Постанова № 29241266, 14.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 р. Справа № 2а-6210/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

представника позивача Улановського О.Ю.

представника відповідача Марченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-6210/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство"

до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.05.2012 року № 0004001501.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, на його думку, винесене на підставі необґрунтованих та незаконних висновків акту перевірки від 02.02.2012 року № 38/14/15-30957225 та суперечать наявній у позивача первинній документації, яка надана позивачем податковому органу за його запитом в межах ст. 73 Податкового кодексу України. Зазначає, що відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудмонтажінвест" є окремим суб'єктом права зі статусом юридичної особи, а відтак, на думку позивача, за змістом Податкового кодексу України - є окремим платником податку на додану вартість. Юридична відповідальність кожного платника податку, відповідно до ст. 61 Конституції України, - має індивідуальний характер.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство".

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 004.10.2012р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство", зареєстрований як юридична особа Краснокутською РДА Харківської області 07.05.2001 р., свідоцтво про державну реєстрацію А01 № 067918; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.05.2001 року за № 382, на момент перевірки позивач перебував на обліку в ДПІ у Краснокутському районі Харківської області ДПС; зареєстрований платником ПДВ від 19.09.2010 р.

У період з 20.01.2011 р. по 26.01.2011 р. фахівцями ДПІ у Краснокутському районі Харківської області, відповідно до наказу відповідача від 17.01.2012 року № 15, на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Промбудмонтажінвест" за травень 2011 року, червень 2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти та правильності відображення таких взаємовідносин при декларуванні податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

За результатами вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Краснокутському районі Харківської області складено акт від 02.02.2012 року № 38/14/15-30957225, згідно з висновками якого встановлено наступні порушення ТОВ "Водянське хлібоприймальне підприємство":

- абз. б п.п. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у суму 28,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року (липень 2011 року) у сумі 28,00 грн.;

- абз. б п.п. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138, п. 138.8 ст. 138 ПК України - в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 56,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року (серпень 2011 року) у сумі - 56,00 грн.;

- п. 198.3 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України - в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 11784,00 грн., в тому числі за травень 2011 року - 3535,00 грн., за червень 2011 року - 8249,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Краснокутському районі Харківської області прийнято податкове повідомлення -рішення № 0003651501 від 13.02.2012 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11 784, 00грн. на штрафних (фінансових) санкцій на суму 5892, 00грн.

Позивач, скориставшись правом, наданим статтею 56 Податкового кодексу України, оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги рішенням ДПС у Харківській області скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Краснокутському районі Харківської області від 13.02.2012 року № 0003651501 в частині збільшення грошового зобов'язання ПДВ (штрафних санкцій) в сумі 5891, 0 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ "Водянське хлібоприймальне підприємство" - без задоволення.

ДПІ у Краснокутському районі Харківської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004001501 від 07.05.2012 року, яким за порушення п. 198.3 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України ТОВ "Водянське хлібоприймальне підприємство" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 11 785 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем - 11784 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. (а.с. 63).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за травень - червень 2011 року по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Промбудмонтажінвест".

Таким чином, при перевірці відображення при декларуванні податку на додану вартість позивача взаємовідносин з ТОВ "Промбудмонтажінвест" в частині придбання виконаних робіт з реконструкції робочої башти за травень - червень 2011 року встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 та, відповідно, рядку 17 Декларацій з податку на додану вартість всього у сумі 11784,00 грн., у тому числі за травень 2011 року - 3535,00 грн., за червень 2011 року - 8249,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акта перевірки від 02.02.2012 року № 38/14/15-30957225 про порушення позивачем п.198.3 ст. 198, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в травні-червні 2011 року завищено податковий кредит з податку на додану вартість та занижено податок на додану вартість на суму 11784, 00 грн. за результатами відносин із ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Такий висновок відповідача обґрунтовується з посиланням на акти ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки від 13.09.2011р. № 12/23-02-09/36987611 та від 11.10.2011р. №70/23-02-09/36987611. На думку відповідача, із висновків вищезазначених актів випливає, що у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» відсутній факт реального вчинення господарських операцій у травні-червні 2011 року.

Колегія суддів вважає такі твердження відповідача хибними та такими, що не можуть бути підставою для донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як свідчать письмові докази, між ТОВ Водянське хлібоприймальне підприємство» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» укладено договір підряду №115 від 10.05.2011 р.; предметом договору є: ТОВ Водянське ХПП» (Замовник) доручає, а ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» (підрядник) бере на себе обов'язок виконати за оплату наступні роботи: реконструкція технологічної частини робочої башти з технічним завданням №1 яке є невід'ємною частиною даного договору за адресою Харківська обл., с. Водяне, вул. Підлісна 2, із матеріалів замовника. Загальна вартість роботи по Договору складає 70 706,64 грн. в т.ч. ПДВ 11 784 грн. 44 коп. Загальна вартість робіт по Договору розрахована у відповідності з проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною даного Договору (а.с. 36-37).

Виконання вказаних робіт підтверджується актом приймання виконаних робіт (типова форма №КБ-2в) за червень 2011 року від 15.06.2011 року, згідно якого загальна вартість робіт з реконструкції робочої башти ХПП с. Водяна Краснокутського району Харківської області склала 41536,46 грн., в т.ч. ПДВ 6922,74 грн.; актом приймання виконаних робіт (типова форма №КБ-2в) за червень 201І року від 15.06.2011р. згідно якого загальна вартість робіт з реконструкції робочої башти ХПП с. Водяна Краснокутського району Харківської області склала 29170,18 грн., в т.ч. ПДВ 4861,70 грн. на суму 4861,70 грн. (а.с. 42-45, 46-49).

Сторонами підписано договірну вартість, складено локальний кошторис, розрахунок загальновиробничих витрат у складі договірної вартості (а.с. 112, 116-117).

Узгодження вартості робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3) за червень 2011року від 15.06.2011р., згідно якої загальна вартість робіт з реконструкції робочої башти ХПП с. Водяна Краснокутського району Харківської області склала 41536,46 грн., в т.ч. ПДВ 6922,74 грн.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3) за червень 2011року від 15.06.2011р. згідно якої загальна вартість робіт з реконструкції робочої башти ХПП с. Водяна Краснокутського району Харківської області склала 29170,18 грн., в т.ч. ПДВ 4861,70 грн. (а.с. 38-39, 40-41).

ТОВ "Промбуд-монтажінвест" виписано податкову накладну № 113 від 15.06.2011 року на загальну суму 20325,47 грн., ПДВ 3387,58 грн.; податкову накладну № 114 від 15.06.2011 року на загальну суму 29170,18 грн., ПДВ 4861,70 грн.; податкову накладну № 144 від 26.05.2011 року на загальну суму 21211,00 грн., ПДВ 3535,17 грн. (а.с. 50-52).

Оплата робіт здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Промбуд-монтажінвест", що підтверджується банківською випискою від 28.07.2011 року, згідно якої підтверджено перерахування коштів на адресу ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» в сумі 49495,64 грн. (призначення платежу визначено «реконструкція РОБ згідно договору №115 від 10.05.2011р., в т.ч. ПДВ 8249,27 грн.); банківською випискою від 26.05.2011 року, згідно якої підтверджено перерахування коштів на адресу ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» в сумі 21211,00 грн. (призначення платежу визначено « реконструкція РОБ згідно договору №115 від 10.05.2011р. , в т.ч. ПДВ 3535,17 грн.) (а.с.53, 54).

Спільним Наказом Державного Комітету Статистики України та Державного комітету України з будівництва та Архітектури № 237/5 від 21.06.02 р. "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", затверджені типові форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт". Дані типові форми розповсюджуються на будівельні організації, будівельні структурні підрозділи підприємств всіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту споруд та будівель та інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства.

Акти Форми № КБ-2в є актами приймання виконаних підрядних робіт підрядчиком та в яких відображаються всі витрати підрядника: прямі (вартість матеріалів, виробів та конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин), загальновиробничі витрати, додаткові витрати, тощо, а також акти Форми №КБ-3, які складаються для визначення вартості виконаних об'ємів будівельних робіт і відображаються понесені витрати підрядника по будові, тобто акти, які підтверджували фактичні обсяги виконаних робіт, на підприємстві відсутні, а ті, що є, не відповідають вимогам наведеного наказу та не містять інформації про витрати, понесені тим чи іншим підрядником при виконанні будівельно-монтажних робіт, перелік використаних матеріально-технічних ресурсів, тощо.

Оскільки спеціальним нормативним документом для уніфікації звітних документів була затверджена форма акту Форми № КБ-2в, то позивач та його контрагент дотримались порядку оформлення звітної документації по виконанню договорів будівельного підряду (підряду).

Колегія суддів також зазначає, що підрядні ремонті роботи виконувались ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» згідно ліцензії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (а.с.55).

Отже, колегія суддів вважає, що оформлені сторонами договору підряду первинні документи відповідають вимогами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні - вимогам пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому, будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено під час перевірки, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що фактичне виконання своїх зобов'язань за договором підряду № 115 від 10.05.2011 року здійснено як позивачем, так і його контрагентом, та підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Однак суд першої інстанції надав цим доказам неналежну, односторонню правову оцінку, безпідставно вважаючи, що ненадання позивачем до суду першої інстанції деяких документів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

При декларуванні податку на додану вартість суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» відображені:

- в складі податкового кредиту за травень 2011 року, згідно податкової накладної №144 від 26.05.2011 року, яка отримана за результатами виконаної попередньої оплати в загальній сумі 21211,00 грн., в т.ч. сума ПДВ 3535,17 грн.

- в складі податкового кредиту за червень 2011 року згідно податкової накладної № 114 від 15.06.2011 року, яка отримана по факту виконаних робіт (акт виконаних робіт від 15.06.2011р.), та податкової накладної №113 від 15.06.2011 року, яка отримана по факту виконаних робіт (акт виконаних робіт від 15.06.2011 року), з врахуванням раніше виконаної оплати.

Суми ПДВ згідно вищезазначених податкових накладних відображені в реєстрах отриманих податкових накладних, відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з податку на додану вартість за травень 2011р., червень 2011р.

Враховуючи, що реальність господарських операцій з придбання позивачем послуг у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» повністю підтверджена належними первинними документами, придбані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість, зокрема, формування податкового кредиту.

Разом з тим, податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» у травні-червні 2011 року з посиланням на отримані від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова акти про неможливість проведення зустрічної звірки від 13.09.2011р. № 12/23-02-09/36987611 та від 11.10.2011р. №70/23-02-09/36987611, якими встановлено, що у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Посилання відповідача в акті від 02.02.2012 року № 38/14/15-30957225 на акти "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» від 13.09.2011р. № 12/23-02-09/36987611 та від 11.10.2011р. №70/23-02-09/36987611 не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на наступне.

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідачем до матеріалів справи надано лише копії актів від 13.09.2011р. № 12/23-02-09/36987611 та від 11.10.2011р. №70/23-02-09/36987611, які стосуються виключно відносин ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»із ТОВ «Техноспецмаркетинг», і не можуть бути належним доказом по справі за позовом ТОВ»Водянське хлібоприймальне підприємство», оскільки не стосується спірних правовідносин (а.с. 85-89).

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), колегія суддів приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки від 02.02.2012 року № 38/14/15-30957225суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Колегія суддів зауважує, що податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договору.

Твердження відповідача про відсутність ТОВ «Промбу-Монтажінвест»за місцезнаходженням спростовується фактичними обставинами, встановленими у справі та не позбавляє правового значення виписані ними податкові накладні та первинні документи по реальній господарській операції, факт здійснення та оплати якої підтверджений документально; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманих позивачем послуг сторонами не заперечується.

Колегія суддів зазначає, що контрагент позивача у спірних правовідносинах на час видачі спірних податкових накладних є право- і дієздатною юридичною особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість, тобто, у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, мав право на нарахування податку та складання податкових накладних, за якими позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень) зазначено, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Керуючись приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000400150 від 07.05.2012 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до ч.2 ст. 205 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог позивача. .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1, п.4 ст. 198, п.1. п.3, п. 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. по справі № 2а-6210/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Водянське хлібоприймальне підприємство".

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Державної податкової служби № 0004001501 від 07.05.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.

Повний текст постанови виготовлений 21.01.2013 р.