Ухвала суду № 29238521, 11.02.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1615/3678/2012 Номер провадження 22-ц/786/359/2013 Головуючий у 1-й інстанції Маханькова О.В. Доповідач Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Панченка О.О., Прядкіної О.В.

при секретарі: Зеленській О.І.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 листопада 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-

В С Т А Н О В И Л А:

30.07.2012 р. до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3, в якому просив поділити спільне сумісне майно подружжя, а саме визнати за ним право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 та право власності на ? частину земельної ділянки, що призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0686 га за вищевказаною адресою.

У жовтні 2012 р. ОСОБА_2 подав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив виключити з переліку, викладеному в позові, вимогу про визнання за ним право власності на ? частину земельної ділянки, що призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибана ділянка) площею 0,0686 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40).

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 листопада 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1.

З рішенням не погодився представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить змінити вищевказане рішення місцевого суду, а саме виключити з його описової частини наступний абзац: «В процесі розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, прохав суд визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1, від вимог про визнання права власності на ? частину земельної ділянки, що призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0686 га за адресою АДРЕСА_1 відмовився». Свої доводи обгрунтовує тим, що ні ОСОБА_2, ні він, як представник, не зверталися до суду з заявою про відмову від вказаної позовної вимоги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27.04.1996 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб (а.с. 5).

08.10.2003 р. за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 придбала житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.7).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що сторонами не оспорюється факт придбання спірного житлового будинку під час перебування у шлюбі, а тому згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню. Згідно ст. 22 КпШС України (який діяв на момент виникнення правовідносин), майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Однак, посилання місцевого суду в описовій частині судового рішення , а саме у п»ятому абзаці на те, що позивач відмовився від вимог про визнання права власності на ? частину земельної ділянки, що призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0686 га за адресою АДРЕСА_1, подаючи заяву про зменшення позовних вимог, не відповідає дійсності.

Як встановила колегія суддів, 19.10.2012 р. позивач дійсно подав заяву про зменшення позовних вимог, яка не містить відмови від вимоги про визнання права власності на ? частину земельної ділянки, що призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0686 га за адресою АДРЕСА_1.

Згідно ст.31 ч. 2 ЦПК України крім прав та обов»язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач скористався процесуальним правом і у такий спосіб змінив позовні вимоги, ця заява не містить відмови від позову в цій частині, окремої заяви про відмову від цієї позовної вимоги позивач не подавав, ухвалу про прийняття відмови від позову та закриття справи в цій частині не постановляв, отже місцевий суд безпідставно послався в описовій частині рішення на відмову позивача від позовної вимоги, тому із абзацу п»ятого судового рішення підлягає виключенню посилання суду на те, що позивач «від вимог про визнання права власності на ? частину земельної ділянки, що призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0686 га за адресою АДРЕСА_1 відмовився».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, однак відсутні підстави для зміни судового рішення, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 листопада 2012 року залишити без змін.

Виключити із абзацу п»ятого описової частини рішення наступне речення «від вимог про визнання права власності на ? частину земельної ділянки, що призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0686 га за адресою АДРЕСА_1 відмовився».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І : / підписи/

Згідно: суддя апеляційного суду

Полтавської області Дорош А.І.