Ухвала суду № 29251473, 29.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"29" січня 2013 р. Справа № 0670/5936/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_3,

від відповідача: Черниш А.В.,

від третьої особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" листопада 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного агентства земельних ресурсів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання наказів протиправними, їх скасування, поновлення на посаді, відшкодування мральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року колишній начальник відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом. Просив визнати протиправними і скасувати наказ Державного агенства земельних ресурсів України № 124 -кт/о від 28 серпня 2012 року про звільнення його з посади начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області у зв"язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, та накази №127-кт /а від 28 серпня 2012 року про поновлення на посаді начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області ОСОБА_5. Просив поновити його на раніше займаній посаді та відшкодувати моральну шкоду.

Позивач вважає своє звільнення з займаної ним посади незаконним, зазначає, що підстав для видання зазначених вище наказів не було, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року був лише скасований наказ про звільнення ОСОБА_5 з роботи, проте питання щодо його поновлення на займаній посаді судом не вирішувалось, оскільки і сам ОСОБА_5 не заявляв таких позовних вимог.

Крім того, зазначав, що накази видані некомпетентним органом, без погодження з начальником Головного управління Держкомзему в Житомирській області та головою місцевої районної державної адміністрації, без попередження за 2 місяці, без врахування його переваг перед іншими працівниками, в період його тимчасової непрацездатності. Посилався також на те, що ОСОБА_5 поновлений на посаді, на яку не призначався, адже він був лише виконуючим обов"язки начальника відділу.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного агенства земельних ресурсів України відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернулвся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Відповідач та третя особа надали суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник відповідача засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні третя особа та її представник також заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення позивача, третьої особи, представника відповідача та третьої особи, допитавши свідка ОСОБА_7, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що з 16 грудня 2011 року ОСОБА_3 перебував на посаді начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року по справі №2а-6341/09/0670 за позовом ОСОБА_5 до Державного комітету України із земельних ресурсів визнано протиправним та скасовано наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 24 липня 2009 року №395-кт про звільнення в.о. начальника відділу земельних ресурсів у Радомишльському районі ОСОБА_5 з роботи з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 40 КЗпП України. У зв"язку з цим та відповідно до правил пункту 6 частини 1 статті 40 КЗпП України, Головою Державного агенства земельних ресурсів ОСОБА_8 28 серпня 2012 року були видані два накази - про звільнення з посади ОСОБА_3 та про поновлення на цій же посаді ОСОБА_5

Ці накази є взаємопов"язаними і відповідають чинному законодавству.

Згідно з п.6 ч.1 стаття 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Статтею 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, за наявності судового рішення про скасування наказу про звільнення працівника його поновлення на роботі є обов"язком роботодавця, від виконання якого він не вправі ухилитись. За цих обставин, звільненню підлягає працівник, прийнятий на місце незаконно звільненого.

Та обставина, що ОСОБА_5 приймався на роботу як "виконуючий обов"язки" в даному випадку правового значення не має.

У зв"язку з утворенням Державного агентства земельних ресурсів України, яке є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, що реорганізується (Укази Президента України від 9 грудня 2010 року N 1085/2010 , від 8 квітня 2011 року N 445/2011, постанова КМ України від 23 листопада 2011 р. N 1409, Розпорядження КМ України від 10 грудня 2010 року №2219-р та від 31 травня 2012 р. N 394-р), оспорювані позивачем накази правомірно видані головою комісії з реорганізації Держкомзему - головою Держземагенства ОСОБА_8, до якого перейшли всі повноваження, в тому числі - ідписувати документи. Та обставина, що оспорювані накази видані на бланках Держземагенства, а не Держкомзему, є формальним порушенням, яке на вирішення спору не впливає.

Оскільки позивач звільнений не у зв"язку із скороченням штатів, то відповідач не зобов"язаний був попереджати його за 2 місяці до звільнення, та враховувати ті чи інші його переваги перед іншими працівниками.

Від запропонованого позивачу переведення на іншу роботу він відмовився, про що 28 серпня 2012 року складено відповідний акт. Як вбачається з копії журналу відвідування, ОСОБА_3 відвідував Держземагенство саме в цей день.

Твердження позивача, що Акт про відмову від підписання попередження про вивільнення від 28.08.2012 року не відповідає дійсним обставинам його складання спростовується показаннями свідка ОСОБА_7, письмовими поясненнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10, підписи яких нотаріально засвідчені.

Враховуючи положення пункту 6 частини 1 статті 40 КЗпП України, рішення про звільнення позивача з роботи було безальтернативним, тому наявність тих чи інших погоджень не могла впливати на його прийняття.

Враховуючи тимчасову непрацездатність позивача в день звільнення, відповідач, усуваючи допущене ним порушення вимог частини 3 статті 40 КЗпП України, своїм наказом від 6 листопада 2012 року №748 -кт вніс зміни до наказу від 28 серпня 2012 року №124-кт/а, визначивши днем звільнення позивача наступний робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" лютого 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10014

3- відповідачу Державне агентство земельних ресурсів України вул.Народного ополчення, 3,м. Київ,03680

4- третій особі ОСОБА_5, АДРЕСА_2, 12200.