Ухвала суду № 29242671, 29.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р.Справа № 2а-977/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012р. по справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012р. ТОВ «ТРЦ Фабрика» (далі Товариство) звернулося в суд із позовом до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС (далі ДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001682301 від 5 березня 2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в лютому 2012р. ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 23.03.11р. по 30.11.11р., про що було складено акт від 20.02.12р. №584/23-5/37541696, у якому викладені порушення Товариством вимог чинного податкового законодавства України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 2410184грн. за червень-грудень 2011р., завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів на суму 33333грн. за травень 2011р. Перевіркою встановлено, що позивачем протягом 2011р. укладались з ПП "Безпечні системи" договори за що здійснювалась передплата, від ПП "Безпечні системи" отримано податкові накладні, які були складені з порушенням вимог ПК України та Порядку заповнення податкової накладної. Суми податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних були включені до податкового кредиту квітня-листопада 2011р. усього в розмірі 2152166грн. Згідно з декларацією позивача за травень 2011р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ складає 291351грн., сума завищена на 33333грн.

Товариство подало на вказаний акт заперечення до ДПІ у м. Херсоні, проте висновок акту перевірки від 20.02.2012р. залишено без змін.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Херсоні від 05.03.12р. №0001682301 було зменшено суму бюджетного відшкодування на 2152166грн., в тому числі за травень 2011р. на 33333грн., за вересень - 250000грн., липень - 416667грн., серпень - 50000грн., вересень - 133333грн., жовтень - 733833грн., листопад - 410000грн., грудень - 125000грн.

Позивач не погоджується з висновками перевірки, оскільки податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні ПП "Безпечні системи" мають номенклатуру послуг, вид договору, додатку до податкової накладної на частково поставлені послуги складати позивач не повинен, тому що позивач здійснив попередню оплату (аванс) в момент, коли виконання робіт ще не відбулось. Форма податкової накладної не має рядків для зазначення попередньої оплати послуг. А тому, з боку Товариства порушень податкового законодавства не було. Посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012р. у позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 5 березня 2012р. №0001682301.

Відшкодовано з Державного бюджету на користь ТОВ "ТРЦ Фабрика" витрати по сплаті судового збору в сумі 2146грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства прийнято податкове повідомленням-рішенням від 05.03.12р. №0001682301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 2152166грн., в тому числі за травень 2011р. на 33333грн., за вересень - 250000грн., липень - 416667грн., серпень - 50000грн., вересень - 133333грн., жовтень - 733833грн., листопад - 410000грн., грудень - 125000грн. Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є невірно оформлені податкові накладні, - зазначений в податковій накладній перелік (номенклатура) частково поставлених послуг; невірно вказана інформації щодо попередньої оплати наданих послуг та отриманих товарів; невірно вказаний вид цивільно-правового договору, а також зауваження, щодо відсутності в податковій накладній додатку на частково поставлені послуги.

Між тим, в судовому засіданні позивач спростував висновки ДПІ, надав усі необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій та наявність усіх умов для поставки товару. Виходячи з наведеного, суд вважав необхідним скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Вирішуючи спір по суті судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ДПІ в період з 03.02.2012р. по 13.02.2012р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 23.03.11р. по 30.11.11р., про що було складено акт від 20.02.12р. №584/23-5/37541696 (а.с.9-30).

На підставі акту перевірки податківцями прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.12р. №0001682301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 2152166грн., в тому числі за травень 2011р. на 33333грн., за вересень - 250000грн., липень - 416667грн., серпень - 50000грн., вересень - 133333грн., жовтень - 733833грн., листопад - 410000грн., грудень - 125000грн. (а.с.8).

В акті перевірки ДПІ посилається на те, що позивачем протягом 2011р. укладались з ПП "Безпечні системи" договори на виконання робіт по демонтажу системи пожежогасіння, монтажу протипожежних систем, демонтаж інженерних комунікацій будівлі, виконання проектних робіт, за що здійснювалась передплата, від ПП "Безпечні системи" отримано податкові накладні, які були складені з порушенням вимог ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, а саме:

- невірно зазначено перелік (номенклатура) частково поставлених послуг,

- невірно вказано, що підприємством здійснено попередню оплату послуг,

- невірно вказано вид цивільно-правового договору,

- не зазначено, що роботи виконані по договору підряду, податкова накладна не містить додатку на частково поставлені послуги.

Вказані суми були на підставі вказаних податкових накладних включені до податкового кредиту квітня-листопада 2011р. усього в розмірі 2152166грн. Відповідно до декларації за травень 2011р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ складає 291351грн., сума завищена на 33333грн.

Товариством вказаний акт був оскаржений в адміністративному порядку, але за результатами розгляду заперечень позивача, висновок акту перевірки від 20.02.2012 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, податкових накладних, протягом квітня-листопада 2011р. між позивачем та ПП "Безпечні системи" укладалися декілька договорів на різні види робіт, які передбачали сплату вартості робіт шляхом авансування певної суми та подальший розрахунок.

Судом першої інстанції встановлено та з цим висновком погоджується судова колегія, що зазначена номенклатура постачання товарів/послуг вказана в податковій накладній відповідає предмету договорів, згідно яких здійснювалась попередня оплата на виконання робіт. З урахуванням того, що податкова накладна не містить рядків для зазначення інформації щодо попередньої оплати, то є цілком правильним, що контрагентом зазначені фактичні дані оплати робіт.

Рядок податкової накладної "Вид цивільно-правового договору" є обов'язковим реквізитом, а тому позивач його заповнив, вказавши "договір про виконання роботи", дата та номер договору, при цьому найменування послуг в податкових накладних вказано.

Враховуючи, що Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України №969 від 21.12.201р. не містить вказівок стосовно якого саме документу необхідно визначати вид цивільно-правового договору, окрім цього, в нормах чинного законодавства України також немає переліку видів цивільно-правових договорів, а тому рядок податкової накладної "Вид цивільно-правового договору" з записом «договір про виконання роботи» заповнений правильно і не є помилкою.

Що стосується зауважень ДПІ відносно необхідності заповнення додатку до податкової накладної, суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі зауваження є необґрунтованим, оскільки доказів частково поставлених послуг (робіт) відповідач не надав. Крім того, представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції таку обставину заперечував, більш того, в акті перевірки також немає посилань на факти часткового надання послуг.

Вирішуючи правомірність висновків ДПІ та прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для забезпечення постачання товару між позивачем та ПП «Безпечні системи» укладені договори про постачання товарів та послуг і на підтвердження виконання умов наведених договорів до суду надані податкові накладні (а.с.48-91).

Статтею 138ПК України визначені витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Під час з'ясування обставин по справі встановлено, що витрати понесенні ТОВ «ТРЦ Фабрика» є прямо пов'язаними із господарською діяльністю та згідно п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14, ст. 138ПК України правомірно включені до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим, суд першої інстанції встановив, що ці факти повністю доводять встановлення зв'язку господарських операцій між позивачем та його контрагентом і подальшою господарською діяльністю позивача.

Статтею 198ПК України визначено порядок формування вартості товару (послуг) та дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Статтею 201ПК України визначений порядок видачі та оформлення податкової накладної.

Оскільки платником податку надані усі необхідні бухгалтерські та податкові документи на підтвердження реальності господарської діяльності з названими контрагентами, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання, прийняте ДПІ є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

За правилами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з наведених норм судова колегія вважає, що головними умовами для формування податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків.

За правилами ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції ДПІ не довела факту порушень щодо оформлення податкових накладних, не довела й факту безтоварності операцій з метою формування фіктивного податкового кредиту та укладання нікчемних правочинів, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, судова колегія доходить до висновку, що господарські операції, вчинені позивачем не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, ТОВ "ТРЦ Фабрика" не допущено порушень вимог діючого законодавства під час формування податкового кредиту по операціям з ПП "Безпечні системи", а відтак надає право товариству правомірно віднести до податкового кредиту суму податку в розмірі 2152166грн.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012р. - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко