Ухвала суду № 29242916, 06.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р.Справа № 2-а/1570/4258/11

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

суддів - Домусчі С.Д.

Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом спільного підприємства "Вітмарк-України" в формі товариства з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року спільне підприємство "Вітмарк-України" в формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі СП "Вітмарк-України" в формі ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000671620 від 24 травня 2011 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в розмірі 726 538, 77 грн., (484 359, 18 грн. - основний платіж; 242 179, 59 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржене рішення мотивоване висновками відповідача про безпідставність формування підприємством податкового кредиту за нікчемними правочинами, укладеними з ТОВ "ГУТ". На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки реальність його угод з ТОВ "ГУТ" повністю підтверджується належними документами.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що проведеною перевіркою був встановлений факт господарських відносин позивача з ТОВ "ГУТ", відносно якого актом перевірки ДПІ у Приморському районі у м. Одесі встановлено порушення ч.ч.1, 5 ст. 203, п.1, 2, ст. 215, ст. 228 ЦК України. Зазначене підприємство за даними податкової звітності не має певних ресурсів для здійснення виробничої діяльності, а саме: підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не встановлена наявність складських, торговельних, виробничих та інших приміщень, не має необхідних умов для досягнення результатів відповідної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів та різноманітного широкого асортименту. Згідно з актом про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ "ГУТ", місцезнаходження останнього не встановлено, податкові накладні, включені до складу податкового кредиту СП "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ по господарських взаєморозрахунках з ТОВ "ГУТ" оформлені неналежним чином. Отже, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту у грудні 2010 року суму у розмірі 484 359, 18 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року адміністративний позов СП "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 24 травня 2011 року №0000671620, яким визначено суму податкового зобов'язання СП "Вітмарк-Україна" ТОВ за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 726 538, 77 грн., в тому числі за основним платежем 484 359, 18 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 242 179, 59 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 27 квітня по 12 травня 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі була проведена позапланова виїзна перевірка СП "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ з питань достовірності визначення об'єкту оподаткування ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "ГУТ" за період - грудень 2010 року, за результатом якої складено акт перевірки від 12 травня 2011 року №202/16-2/22480087/32.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.2.1. п.7.2. , пп.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, за період грудень 2010 року у сумі 484 359, 18 грн.

На підставі акта перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2011 року №0000671620, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 726 538, 77 грн., в тому числі за основним платежем 484 359, 18 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 242 179, 59 грн.

14 жовтня 2009 року між ТОВ "ГУТ" (продавець) та СП "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ (покупець) укладено договір купівлі-продажу №001/09-с, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця партії товару - цукор білий кришталевий у мішках у кількості та за цінами, узгодженими сторонами у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар. При цьому, виходячи з умов договору, поставка товару відбувається партіями автомобільним або залізничним транспортом на склади покупця, розташовані за адресами: м. Одеса, провулок Високий, 22; Одеська область, Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Леніна, 144.

На виконання зазначеного договору здійснювалась поставка товару, що підтверджується відповідними:

- видатковими накладними від 01 грудня 2010 року №G-002565, від 03 грудня 2010 року №G-002593, від 06 грудня 2010 року №G-002599, від 07 грудня 2010 року №G-002609, від 10 грудня 2010 року №G-002628, від 17 грудня 2010 року №G-002666, від 21 грудня 2010 року №G-002689;

- податковими накладними - від 01 грудня 2010 року №2244, від 03 грудня 2010 року №2254, від 06 грудня 2010 року №2260, від 07 грудня 2010 року №2270, від 10 грудня 2010 року №2287, від 17 грудня 2010 року №2343, від 21 грудня 2010 року №2349;

-товарно-транспортними накладними від 06 грудня 2010 року №G-002599 на перевезення цукру білого автопідприємством "Автофрахт-Південь" за замовленням ТОВ "ГУТ" вантажоодержувачу СП "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ до пункту розвантаження Степанівка, Роздільнянський район, вантаж одержав ОСОБА_2 за довіреністю від 06 грудня 2010 року №4389, від 07 грудня 2010 року №G-002609 на перевезення цукру білого автопідприємством "Автофрахт-Південь" за замовленням ТОВ "ГУТ" вантажоодержувачу СП "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ до пункту розвантаження Степанівка, Роздільнянський район, вантаж одержав ОСОБА_2 за довіреністю від 06 грудня 2010 року №4389, від 10 грудня 2010 року №G-002599 на перевезення цукру білого автопідприємством "Автофрахт-Юг" за замовленням ТОВ "ГУТ" вантажоодержувачу СП "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ до пункту розвантаження Степанівка, Роздільнянський район, вантаж одержав ОСОБА_2 за довіреністю від 06 грудня 2010 року №4389, а також довіреністю на отримання від ТОВ "ГУТ" цінностей за договором від 06 грудня 2010 року №4389, видана на ім'я ОСОБА_2;

- залізничними накладними №№36758651, 36758660, 36758700, 36758721.

Згідно з договором, товарно-транспортними та залізничними накладними, поставка товару за вказаним договором відбувалась на склад позивача, розташований за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Степанівка. На підтвердження наявності майнових прав на зазначене складське приміщення позивачем наданий договір оренди від 13 лютого 1998 року №98/1, укладений між ВАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування" та СП "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ, додаткову угоди до вказаного договору від 22 вересня 2003 року та акт прийому-передачі майна відповідно до договору оренди від 13 лютого 1998 року №98/01.

Позивачем надані накладні на переміщення придбаного товару зі складу до цеху, на якому здійснюється виробництво продукції, та рахунки-фактури від 01 грудня 2010 року №G-001033, від 03 грудня 2010 року №G-001037, від 06 грудня 2010 року №G-001042, від 07 грудня 2010 року №G-001048, від 10 грудня 2010 року №G-001060, від 17 грудня 2010 року №G-001082, від 21 грудня 2010 року №G-001088, виставлені позивачу ТОВ "ГУТ" на підставі яких здійснювалась оплата поставленого за вищевказаним договором товару.

Використання позивачем придбаного у ТОВ "ГУТ" товару у власній господарській діяльності та оподатковуваних операціях підтверджується наданими до суду звітами цеху загального виробництва щодо руху сировини та матеріалів на виготовлення продукції, що виробляється позивачем, та терміновим звітом про виробництво промислової продукції за формою №1-П, затвердженою Наказом Держкомстату України від 07 липня 2009 року №239, з якого вбачаються обсяги виробленої позивачем у грудні 2010 продукції, в тому числі соків фруктових та овочевих, води, включаючи мінеральної та газованої з доданням цукру, напоїв тонізуючих та безалкогольних.

На підставі згаданих вище податкових накладних, виданих ТОВ "ГУТ" (свідоцтво платника ПДВ №10024729) під час виконання умов договору купівлі-продажу, позивачем було віднесено сплачену ним суму ПДВ у розмірі 484 359, 18 грн. до складу податкового кредиту за грудень 2010 року - податкова декларація з ПДВ за грудень 2011 року.

Відповідно до акта перевірки, безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту за грудень 2010 року сум ПДВ, сплачених ним на виконання договору купівлі-продажу від 14 жовтня 2009 року №001/09-с, укладеного з ТОВ "ГУТ", ґрунтується на висновку щодо неналежного оформлення податкових накладних, на підставі яких позивачем віднесені відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, у зв'язку з чим такі податкові накладні до перевірки не приймаються, а також в матеріалах перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо підприємства ТОВ "ГУТ", з яких вбачається, що місцезнаходження платника податку не встановлено, а за даними податкової звітності у нього відсутні ресурси для здійснення виробничої діяльності не встановлено наявність складських, торгівельних, виробничих приміщень, не має необхідних умов для досягнення результатів відповідної діяльності в силу відсутності технічного та управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, транспортних засобів тощо.

В акті перевірки не зазначено, в чому саме полягають порушення порядку оформлення податкових накладних, виданих позивачу його контрагентом.

Копія акта про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ "ГУТ" (код ЄДРПОУ 36675024) з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період грудень 2010 року від 08 квітня 2011 року №593/22-1/36675024, складеного ДПІ у Приморському районі м. Одеси, не містить підпису та не завірена належним чином.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що товарність господарських операцій позивача з ТОВ "ГУТ" повністю підтверджується первинними документам і, тому, доводи податкового органу про неправомірне формування СП "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ податкового кредиту є необґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги належить задовольнити.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі вказується, що у позивача відсутні первинні документи, які б надали змогу підтвердити правомірність формування податкового кредиту по операціям з ТОВ "ГУТ".

Колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи апелянта, виходячи з наступного.

Зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів), підтвердженим відповідним документом.

З матеріалів справи вбачається, що поставка цукру за договором від 14 жовтня 2009 року між ТОВ "ГУТ" (продавець) та СП "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ (покупець) фактично відбувалося, що підтверджується видатковими, податковими, залізничними та товарно-транспортними накладними, а також накладними на переміщення придбаного товару зі складу до цеху, та платіжними дорученнями.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкові накладні ТОВ "ГУТ" (а.с.43-49 т.1) відповідають наведеним вимогам Закону, зокрема по них можливо ідентифікувати учасників господарської операції, з'ясувати опис (номенклатуру) послуг та їх кількість, ціну поставки, суму ПДВ а також загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, у зв'язку з чим, доводи про те, що ці накладні оформлені неналежним чином є безпідставними.

З огляду на викладені обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за господарським операціями з ТОВ "ГУТ" та необхідності задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 лютого 2013 року.

Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко Суддя:/підпис/С.Д. Домусчі Суддя:/підпис/О.О. Кравець