Ухвала суду № 29241211, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 2а-1870/6794/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1870/6794/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-С"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-С", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби №0003141503/4591 від 10.04.2012 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1870/6794/12 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-С" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю. Визнано протипраним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах № 0003141503/4591 від 10 квітня 2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 106280 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача сплату судового збору в розмірі 1062 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1870/6794/12, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ в м. Суми №1067 від 19.03.2012р., відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість TOB "Еко-С", поданої за квітень 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2011 року (дата реєстрації в податковому органі - 30.06.2011р. №9004415652), про що було складено акт перевірки №1718/15-319/30133943 від 21.03.2012 р. (а.с.7-13).

Під час проведення перевірки були встановлені порушення позивачем п.198.2, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст.200, п.201.4. п.201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого TOB "Еко-С" було зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2011 року на суму 106280 грн.

На підставі вище зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0003141503/4591 від 10 квітня 2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 106280 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Мегатіс-С" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість підтверджується податковою накладною, а також зазначає, що висновки акту перевірки про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентом правочинів та нереальність здійснення господарських операцій є помилковим та немотивованим, оскільки базується лише на припущеннях, без зазначення, в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди, не підтверджені належними та допустимими доказами порушення позивачем Податкового кодексу України при справлянні податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сум податку до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності ТОВ "Еко - С" м. Суми за КВЕД-2010 є: 63.21.2 - функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспотру, 29.12.1 - виробництво насосів, компресорів та гідравлічних систем, 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.65.0 оптова торгівля іншим промисловим обладнанням, 52.12.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, основним видом діяльності позивача є 51.70.0 - інші види оптової торгівлі.

Підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість стала господарська операція між ТОВ "Еко - С" м. Суми та TOB "Мегатіс - С" м. Одеса. Між цими господарськими суб'єктами було укладено договір на поставку № 12 від 15.04.2011 року (а.с. 26-27). На виконання умов договору TOB "Мегатіс - С" в квітні 2011 року відвантажило в адресу ТОВ "Еко - С" товар на загальну суму 637680 грн. (в т.ч. ПДВ 106280 грн.). Оплата за поставлений товар проведена в безготівковій формі в повному обсязі. Транспортування товарів виконано власним транспортом, що підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною (а.с. 32).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Також колегія суддів зазначає, що на виконання умов договору №12 від 15.04.2011 року TOB "Мегатіс - С" було виписано позивачу податкову накладну №2 (а.с. 16). На час виконання умов договору та видачі податкової накладної контрагент позивача був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Виходячи з вищенаведеного, колегією суддів не приймається довід відповідача про нікчемність здійснених правочинів між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, отриманої від TOB "Мегатіс - С", так як вказане підприємство є платником податку, тому висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Згідно ч. 1 ч. 4 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справі, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1870/6794/12 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1870/6794/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.