Постанова № 29230962, 08.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013р. Справа № 5023/4301/12

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Камишевої Л.М., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Юрченко С.О. - за довіреністю від 27.12.2012р.;

від 1-го відповідача - не з'явився;

від 2-го відповідача - не з'явився;

від 3-го відповідача - Фоменко Н.Ю. -за довіреністю від 26.11.2012р.;

від 3-х осіб - не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків (вх. № 4047Х/2)

та апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Делекспо-Груп", м. Кременчук (вх. № 18 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2012р.

у справі № 5023/4301/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

до 1-го відповідача: Корпорації "Співдружність КОМП", с. Комунар,

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД АЛЬЯНС ПЛЮС", м. Київ,

до 3-го відповідача: Іноземного підприємства "Делекспо -Груп", м. Кременчук

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голій Людмили Ігорівни, м. Київ,

2. Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації", м. Черкаси

про застосування наслідків недійсності правочину

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.12.2012р. (суддя Суярко Т.Д.) в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Корпорації "Співдружність КОМП", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Альянс плюс", Іноземного підприємства "Делекспо -Груп" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відмовлено. Рішення суду з посиланням на ст.ст. 215,626, 655 ЦК України, ст.ст.9,12 Закону України «Про іпотеку» мотивоване тим, що відсутність у Корпорації «Співдружність КОМП» нерухомого майна, відчуженого за договором купівлі-продажу, на нікчемність якого посилається позивач, унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину в порядку, встановленому статтею 216 ЦК України. Обраний позивачем спосіб захисту права - застосування наслідків недійсності нікчемного правочину не призведе до відновлення права позивача, яке він вважає порушеним, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позову про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору купівлі-продажу від 17.07.2010р. Також суд вказує на те, що позовні вимоги про поновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно - пункт передпродажного сервісу обслуговування автомобілів літ. «О-І» загальною площею 1301,1кв.м., адміністративну будівлю літ. «С-І, С' -І» загальною площею 206,4кв.м. відкритий склад ІІІ, розташовані в місті Черкаси по вул. Чигиринській (вул.60річчя СРС), буд. 60/2, договір купівлі-продажу від 17.10.2011р., за Корпорацією «Співдружність КОМП», та, відповідно, скасування запису про реєстрацію права власності за ТОВ «Делекспо-Груп» є похідними від вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, в задоволенні яких відмовлено, а отже відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2012 р. у справі №5023/4301/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ "УкрСиббанк" в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що поновлення права власності на нерухоме майно за першим відповідачем надало б можливість позивачу у справі задовольнити свої вимоги до боржника за кредитним договором за рахунок продажу нерухомості (предмета іпотеки). Також вважає, що судом порушені норми процесуального права, оскільки не залучено до участі у справі ТОВ «АВТОМАЗСЕРВІС» та ТОВ «АВТО-ТЕХ-КОМПЛЕКС», так як у випадку задоволення позовних вимог у даній справі вказані особи були б позбавлені права власності на вказане нерухоме майно.

Іноземне підприємство "Делекспо -Груп" також не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2012р. у справі №5023/4301/12 та скасувати висновки про те, що договір купівлі-продажу №1576, який укладений 17.07.2010р. між Корпорацією "Співдружність КОМП" та ТОВ "ГРАНД АЛЬЯНС ПЛЮС", є нікчемним на підставі ст.ст. 9, 12 Закону України "Про іпотеку" та ст. 215 Цивільного кодексу України. Скаржник стверджує, що позивач на момент звернення до суду втратив статут іпотекодержателя, а тому станом на вересень 2012року його права та інтереси жодним чином не порушені.

Приватний нотаріус Голій Л.І. відзивом від 24.01.2013р. підтримує письмові пояснення, надані при розгляді справи в місцевому господарському суді та просить розглянути справу без його участі (т.IV, а.с.72).

30.01.2012р. Приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Глуховець Н.В. подано клопотання, в якому вона просить розглянути справу без її участі, оскільки результати розгляду справи не впливають на її права у зв'язку з відсутністю юридичної зацікавленості у результатах розгляду справи (т.IV, а.с.74,75).

Клопотання приватних нотаріусів про розгляд справи без їх участі підлягають до задоволення колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду як такі, що не суперечать вимогам Господарського процесуального кодексу України.

31.01.2012р. до суду апеляційної інстанції від Іноземного підприємства "Делекспо -Груп" надійшла заява про відмову від апеляційної скарги, у якій вказано, що підприємством прийнято рішення про відмову від апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Іноземного підприємства "Делекспо -Груп" підтримав заявле клопотання про відмову від апеляційної скарги в порядку ст.100ГПК України та зазначив, що йому відомі наслідки відмови від апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови. Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Розглянувши вказану заяву, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає заяву Іноземного підприємства "Делекспо -Груп" про відмову від апеляційної скарги такою, що не суперечить законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, у зв'язку з чим заява Іноземного підприємства "Делекспо -Груп" про відмову від апеляційної скарги підлягає до задоволення, а апеляційне провадження у справі №5021/1776/2011 за апеляційною скаргою Іноземного підприємства "Делекспо -Груп" слід припинити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2012 р. у справі №5023/4301/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ "УкрСиббанк" в повному обсязі.

Представник 3-го відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2012р. у справі №5023/4301/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші відповідачі у справі належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників інших відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

31.05.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») (іпотекодержателем) та Корпорацією «АИС» (назва якого змінена на Корпорацією "Співдружність КОМП") (іпотекодавцем) укладений договір іпотеки нерухомого майно, п.1.1 якого встановлено, що іпотекодавець з метою забезпечення викладених нижче зобов'язань, передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - нежитлові будівлі: пункт перепродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. «О-І» площею 1301 кв.м., адмінбудівлю літ. «С-І, «С'-І» площею 206,4 кв.м., відкритий склад ІІІ, що належать іпотекодавцю на праві власності ( далі предмет іпотеки) та знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вул.Чигиринська (вул. 60-річчя СРСР), будинок 60/2 (т.І, а.с.25-27).

Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 02.04.2007р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 20.03.2007р. №299, зареєстрованого Комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації» згідно витягу №14200965 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.04.2007р. реєстраційний номер 14468128, номер запису 2355 в книзі :27.

Відповідно до п.1.2 даного договору іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань ТОВ «АВТОСЕРВІС-Т» за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150697000 від 03.05.2007р., виконання усіх грошових зобов'язань ТОВ «АВТО-ХОЛДИНГ» за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії від 03.05.2007р. №1115061000, виконання усіх грошових зобов'язань ТОВ «Інтер-Авто» за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії від 03.05.2007р. №11150701000, виконання усіх грошових зобов'язань ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії від 03.05.2007р. №11150701000.

У п.1.3 договору зазначено, що забороняється розпорядження предметом іпотеки без попередньої письмової згоди іпотекодержателя.

17.07.2010р. між Корпорацією «Співдружність КОМП» (продавцем) та ТОВ «ГРАНТ АЛЬЯНС ПЛЮС» (покупцем) укладений договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Голій Г.І. та зареєстрований в реєстрі за №1576, п.1.1 якого встановлено, що за цим договором продавець зобов'язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену суму.

Відповідно до п.1.2 цього договору майном, що відчужується за даним договором, є нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: Черкаська область, місто Черкаси, вул.Чигиринська (вул. 60-річчя СРСР), будинок 60/2. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації» від 16.07.2010р. №26735610, реєстраційний №14468128, проектна документація на контрольно-пропускний пункт літ. «Н-І» не представлена, право власності на літ. Н-І не зареєстровано, об'єкт складається: «О-І» - пункт перепродажного сервісного обслуговування автомобілів, металевий каркас, загальною площею 1301,1кв.м.; літ. С-І,С'-І - адмінбудівля, загальною площею 206,4кв.м.; літ. ІІІ - відкритий склад; Н-І - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 22,0кв.м., 1-9 - огорожа, ІV-замощення (т.І, а.с.37,38).

Згідно з витягом з Державного реєстру правочинів від 19.07.2012р. №11591929 до реєстру внесено запис №3 про договір купівлі-продажу, предмет правочину: нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: Черкаська область,м.Черкаси, вул. Чигиринська (вулиця 60-річчя СРСР), будинок 60/2, опис майна: №1, літра О-І за планом земельної ділянки - пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів, металевий каркас, загальною площею 1301,1кв.м.; №2, літера С-І, С'-І за планом земельної ділянки - адмінбудівля, загальною площею 206,4кв.м.; №3 частина відкритого складу, літера ІІІ за планом земельної длянки - відкритий склад. Відчужувач - ТОВ «ГРАНТ АЛЬЯНС ПЛЮС»; набувач- Іноземне підприємство «Делексо-груп» (т.І, а.с.42).

11.10.2012р. між Іноземним підприємством «ДЕЛЕКСПО-ГРУП» (продавцем) та ТОВ «АВТОМАЗСЕРВІС», ТОВ «АВТО-ТЕХ-КОМПЛЕКТ» (покупцями) укладений договір купівлі-продажу частини нежитлових будівель, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І., та зареєстрований в реєстрі за №1464, п.1.1 якого встановлено, що продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність покупців, а покупці зобов'язуються прийняти та оплатити по Ѕ частині кожний, частину нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Чигиринська (вул. 60-річчя СРСР), будинок 60/2 (т.ІІІ,а.с.2-5).

Пунктом 1.2 цього договору, зазначено, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації» від 03.10.2012р. №35719094, реєстраційний номер майна №14468128, опис об'єкта: №1 літера «О-І» - за планом земельної ділянки - пункт перепродажного сервісного обслуговування автомобілів, металевий каркас, загальною площею 1301,1кв.м.; №2 літера С-І,С'-І за планом земельної ділянки - адмінбудівля, цегляні, загальною площею 205,9кв.м.; №3 літера ІІІ за планом земельної ділянки - частина відкритого складу.

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів запис №1 за договором купівлі-продажу від 11.10.2011р. відчужувачем є Іноземне підприємство «ДЕЛЕКСПО-ГРУП», набувачі - ТОВ «АВТО-ТЕХ-КОМПЛЕКС» та ТОВ «АВТОМАЗСЕРВІС»; предмет правочину: реєстраційний номер об'єкту у РПВН: 4468128, нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Чигиринська (вулиця 60-річчя СРСР), будинок 60/2, опис майна: по Ѕ частин (т.ІІІ, а.с.6).

24.10.2012р. державним реєстратором КП «Черкаське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації» прийнято рішення про відмову ТОВ «АВТО-ТЕХ-КОМПЛЕКС» у державній реєстрації права власності на Ѕ частину нежитлових будівель, що розташовані по вул.Чигиринська буд. №60/2, м. Черкаси, оскільки подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства (т.ІІІ, а.с.8).

25.09.2012р. позивач звернувся з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до договору купівлі-продажу від 17.07.2010р., укладеного між Корпорацією «Співдружність КОМП» та ТОВ «ГРАНТ АЛЬЯНС ПЛЮС» та посвідченого 17.07.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №1576, поновивши право власності на нерухомість (нежитлові будівлі): пункт передпродажного сервісного обслуговування автомобілів літ. «О-І», загальною площею 1301,1кв.м., адміністративну будівлю літ. «С-І, С'-І » загальною площею 206,4кв.м., відкритий склад ІІІ, розташований в місті Черкаси по вул. Чигиринська (вул. 60-річчя СРСР), буд. 60/2, за Корпорацією «Співдружність КОМП»; скасувати в державному реєстрі прав на нерухомість існуючий запис про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості, розташований: в місті Черкаси по вул. Чигиринській (вул. 60-річчя СРСР), буд. 60/2, та зареєстрований в реєстрі за реєстровим номером 14468128, та поновити в державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на вказаний об'єкт за Корпорацією «Співдружність КОМП» (т.І, а.с.4-6, т.ІІІ, а.с.78).

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.12.2012р. №5023/4301/12 в задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» до Корпорації «Співдружність КОМП», ТОВ «ГРАНТ АЛЬЯНС ПЛЮС», Іноземного підприємства «Делекспо-Груп» відмовлено з підстав, викладених вище (т.ІІІ, а.с.141-151).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом даного спору є застосування наслідків недійсності нікчемного правочину ( договору купівлі-продажу від 17.07.2010р., укладеного між Корпорацією «Співдружність КОМП» та ТОВ «ГРАНТ АЛЬЯНС ПЛЮС», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І 17.07.2010р., та зареєстрованого в реєстрі за №1576, поновлення права власності на нерухомість за Корпорацією «Співдружність КОМП» та скасування в державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Чигиринська (вул. 60-річчя СРСР), будинок 60/2, та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим номером 14468128 і поновлення в державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на вказаний об'єкт за Корпорацією «Співдружність КОМП».

Відповідно до частин 2,3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що недійсність правочину може наступати лише за певні порушення закону. За ступенем недійсності правочину всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути недійсними але за певних умов.

Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом, та відповідно до статті 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оспорюваним є правочин, який Цивільний кодекс України не визнає в імперативній формі недійсним, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Водночас, слід зазначити, що у Цивільному кодексі передбачаються такі недійсні правочини, які не можуть бути безпосередньо віднесені ні до нікчемних, ні до оспорюваних. Такими є, зокрема правочини передбачені статтями 230, 232, 234 ЦК України тощо. Ці правочини близькі до оспорюваних, але на відміну від оспорюваних, які суд може визнати недійсними, суд визнає їх недійсними за умови підтвердження допущених порушень вимог закону.

У позовній заяві позивач посилається на частину 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку» у якій зазначено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодердателя є недійсним.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним.

Отже, законодавцем у Законі України «Про іпотеку» встановлено як підстави недійсності так і підстави нікчемності договору іпотеки, які за своєю юридичною природою не є тотожними поняттями та відповідно, як зазначено вище, тягнуть різні правові наслідки.

За таких обставин, вимога позивача про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме, договору купівлі-продажу від 17.07.2010р. є необґрунтованою, оскільки не базується на вимогах Закону України «Про іпотеку» та Цивільного кодексу України, так як вказаними нормативними актами не передбачено норм, які б прямо встановлювали б нікчемність правочину по відчуженню предмету іпотеки без згоди іпотекодержателя.

Крім того, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до частини 5 статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину (договору купівлі-продажу від 17.07.2010р.), не будучи його стороною, зобов'язаний довести, яким чином вказаний договір порушує його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту порушеного права позивача.

При цьому, предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимоги про захист права чи законного інтересу.

Звертаючись з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (договору купівлі-продажу від 17.07.2010р., укладеного між Корпорацією «Співдружність КОМП» та ТОВ «ГРАНТ АЛЬЯНС ПЛЮС») позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що порушені його права як іпотекодержателя, оскільки ПАТ «Укрсиббанк» позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за рахунок майна, що є предметом іпотеки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У статті 26 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З наведеного вище вбачається, що позивач не позбавлений права в разі невиконання боржниками забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечить.

Позивачем в супереч положенням статей 32-34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами наявності його порушеного права, на захист якого ним подано позов, а отже колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо позовних вимог ПАТ «Укрсиббанк» в частині скасування в державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Чигиринська (вул. 60-річчя СРСР), будинок 60/2, та зареєстрований в реєстрі за реєстровим номером 14468128 і поновлення в державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на вказаний об'єкт за Корпорацією «Співдружність КОМП» суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Натомість спосіб обраний позивачем до такого результату (відновлення права) привести не спроможний, оскільки він не здатний привести до відновлення порушеного права. По суті це є не способом захисту права, а заходом по встановленню фактів, які носять похідний характер від належних способів захисту права.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 06.11.2009р. №9 рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що вказані вимоги є похідними від вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, в задоволенні яких відмовлено, а отже відсутні правові підстави для задоволення вимог про поновлення та скасування записів про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм Господарського процесуального кодексу України, з підстав відмови у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості відповідачів ТОВ «АВТО-ТЕХ-КОМПЛЕКС» та ТОВ «АВТОМАЗСЕРВІС», юридичних осіб, що є власниками нерухомості, відносно якої виник спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 23 ГПК України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Слід зазначити, що для наявності процесуальної співучасті позов повинен бути одночасно поданий кількома позивачами або до кількох відповідачів. Приєднання співучасника до справи після прийняття позову та порушення провадження у справі Господарський процесуальний кодекс не передбачає. Водночас суд за заявою позивача чи з власної ініціативи може залучити співвідповідачів. Під процесуальною співучастю слід розуміти участь в одному і тому ж процесі кількох позивачів (або відповідачів), права вимоги (або обов'язки) яких не виключають одне одного.

Відповідно до частини 3 статті 21 ГПК України відповідачем є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норми частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчуженого третій особі(п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає наведені вище доводи позивача безпідставними, оскільки ПАТ «Укрсиббанк» не пред'явлено вимог до ТОВ «АВТО-ТЕХ-КОМПЛЕКС» та ТОВ «АВТОМАЗСЕРВІС» та вони не є учасниками правочину, щодо якого виник спір та залучення цих осіб в якості співвідповідачів жодним чином не впливає на правову кваліфікацію спірного правочину.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2012р. у справі № 5023/4301/12 - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк".

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Прийняти відмову Іноземного підприємства "Делекспо -Груп" від апеляційної скарги на рішення від 06.12.2012р. у справі №5023/4301/12.

2.Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Іноземного підприємства "Делекспо -Груп".

3.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків, залишити без задоволення.

4.Рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2012р. у справі № 5023/4301/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 05.02.2013р.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Камишева

Суддя В.В. Лакіза