Постанова № 29260953, 07.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р.Справа № 5024/1408/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів: Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: С.В. Гавричкові

за участю представників сторін:

від позивача - Г.В. Чурай, Д.С. Максимов

від відповідача - К.О. Заверюха

від третьої особи - В.Г. Пожар

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт"

на рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 р.

у справі № 5024/1408/2012

за позовом Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт"

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділу капітального будівництва Управління матеріально-технічного забезпечення УМВС України в Херсонській області

про розірвання договору та стягнення 561 334,09 грн.

По справі оголошувалась перерва до 07.02.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року ДП „Херсонський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу капітального будівництва Управління матеріально-технічного забезпечення УМВС України в Херсонській області про розірвання договору №1659/1 від 28.09.2000 р. на дольову участь у будівництві житлового будинку по вул. Кірова у м. Херсоні та стягнення 561 334,09 грн. збитків, які полягають у втраті будівельних матеріалів, переданих на виконання умов вказаного договору. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідачем були порушені умови договору, а саме не передано жодної квартири відповідно до внесеного пайового внеску в сумі 561 334,09 грн., що є істотним порушенням, оскільки позивач значною мірою позбавився того на що розраховував. (а.с. 2-5 т.1).

У відзивах на позов відповідач та третя особа зазначили про його необґрунтованість. (а.с. 67-72 т.1).

29.10.2012 р. відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності та на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України, просив відмовити позивачу у задоволенні позову. (а.с. 65 т.1).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 р. (суддя Людоговська В.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19.11.2012 р., позов задоволено частково. Розірвано договір №1659/1 від 28.09.2000 р., стягнуто з відповідача на користь позивача 1073,00 грн. судових витрат, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що позивачем не доведено протиправну поведінку та вину відповідача, а також те, що втрата майна (будівельних матеріалів), вартість якого складала 561 334,09 грн. є збитками позивача. (а.с. 92-93 т.1).

Не погодившись з даним рішенням, позивач 28.11.2012 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення в частині відмови у задоволенні вимог скасувати, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення залишити без змін, оскільки доводи апелянта не підтверджені належними доказами.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

УМВС України в Херсонській області направило на адресу Херсонського морського торгового порту лист за вих. №1659/1-12, в якому просило для завершення будівництва 46 квартирного житлового будинку по вул. Кірова в м. Херсоні прийняти дольову участь у будівництві, яка може бути виражена у забезпеченні об'єкту будівельними матеріалами, у виконанні загальнобудівельних робіт на загальну суму 760 тис. грн. В результаті сумісної діяльності по будівництву житлового будинку УМВС України в Херсонській області передаст порту шість трьохкімнатних квартир загальною площею 582,4 кв.м. із розрахунку вартості 1 кв.м. станом на 01.01.2000 р. - 1300 грн. (а.с. 11 т.1).

28.09.2000 р. між УМВС України в Херсонській області („Забудовник") та Херсонським морським торговим портом („Дольщик") укладений договір №1659/1 на дольову участь у будівництві житлового будинку по вул. Кірова в м. Херсоні, за умовами якого „Забудовник" прийняв „Дольщика" у дольову участь в будівництві 46-ти квартирного житлового будинку по вул. Кірова в м. Херсоні (п.1.1. договору); сума договору визначена розміром пайового внеску „Дольщика" і складає 754 600,00 грн. із розрахунку вартості 1 кв.м. загальної площі житла - 1 300,00 грн., що на момент укладення договору становить в еквівалентному відношенні 240 умовних одиниць (п.1.2. договору); „Забудовник" зобов'язався забезпечити введення будинку в експлуатацію в 4 кварталі 2001 р., виділити у вищезазначеному будинку 6 трьохкімнатних квартир загальною площею 580,4 кв.м. ( квартири під №1, 13, 18, 32, 36, 45 1-6 поверхи), передати „Дольщику" документи, необхідні для реєстрації за ним права власності на зазначені квартири. (п.2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. договору). „Дольщик" зобов'язався на суму пайового внеску забезпечити безперебійне постачання будівництва житлового будинку будівельними матеріалами, згідно доданої специфікації (додаток №1), а також виконати штукатурні роботи в одній секції житлового будинку (п.2.2.1. договору). Прийом-передача квартир здійснюється за актом при умові повного внесення „Дольщиком" пайового внеску. Прийом-передача будівельних матеріалів - по накладним. Приймання виконаних робіт - за актами форми 2. (п.3.1., 3.2., 3.3. договору). Договір діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань. (п.4.1. договору). - а.с. 9 т.1.

Згідно додатку №1 до договору №1659/1 погоджено графік поставки будівельних матеріалів на загальну суму 756 тис.грн., а саме: збірні залізобетонні вироби у кількості 480 куб.м. протягом вересня-грудня 2000 р.; цегла силікатна - 1400 тис.шт. протягом вересня 2000 р. - січня 2001 р.; цегла керамічна - 200 тис.шт. протягом вересня 2000 р. - лютого 2001 р.; пісок - 6000тн протягом вересня 2000 р. - березня 2001 р.; щебінь гранитний - 4000 тн протягом вересня 2000 р. - березня 2001 р. (а.с. 10 т.1).

УМВС України в Херсонській області направило на адресу Херсонського морського торговельного порту лист від 24.05.2002 р. за вих. №1659/35, яким просило пролонгувати строк дії договору №1659/1 від 28.09.2000 р. до 30.12.2002 р., забезпечити безперебійне постачання будівельних матеріалів. У цьому листі зазначено про виконання „Дольщиком" зобов'язань, передбачених п.2.2.1. договору в сумі 508 445,95 грн.; заборгованість визначена в сумі 246 154,05 грн. (а.с. 12 т.1).

Листом УМВС в Херсонській області від 26.04.2004 р. за вих. №1659/66 підтвердило отримання від порту в рахунок пайового внеску будівельних матеріалів на суму 561 334,09 грн. і ця ж сума підтверджена двостороннім актом звірки станом на 01.01.2004 р. (а.с. 13, 14 т.1).

Актами державної приймальної комісії від 03.03.2006 р., 11.09.2007 р. житловий будинок по вул. Кірова, 12 в м. Херсоні (І, ІІ черга) прийнятий в експлуатацію, акти затверджені рішеннями виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.03.2006 р. №111 та від 18.09.2007 р. №472. (а.с. 15 т.1, 2-9 т.2).

При розгляді даного спору судом першої інстанції встановлено, що станом на день розгляду справи „Забудовник" не виділив „Дольщику" у зазначеному договорі житлового будинку жодної квартири і, відповідно, не передав документи, необхідні для реєстрації права власності на вказані в договорі квартири.

Судом апеляційної інстанції оглянута справа №3/109-06 за позовом Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт" до УМВС України в Херсонській області, за участю третіх осіб: Державного підприємства „Будівельне управління УМВС в Херсонській області", Відділу капітального будівництва УМВС України в Херсонській області про зобов'язання передати квартири у житловому будинку по вул. Кірова, 12 в м. Херсоні загальною площею 390,28 кв.м., а саме: три трьохкімнатні квартири, дві двохкімнатні квартири та одну однокімнатну квартиру. Справа розглядалась неодноразово місцевим господарським судом. Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.09.2009 р. по справі №3/109-06, яке не оскаржувалось ні в апеляційному, ні в касаційному порядку, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що, по-перше, виконання зобов'язання відповідачем по передачі квартир №1,13,18,32,36,45 за договором №1659/1 загальною площею 580,41 кв.м. поставлено в залежність та під умову виконання позивачем в повному обсязі обов'язку щодо внесення пайового внеску в розмірі 754 600 грн., а надані останнім первісні документи свідчать про поставку ним будівельних матеріалів тільки на суму 507 369,18 грн.; по-друге, позивач вправі вимагати від відповідача передачу виключно індивідуально визначених квартир, передбачених правочином за умови повного внесення свого пайового внеску, вимоги щодо надання інших квартир та в іншій кількості, іншою площею не витікають з договірних зобов'язань відповідача; по-третє, вимоги щодо передачі індивідуально не визначених квартир не можуть бути виконані, оскільки будинок №12 по вул. Кірова в м. Херсоні є багатоквартирним, всі квартири поділені між інвесторами будинку, і на час розгляду справи не є власністю відповідача (з 29.03.2007 р. перебувають у комунальній власності, згідно рішення Херсонської міської ради №354 від 29.03.2007 р.) - а.с. 24-25 т.1, а.с. 10 т.2.

Листом від 24.05.2012 р. за вих. №30-02/1/305 позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання договору №1659/1 від 28.09.2000 р. та про повернення пайового внеску у сумі 561 334,09 грн., відповідь на яку не отримав, що зумовило звернення з даним позовом.

