закінчення у 2007р. розпочатих у 2006 році будівельних робіт щодо будівлі продовольчого магазину під літ. „А", прибудови під літ. „а2", будинку охорони під лід „Б", навісу під літ. „В", розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81, яка належить до ІІ категорії складності. (а.с. 102 т.2).

В подальшому, на підставі вказаної декларації, виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.12.2012р. видано КВФ ТОВ „Бриз" свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі продовольчого магазину, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81, які складаються з будівель та споруд під літ. „А", літ. „Б" загальною площею 367,6 кв.м., основною площею 253,5 кв.м., відображених у технічному паспорті від 22.11.2011р. (а.с. 125 т.2).

Право власності відповідача на спірне майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав від 03.10.2012р. № 35711883, виданий КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості". (а.с. 126 т.2).

Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року N 3038-VI прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Згідно п.п. 1.1, 1.2 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011р. № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.07.2011 р. за N 830/19568 (в редакції, чинній на час реєстрації Інспекцією ДАБК в Одеській області поданої відповідачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації) цей Порядок встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності (далі - об'єкти), збудованих до 31.12.2009 без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012, а також механізм проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж. У цьому Порядку термін „господарські (присадибні) будівлі" вживається в такому значенні: допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Приписами п.п. 2.1, 2.5 Порядку прийняття в експлуатацію технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта проводиться відповідно до цього Порядку з урахуванням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил суб'єктом господарювання . На основі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням даних технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації, а також проектної та іншої технічної документації на об'єкт (якщо така є) складається звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

Згідно з п.п. 3.1, 3.10, 3.11 Порядку прийняття в експлуатацію, прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Положеннями ст. 39 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

В свою чергу, положеннями ст. 38 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

З аналізу вищенаведених правових норм випливає, що декларація про готовність будівлі магазину, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81 свідчить про проведення відповідного технічного обстеження реконструйованого відповідачем об'єкту нерухомості. Крім того, судова колегія зазначає, що факт реєстрації інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області поданої відповідачем декларації про готовність спірного об'єкта до експлуатації, свідчить про те, що до моменту реєстрації вищезазначеної декларації інспекцією як уповноваженим органом перевірно дотримання КВФ ТОВ „Бриз" законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі і наявність у відповідача документа, який посвідчує право користування земельною ділянкою, на якій розташований реконструйований об'єкт нерухомості.

Відповідно до п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (з наступними змінами та доповненнями) оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: здійснюється органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду відносно того, що видача виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва, яким засвідчено право власності КВФ ТОВ „Бриз" на реконструйоване спірне нерухоме майно, свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку привести самочинно реконструйоване майно у первинний стан.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що свідоцтво про право власності від 26.09.2012р. видане КВФ ТОВ „Бриз" є чинним і ніким неоспореним.

Враховуючи те, що вищевказані обставини виявлені після вирішення даного пору по суті та не могли бути у повній мірі відомі заявникові, суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що вказані обставини є нововиявленими для даної справи та цілком спростовують висновки, покладені в основу спірного судового рішення.

Положеннями ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Виняток з правила про ненабуття особою права власності на самочинно збудоване нею нерухоме майно становлять визначені положеннями названої норми випадки, коли суд може визнати за такою особою право власності на самочинно збудований об'єкт. В інших випадках особа, яка здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього. У випадку, якщо компетентними органами в установленому законом порядку було прийнято в експлуатацію реконструйований об'єкт нерухомості, що є підставою для оформлення права власності на це майно для його власника, таке майно не може вважатись самочинним будівництвом.

Положеннями ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що КВФ ТОВ „Бриз" в установленому законом порядку набуло право власності на реконструйовану будівлю магазину, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81.

Положеннями ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Факт набуття відповідачем права власності на реконструйовану ним будівлю магазину, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 81, відсутність будь-яких порушень з боку відповідача законодавства у вигляді порушень будівельних норм і правил, порушень прав третіх осіб у зв'язку із здійсненням самочинної реконструкції спірного нерухомого майна, а також наявність у заявника права користування земельною ділянкою, на якій вказане майно розташоване - виключає можливість кваліфікації цього об'єкту як самочинно збудованого, а також робить неможливим протиправно позбавити КВФ ТОВ „Бриз" права власності на це майно або обмежити у його здійсненні, в тому числі шляхом покладення обов'язку здійснити перебудову для приведення майна у первісний стан.

З огляду на викладене рішення суду від 20.11.2012 р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2012 р. у справі №26-15/15-07-123 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 11.02.2013 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук