Постанова № 29230395, 30.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р. справа № 2а-13098/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Туркіної Л.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Конвектор"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року

по справі за позовом Приватного підприємства "Конвектор"

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Конвектор" звернулось до суду з позовом до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій Орджонікідзевської ОДПІ при оформленні акту перевірки фінансово-господарської діяльності приватного підприємства "Конвектор"№14/230-124/31277187 від 23.02.2010 року, які виразились у відображенні в акті перевірки необгрунтованих даних, непідтверджених доказів та припущень перевіряючих; визнання протиправними дій Орджонікідзевської ОДПІ при винесенні податкових повідомлень рішень за наслідками проведеної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП "Конвектор", які виносились на підставі даних акту перевірки №14/230-124/31277187 від 23.02.2010 року, що містить непідтверджені докази, необґрунтовані дані і припущення перевіряючих; скасувати як такі, що не відповідають вимогам законодавства України податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської ОДПІ від 12 березня 2010 р. № 0000492301/0, від 20 травня 2010 р. № 0000492301/1, від 6 липня 2010 р.№ 0000492301/2 №0000752301/2 у сумі 421481,99 та від 20 вересня 2010р. №0000492301/3 у сумі 77 488,54 про визначення приватному підприємству "Конвектор"податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 332 647,02 грн. та штрафних санкцій у сумі 166 323,51 грн., а всього зобов'язань на загальну суму 498 970,53 грн.

Позовні вимоги Приватне підприємство "Конвектор" обґрунтовує тим що, дії відповідача суперечать законодавству України та Конституції України, виходять за межі наданих податковим органам повноважень і порушують права та інтереси платника податків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Конвектор" відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги викладені в апеляційній скарзі задовольнити частково, постанову суду частково скасувати , виходячи з наступних підстав.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №981 від 21.09.2011 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби » Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби є правонаступником Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне замінити відповідача у справі його правонаступником - Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Судом встановлено такі обстави по справі.

В період з 29.01.2010 року по 18.02.2010 року співробітниками Орджонікідзевської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ПП "Конвектор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, в результаті проведеної перевірки складено Акт від 23.02.2010 року №14/230-124/31277187.

На підставі зазначеного Акту Орджонікідзевською ОДПІ було встановлено порушення п.7.2.3, п.п.7.2, п.п.7.4.1, пп7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010 року №0000492301/0, яким нараховано податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 77 488 грн.54 коп., з яких за основним платежем у розмірі 51 659 грн.03 коп., штрафні санкції -25 829 грн. 51 коп. Крім того, було складено податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010 року № 0000622301/0, яким нараховано податкове зобов'язання із податку на прибуток у загальній сумі 95 630 грн. 46 коп., з яких за основним платежем 64 573 грн. 79 коп., штрафні санкції -31 056 грн.67 коп. Також були винесені податкові повідомлення-рішення від 6 липня 2010 року № 0000492301/2 та від 20 вересня 2010 року №0000492301/3.

В Акті, складеному Орджонікідзевською ОДПІ 23.02.2010 року за результатами планової виїзної перевірки ПП "Конвектор"з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства протягом січня-травня 2009 року до складу податкового кредиту включало суми податку на додану вартість, які не враховані у складі податкових зобов'язань постачальником - ТОВ "Агропром Контракт".

На підставі даних зустрічних перевірок контрагентів платника Орджонікідзевська ОДПІ дійшла висновку про нікчемність правочину між ТОВ "Агропром Контракт"та ПП "Конвектор" як не спрямованого на реальне настання провових наслідків, про непідтвердженість у встановленому порядку податковими накладними податкового кредиту у зв'язку з придбанням робіт, які не використовувались у господарській діяльності ( з метою одержання прибутку), по операціях, не визначених постачальником як податкові зобов'язання у відповідних податкових періодах та, з посиланням на підпункти 7.2.3 пункту 7.2, 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зменшено податковий кредит з ПДВ ПП "Конвектор"на 51659,03 грн.

Відмову у задоволенні позову суд першої інстанції мотивував безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту перевіряємого податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням послуг ТОВ "Агропром Контракт", які не використовувались у господарській діяльності, не пов'язані з продажем послуг, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Але з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В силу вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З наведених положень Закону випливає, що податкова накладна, складена особою без необхідного обсягу податкової правосуб'єктності, не може бути підставою для податкового обліку платника та підтверджувати його право на податковий кредит.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, у відповідній редакції, установлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у перевіряємому періоді були надані податкові накладні, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством, акти виконаних робіт за березень - квітень 2009року.

Суми податку на додану вартість по цим податковим накладним включені ПП "Конвектор" до податкового кредиту відповідних періодів та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ. Оплата за надані послуги здійснена згідно актів виконаних робіт у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджених судом первинних документів, угоди між позивачем та контрагентом ТОВ "Агропром Контракт" були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується договорами, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, банківськими виписками тощо.

Насамперед заслуговують на увагу ті обставини, що суд не правильно застосував п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та не спростував обставини про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) контрагент позивача був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

До того ж чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів по угодах та достовірність їх підписів. Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність.

Крім того, слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи позивача щодо визнання протиправними дій Орджонікідзевської ОДПІ при оформленні акту перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства є необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що за результатами перевірки контролюючим органом прийняті рішення про застосування штрафних санкцій, позовна вимога про визнання протиправними дій посадових осіб ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту перевірки є не належним способом захисту права, оскільки правильним способом є вимога про скасування рішення, яке прийнято на підставі такої перевірки, оскільки саме рішення створює безпосередній юридичний наслідок для позивача (обов'язок сплатити штраф). Дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення про застосування штрафних санкцій. У разі встановлення судом факту перевищення контролюючим органом встановлених законом повноважень чи вчинення дій у спосіб, який не передбачений законом, таке може бути самостійною підставою для скасування рішення як протиправного.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустив порушення норм матеріального права що призвели до неправильного вирішення спору по справі, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202 205, 206 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Конвектор" -задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року -скасувати В частині визнання протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби при оформленні акту перевірки фінансово-господарської діяльності приватного підприємства "Конвектор"№14/230-124/31277187 від 23.02.2010 року -відмовити.

В іншій частині позовні вимоги Приватного підприємства "Конвектор" -задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 12 березня 2010 року № 0000492301/0, від 20 травня 2010 року № 0000492301/1, від 6 липня 2010 року № 0000492301/2 №0000752301/2 та від 20 вересня 2010року №0000492301/3 - скасувати.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.А. Щербак