Згідно ч.1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Задовольняючи позовні вимоги щодо розірвання договору, суд першої інстанції зазначив, що позивачем доведений факт істотного порушення відповідачем умов договору, не передав позивачу жодної квартири відповідно до його пайового внеску, з чим погодився і відповідач.

Судова колегія вважає такий висновок місцевого господарського суду правомірним, так як означене порушення є істотним, оскільки позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував (отримання квартир у власність).

З урахуванням викладеного, підстави для скасування рішення суду в цій частині відсутні.

Щодо вимог про стягнення збитків, які полягають у втраті майна (будівельних матеріалів) переданого на виконання умов договору №1659/1 від 28.09.2000 р., вартість якого склала 561 334,09 грн., судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Згідно ч.5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відмовляючи у задоволення позову щодо стягнення збитків в сумі 561 334,09 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними доказами протиправну поведінку та вину відповідача, а також те, що втрата майна (будівельних матеріалів), переданого на виконання умов договору, вартістю 561 334,09 грн. є його, позивача, збитками.

Судова колегія вважає такий висновок місцевого господарського суду помилковим, виходячи із наступного.

По-перше, задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору, суд зазначив, що саме відповідач істотно порушив умови договору, не передав позивачу жодної квартири відповідно до його пайового внеску.

По-друге, при розгляді справи №3/109-06 двічі призначалась судово-бухгалтерська експертиза з метою визначення суми, на яку Херсонський морський торговельний порт провів поставку будівельних матеріалів в межах договірних зобов'язань за договором №1659/1 від 28.09.2000 р. на будівництво житлового будинку по вул. Кірова в м. Херсоні; підтвердження суми поставки первинними документами, що знаходились у справі та їх відповідності вимогам чинного законодавства.

З висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.03.2007 р. вбачається, що ним досліджувались накладні, рахунки-фактури, рахунки-накладні, коносаменти, видаткові ордери, акти приймання-передачі, платіжні доручення, довіреності на отримання ТМЦ, акт звірки взаєморозрахунків від 01.11.2005 р. Експертом підтверджена відповідність наданих первинних бухгалтерських документів вимогам чинного законодавства, а також підтверджена цими документами сума поставки будівельних матеріалів за договором №1659/1 від 28.09.2000 р. у розмірі 507 369,18 грн. (а.с. 11-18 т.2). Саме ця сума пайового внеску визнана господарським судом при прийнятті рішення від 25.09.2009 р., яке є чинним на теперішній час.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факт здійснення поставки будівельних матеріалів на виконання умов договору №1659/1 від 28.09.2000 р. в сумі 507 369,18 грн. встановлений рішенням господарського суду від 25.09.2009 р. по справі №3/109-06 і не повинен доводитися при вирішенні даної справи, тому заперечення відповідача в цій частині викладені у відзиві на апеляційну скаргу від 28.01.2013 р. не приймаються до уваги. На думку судової колегії, зазначені заперечення спрямовані на ухилення відповідача від розрахунків з позивачем. (а.с. 122-123 т.1).

Порушення суб'єктивного права позивача на отримання у власність квартир відповідно до його пайового внеску знаходиться в безпосередньому причинному зв'язку з бездіяльністю відповідача.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення збитків підлягають задоволенню частково в сумі 507 369,18 грн.

Вищевикладене не враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення в цій частині, що є підставою для його часткового скасування.

Посилання відповідача на пропуск строку позовної давності (а.с. 65 т.1) не заслуговує на увагу, оскільки згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку початок перебігу строку позовної давності слід обраховувати з дня набрання чинності рішення господарського суду від 25.09.2009 р. по справі №3/109-06 (повний текст рішення підписаний 02.10.2009 р.), яким відмовлено позивачу у зобов'язанні відповідача передати квартири за договором №1659/1 від 28.09.2000 р., а саме з 12.10.2009 р.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З позовом про стягнення збитків позивач звернувся 25.09.2012 р., тобто строк позовної давності не пропущений.

З урахуванням результатів апеляційного перегляду, судові втирати згідно ст. 49 ГПК України, розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 р. у справі №5024/1408/2012 скасувати, виклавши його в слідуючій редакції:

„3. Стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт" 507 369,18 грн. витрат на дольову участь у будівництві житлового будинку, 16 294,18 грн. судового збору, в т.ч. за апеляційний перегляд".

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 12.02.2013 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук