Ухвала суду № 29242825, 06.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р.

Справа № 2-а-3822/10/1570

Категорія: 10.2

Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого – судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття» про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, у розмірі 23469,47 грн.,

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, у розмірі 23 469,47 грн. Свої вимоги позивач обґрунтував порушенням відповідачем вимог ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" шляхом не сплати різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник (а.с. 3-5).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року позов був задоволений. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття» /65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 2, код ЄДРПОУ 00224886, р/р 26007241711, МФО 328168 в АКБ «МТБ»/ на користь Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси / р/р 256073013706 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845/ заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, у розмірі 23 469,47 грн. (двадцять три тисячі чотириста шістдесят дев’ять грн. 47 коп.) (а.с. 189-191).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити УПФУ у задоволенні позову.

В зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття» перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під №0258.

Згідно абзацу 2 п. 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

У відповідності до ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується, зокрема, для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і наукову-технічну діяльність" право на пенсію наукового працівника мають чоловіки при досягненні пенсійного віку за наявності стажу роботи не менше 25 років у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 257, посади, які займали колишні працівники відповідача, дають право на призначення їм пенсії наукового працівника.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем колишнім працівникам підприємства виплачувалась призначена пенсія за віком як науковим працівникам відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що підтверджується довідками про відповідні сплачені науковим працівникам суми.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, на відповідача покладено обов'язок щодо сплати до Пенсійного фонду різницю між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник відповідача.

У відповідності до п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані повідомлення про суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначеною згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Проте, різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право наукові працівники відповідача, у розмірі 23469,47 грн. за період з 01.01.2010 року по 01.07.2010 року відповідачем сплачено не було.

Як свідчать відповідні довідки та розрахунки сум витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначеною згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів (а.с.26-94, 137, 139 а, 143-174) загальна сума заборгованості відповідача перед Управлінням пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси складає 23 469,47 грн.

Апеляційним судом відхиляється посилання апелянта на ту обставину, що 12.05.2010 року ним була змінена адреса місцезнаходження на 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення 43, оскільки позовна заява була подана до Одеського окружного адміністративного суду 07.04.2010 року, повідомлення про наявність боргу по науковим пенсіям надсилалися та були отримані ним 13.01.2010 р., 06.03.2010 року на одеську адресу відповідача (а.с. 29, 25, 31). 19.07.2010 року представником відповідачем була отримана повістка про виклик до ООАС за адресою м. Одеса, вул. Хімічна, 2.

Оскільки, в порушення ст. 40 КАС України відповідач не повідомив суд першої інстанції про зміну свого місцезнаходження, судом продовжувалися надсилатися повістки на одеську адресу відповідача (отримана 19.07.10 р., 14.01.2011 року, 28.01.11 р. (а.с. а.с. 116, 133, 135))

До того ж, приймаючи рішення, колегія суддів виходить з того, що у даному випадку відповідач був повинен повідомити позивача про зміну свого місцезнаходження.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявність та розмір заборгованості відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття» перед Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії призначеної науковим працівникам у розмірі 23 469,47 грн. підтверджується обґрунтованим розрахунком суми заборгованості, доданим до позовної заяви. Доказів щодо сплати заборгованості у сумі 23 469,47 грн. відповідачем з дотриманням приведених вище вимог ст.ст. 69 - 71 КАС України під час розгляду даної справи до суду першої інстанції надано не було.

Даних щодо сплати зазначеної заборгованості на дату розгляду справи відповідачем до апеляційного суду не надані.

Керуючись викладеним суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності, обґрунтованості заявленого управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси позову та наявності підстав для його задоволення відповідно до абзацу 2 п. 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. та ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №1977 від 13.12.1991 року.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття» – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов