Ухвала суду № 29245788, 12.02.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1601/5615/2012 Номер провадження 22-ц/786/552/2013 Головуючий у 1-й інстанції Середа А.В. Доповідач Антонов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Антонова В.М.,

суддів: Хіль Л.М., Чічіля В.А.,

при секретарі: Гнатюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 вересня 2012 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суд із позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 12 жовтня 2006 року у розмірі 24 804,16 грн. та судові витрати на суму 248,04 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 жовтня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх обов'язків за вказаним договором, за ним утворилася заборгованість, яка станом на 30.12.2011 року складала 24 804,16 грн.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 вересня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за невиконання кредитного договору №б/н від 12 жовтня 2006 року в розмірі 24 804,16 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк» ПриватБанк» 248,04 грн. сплаченого судового збору.

Вказане рішення оскаржив відповідач ОСОБА_1, який в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував відсутність кредитного договору, викладеного у формі єдиного документу. Вважає, що його заява з проханням відкрити рахунок та надавати банківські послуги не може вважатися кредитним договором, укладеним в письмовій формі.

Посилається на те, що районний суд, проігнорувавши заяву про відкладення розгляду справи, фактично позбавив його права надати свої заперечення проти позову та клопотати про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 12 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 7% щомісячними платежами на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов вказаного договору, він складається з заяви позичальника та пам'ятки клієнта, Умов надання банківських послуг та Тарифів /а.с.5/.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Норма ч.1 ст.552 ЦК України визначає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання стронами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.6.5. розділу Обов'язки клієнта Умов та правил надання Банківських послуг встановлено обов'язок клієнта щодо погашення заборгованості по кредиту, процентам за користування ним, за перевищення встановленого платіжного ліміту, а також оплати комісії на умовах, що передбачені даним договором.

Пунктом 8.6 Розділу Відповідальність Умов та правил надання банківських послуг сторін встановлено, що при порушенні клієнтом сторків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених даним договором більше ніж на 120 днів клієнт зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову.

Встановлено, що ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, що станом на 30 грудня 2011 року складала 24 804,16 грн., а саме: 6 486,86 грн. заборгованості за кредитом, 16 659,96 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - фіксованої частини, 1157,34 грн. - процентної складової /а.с.2-4/.

З урахуванням викладених норм та встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог банку щодо стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність договірних відносин із банком є неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із 4,1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідач своїм підписом на Заяві Позичальника скріпив що ця Заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання, а також Тарифами складає договір на надання банківський послуг, тим самим висловивши згоду на укладення договору саме в такій формі.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску банком строку позовної давності на заявлення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором також є безпідставними.

Стаття 599 ЦК України визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З п.п.9.3 та 9.12 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що картрахунки відкриті на невизначений строк за виключенням настання обставин, вказаних в п.п.9.6 та 9.7 цих Умов.

Договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо в межах цього строку ні одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Згідно з п.п.3.1.1.,3.1.3.,5.4 Правил користування платіжною картою строк дії карти вказаний на лицьовій стороні карти (місяць та рік). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

По закінченню строку дії відповідна карта продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти із новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступила письмова заява Держателя про закриття картрахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг за виконання розрахункових операцій по картрахунку (в передостанній день місяця закінчення строку дії) та при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

Строк погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним картам без установленого мінімального обов'язкового платежу, проводиться в наступному порядку: строк погашення процентів - щомісячно за попередній місяць, строк погашення кредиту - в повному об'ємі , не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній карті.

З огляду на зазначене та враховуючи, що письмової заяви ОСОБА_1 про припинення картрахунку та договору матеріали справи не містять, дія картки, картрахунку і договору вцілому, не закінчилася.

Таким чином, позивач звернувся з зазначеним позовом під час дії договору, тому перебіг строку позовної давності не настав.

Отже, суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Крім того встановлено, що ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги не оплатив її судовим збором.

У відповідності до роз'яснень, викладених у пункті 7 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 року №12, у разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення.

Згідно п.п. 8 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, що діяла на момент вчинення процесуальної дії, за апеляційну скаргу на рішення суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином із відповідача на користь держави належить стягнути 124,02 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 вересня 2012 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 124,02 грн. судового збору /Реквізити: отримувач УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку отримувача 831019, розрахунковий рахунок 31217206780002, код класифікації доходів бюджету 22030001/.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ В.М. Антонов

СУДДІ: /підпис/ Л.М. Хіль

/підпис/ В.А. Чічіль

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області В.М. Антонов