Постанова № 29242692, 05.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-9250/11/1470

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГІНФОРМ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2011 року ТОВ «ЮГІНФОРМ» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення рішення №0000502360 від 06.12.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 738273,40 грн., з яких 492182,27 грн. за основним платежем та 246091,13 грн. за штрафними санкціями.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 21.11.2011 року №3053/23-100/34889133 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за серпень 2011 року (надалі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки підставою для нарахування спірним рішенням зобов'язань з ПДВ стали висновки податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту серпня 2011 року податку на додану вартість на загальну суму 492182,27 грн. по операціям із ТОВ «Паритет-78», ПП «Нольга» та ТОВ «Промислова-Торгівельна компанія «Донбас» («ПТК ДОНБАС»).

В акті перевірки ДПІ стверджує, що реальних поставок позивачу товарів та послуг від цих контрагентів не здійснювалось, а укладені позивачем із вказаними контрагентами договори на поставку товару та виконання робіт не спричиняють настання реальних наслідків, є безтоварними та мають ознаки недійсності, а тому за такими операціями у позивача не виникло право на формування податкового кредиту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, є упередженими, не узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами по операціям з вказаними контрагентами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №0000502360 від 06.12.2011 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову в задоволені позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

В акті перевірки відображена наявність у позивача первинних документів обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Паритет-78», ПП «Нольга» та ТОВ «ПТК ДОНБАС», а саме: податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт. Копії цих документів також долучені позивачем до матеріалів справ.

В той же час, наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту.

Будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Позиція ДПІ полягає у тому, що первинні документи від з ТОВ «Паритет-78», ПП «Нольга» та ТОВ «ПТК ДОНБАС» не можуть підтверджувати правомірність формування позивачем податкового кредиту, оскільки фактично господарські операції позивача з цими контрагентами не відбувались, а має місце лише їх документальне оформлення у податковому обліку, що вплинуло на зменшення зобов'язань позивача з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками ДПІ не погодився і дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ «Паритет-78», ПП «Нольга» та ТОВ «ПТК ДОНБАС».

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки викладені в акті перевірки результати проведеної податковими органами перевірочної роботи по вищевказаним постачальникам позивача дають обґрунтовані підстави вважати діяльність цих контрагентів такою, що здійснюється поза межами правого поля і носить ознаки фіктивності, в зв'язку з чим оформлені від імені цих підприємств первинні документи не можуть підтверджувати факт придбання товарів, робіт чи послуг, а також не можуть підтверджувати і правомірність формування податкового кредиту.

Про відсутність реальної господарської діяльності вказаних контрагентів свідчать, зокрема відображені в акті перевірки факти відсутності цих підприємств як за місцем їх офіційної реєстрації, так і за будь-якою іншою фактичною адресою; неможливість здійснення податковими органами перевірок цих підприємств; недекларування ними своїх податкових зобов'язань по операціям із позивачем; анулювання свідоцтва платника ПДВ (відносно ТОВ «Паритет-78»); відсутність в штаті цих підприємств працівників; недекларування ними основних фондів, транспортних засобів як власних, так і орендованих; ненадання керівниками цих підприємств пояснень стосовно своєї господарської діяльності та відсутність інформації про їх місцеперебування.

З метою перевірки реальності операцій позивача із ТОВ «Паритет-78», ПП «Нольга» та ТОВ «ПТК ДОНБАС» судом апеляційної інстанції були вжити заходи, направлені на виклик керівників цих контрагентів як за наявними у справі юридичними адресами цих підприємств, так і через представників позивача з метою допиту їх в судовому засіданні в якості свідків.

Проте ці заходи результату не дали, і будь-яких відомостей від вказаних контрагентів судом отримано не було, що також є одним з підтверджень позиції ДПІ стосовно фіктивної діяльності вказаних підприємств.

Отже, відсутність підтвердження реальності поставок товарів та виконання робіт з боку ТОВ «Паритет-78», ПП «Нольга» та ТОВ «ПТК ДОНБАС» виключає формування позивачем податкового кредиту за такими операціями.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків ДПІ щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ «Паритет-78», ПП «Нольга» та ТОВ «ПТК ДОНБАС», і, як наслідок, про правомірне нарахування позивачу за такими операціями податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2011 року №0000502360 зобов'язань з податку на додану вартість.

За таких обставин апеляційна скарга ДПІ підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню і з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року скасувати.

Винести по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГІНФОРМ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 06 грудня 2011 року №0000502360.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 лютого 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька