Постанова № 29251727, 11.02.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року Справа № 803/153/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - УПФ в Любешівському р-ні., позивач) звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2011 року по 01.12.2011 року в розмірі 1490,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 в порушенні вимог ст. 17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року своєчасно не здійснювала розрахунки з УПФ в Любешівському р-ні., внаслідок чого допустила недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 1490,40 грн. УПФ в Любешівському р-ні. у встановленому законом порядку, за формою і в строки відповідачу неодноразово у 2011 році та на протязі 2012 року були направлені та вручені вимоги про сплату даного боргу. Однак, вказані заходи не призвели до повного погашення недоїмки відповідачем, в зв'язку з цим просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 недоїмку по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1490,40 грн.

В судове засідання позивач та відповідач не з'явились, звернулись до суду із заявами про розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки від осіб, які беруть участь у справі, надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, дану справу судом розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, даний публічно-правовий спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Відповідно до абзацу 1 п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (надалі Закон України № 1058-IV) страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону

Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI) передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є приватним підприємцем, а тому є платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України № 1058-IV (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Абзацом 2 ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а. с. 9) та картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 14.01.2013 року (а. с. 10) заборгованість відповідача перед УПФ в Любешівському р-ні. за період з 01.07.2011 року по 01.12.2011 року становить 1490,40 грн.

Положеннями абзаців 5 та 6 пункту 7 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки заборгованість позивача перед УПФ в Любешівському р-ні. зі сплати недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникла до 1 січня 2011 року, її стягнення проводиться відповідачем відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості за ним зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими він був наділений до набрання чинності Законом № 2464-VI. Крім того, вищезазначеними нормами визначено, що погашення вказаної заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Положеннями частини третьої статті 106 Закону України № 1058-IV в редакції від 12.04.2007р. територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Частиною п'ятою вищезазначеної статті передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Позивачем відповідно до вимог ст. 106 Закону України № 1058-IV неодноразово у 2011 році та на протязі 2012 року надсилались та були врученні вимоги про сплату боргу, про те вказані заходи не призвели до повного погашення недоїмки відповідачем. Дані фактичні обставини підтверджуються копіями корінців вимог УПФ в Любешівському р-ні. № Ф 177 від 04.01.2012 року, 02.02.2012 року, 05.03.2012 року, 03.04.2012 року, 07.05.2012 року, 06.07.2012 року, 03.07.2012 року, 03.08.2012 року, 06.09.2012 року, 06.11.2012 року, 07.12.2012 року (а. с. 11-21) та повідомленнями про вручення поштового відправлення, а саме вимог (а. с. 22-27).

На момент виникнення спірних правовідносин (24 квітня 2007 року) діяла Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 18 січня 2007 року N 2-2 (далі - Інструкція в редакції від 18 січня 2007 року).

Відповідно до пункту 10.11 Інструкції в редакції від 18 січня 2007 року, сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції. У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Положеннями пункту 8.2 Інструкції в редакції від 18 січня 2007 року визначено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Аналогічні за змістом положення містяться у відповідних пунктах чинної редакції Інструкції.

Враховуючи те, що відповідачем не на день розгляду справи не надано доказів про погашення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1490,40 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 11,17,158,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2011 року по 01.12.2011 року в розмірі 1490 (одна тисяча чотириста дев'яносто) гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський