Постанова № 29240537, 31.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року Справа № 9104/42644/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» до Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» звернулося в суд із адміністративним позовом до Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2011 року за №0000122301/3-3241/23 та №0000352301/3-3242/23, якими визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 190053,20 грн. та 48685 грн. відповідно.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що податковим органом було необгрунтовано зменшено та завищено податок на прибуток по господарських операціях ТОВ «Агрокорміндустрія» з ТОВ «Ваміра-Естейт» та ПП «Астарта-К». На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців валові витрати сформовані відповідно до вимог п. 5.1 п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року у зв'язку з виконанням контрагентами господарських зобов»язань . При цьому, понесені валові витрати підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року задоволено позовні вимоги, а саме скасовано податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 03.03.2011 року за №0000122301/3-3241/23 та №0000352301/3-3242/23.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - Володимир-Волинська ОДПІ, яка просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги тим, що позивачем завищено задекларовані показники у рядку 04.1 декларації на загальну суму 708333 грн., а також віднесено до складу валових витрат у IV кварталі 2009 року 50000 грн. витрат згідно з видатковою накладною від 12.11.2009 року на придбання метіоніну в кількості 1,5 т. на загальну суму 60000 грн. Однак в даній накладій не зазначено прізвище відповідальних осіб за відвантаження та прийом товару. Крім того, угода укладена позивачем із ТОВ «Ваміра-Естейт» порушує публічний порядок, не спричинила реального настання правових наслідків і в силу ст.ст.203, 215, 228 ЦК України є нікчемною.

Окрім цього апелянт зазначає, що суд першої інстанції не досліджував обставин не включення в першому кварталі 2010 року до складу валового доходу товариства 3548,38 грн. від здачі в оренду основних засобів підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» 25.10.2001 року зареєстровано розпорядженням Локачинської райдержадміністрації та 02.11.2001 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в Володимир-Волинській ОДПІ та було платником податку на додану вартість.

На підставі направлень працівниками Володимир-Волинської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року.

14.07.2010 року за результатами перевірки складено акт №649/23-31602999 за яким встановлено порушення вимог п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 177083 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2009 року в сумі 139583 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 37500 грн. та завищення в сумі 54113 грн. за І квартал 2010 року.

На підставі акту перевірки податковим органом 29.07.2010 року прийнято щодо товариства податков повідомлення-рішення за № 0000122301/0-8227/23 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 190053,20 грн. з якої 122970 грн. основний платіж та 67083,20 грн.

Розглянувши скаргу товариства Володимир-Волинська ОДПІ 08.08.2010 року в порядку апеляційного провадження рішенням за №11147/23-001 залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 29.07.2010 року за №0000122301/0-8227/23, а скаргу без задоволення.

Державна податкова адміністрація у Волинській області рішенням від 15.12.2010 року за №5590/10/25-006 про результати розгляду повторної скарги товариства податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 08.10.2010 року за №0000122301/1-11148/23 про сплату податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 190053,20 грн. залишила без змін, а скаргу без задоволення, а також збільшила донараховану суму податку на прибуток за основним платежем на 48685 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на висновках акта перевірки від 14.07.2010 року №649/23-31602999, складеного за результатами планової виїзної перевірки, що позивач фактично не міг здійснювати господарські операції з ТОВ «Ваміра-Естейт». Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для поставки товарів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу. Таким чином, на думку ревізорів Володимир-Волинської ОДПІ правочин, вчинений ТОВ «Агрокорміндустрія» з ТОВ «Ваміра-Естейт», не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними, укладені з метою штучного формування позивачем валових витрат і в силу ст.ст.203,215,228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що 10.02.2009 року позивач (покупець) та ТОВ «Ваміра-Естейт» (продавець) укладено договір купівлі-продажу за яким продавець зобов»язується поставити покупцю метіонін в кількості 250 т. на суму 10000000 грн.

На виконання умов вищевказаного договору ТзОВ «Агрокорміндустрія» перераховано платіжними дорученнями, протягом лютого-квітня місяців 2009 року, кошти в сумі 9810000 грн., що не заперечується представниками сторін.

ТОВ «Ваміра-Естейт» виписано податкові накладні на суму 9810000 грн., в т.ч. ПДВ - 1635000 грн.

Також, згідно договору поруки від 08.04.2010 року, укладеного між ТОВ «Агрокормінструкція» (кредитор) і ПП «Астарта-К» (поручитель), за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником (ТОВ «Вамира-Естейт») усіх зобовязань, що випливають з Договору купівлі-продажу від 10.02.2009 року і додаткових до нього доповнень.

Виписками Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» підтверджено надходження коштів на рахунок ТОВ «Агрокоміндустрія» від ТОВ «Астарта-К»

В підтвердження своїх висновків відповідач покликається на те, що державним реєстратором внесено запис 01.06.2010 року про припинення ТОВ «Вамира Естейт» в зв»язку з визнанням його банкрутом.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

При цьому, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Отже, на момент вчинення господарських операцій ТОВ «Агрокоміндустрія» з ТОВ «Ваміра-Естейт» відомості про вказаного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що господарські операції вчинені ТОВ «Агрокоміндустрія» з ТОВ «Ваміра-Естейт» підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.10.2012 року відмовлено в задоволені позову Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про стягнення із ТОВ «Агрокорміндустрія» та ТОВ «Вамира Естейт» коштів одержаних за нікчемними правочинами.

При цьому вказаною постановою суду встановлено, що підстав для визнання договору купівлі-продажу від 10.02.2009 року нечинним судом не вбачається, оскільки повернення коштів за непоставлений товар відбулася поручителями ТОВ «Вамира Естейт». Угода укладена між відповідачами 10.02.2009р. №29К є правомірною, не визнана судоми нечинною.

Отже, позивачем не доведено в судовому засіданні, що дана угода є нечинною та сторони при укладанні даного договору мали на меті ухилення від сплати обовязкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, необхідно погодитись з твердженням апелянта і цього не спростовує сторона позивача, що суд першої інстанції не досліджував обставин не включення в першому кварталі 2010 року до складу валового доходу товариства 3548,38 грн. від господарської операції щодо здачі в оренду основних засобів підприємства за договором оперативної оренди майна від 10.03.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що дійсно підприємством не було включено до складу валового доходу підприємства вказану суму отриману від оренди основних засобів, що призвело до несплати податку на прибуток в сумі 887 грн., який донараховано відповідачем 03.03.2011 року податковим повідомленням-рішенням за №0000122301/3-3241/23

Тому податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 року за №0000122301/3-3241/23 яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 190053,20 грн. підлягає до часткового скасування, а саме в частині основного платежу в сумі 122083 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 66905,60 грн.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи неповно з»ясував обставини справи, його висновки частково не відповідають обставинам справи, порушив норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково та скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2011 року за №0000122301/3-3241/23 та постановити нову за якою, частково задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції - частково задовольнити.

Скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року у справі №2а-726/11 в частині скасування податкового повідомлення-рішення Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції від 03.03.2011 року за №0000122301/3-3241/23 та постановити нову постанову за якою, частково задовольнити позовні вимоги.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції від 03.03.2011 року в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія» суми податкового зобов»язання за платежем податку на прибуток в розмірі 188988,60 грн., в тому числі основного платежу в сумі 122083 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 66905,60 грн.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 01.02.2013р.