Вирок № 29223553, 24.01.2013, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа № 1702/3156/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2013 року. Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням судді Котик Л.О.

при секретарі Соловей Г.С.

з участю прокурора Кругліцької В.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не військовозобов»язаного, судимого 25.08.2010 року Володимирецьким районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі , на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування призначеного покарння , з однорічним іспитовим стрноком;

за ч.2 ст. 121 КК України,-

в с т а н о в и в :

16 серпня 2011 року, в проміжок часу між 20-21 годинами, в с. Половлі Володимирецького району Рівненької області на вулиці Лесі Українки, між неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, які перебували в стані алкогольного сп»яніння, розпочалася сварка, в ході якої останні виражалися нецензурною лайкою, кидались один в одного дерев»яною штахетиною. В подальшому, коли ОСОБА_4 почав наближатись до ОСОБА_2, при цьому не створюючи своїми діями та висловлюваннями ніякої загрози для життя і здоров»я останнього, підсудний з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4, вирвав з паркану одного з господарств штахетину, якою умисно наніс один удар по голові потерпілому. В результаті даного удару, ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований у Володимирецьку ЦРЛ, де від одержаних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_5 помер.

Свою вину у вчиненому злочині підсудний ОСОБА_2 визнав частково і суду пояснив, що 16.08.2011 року, біля 21 год. він йшов з магазину додому. З ним був дядько -ОСОБА_5, а в декільках метрах попереду йшли ОСОБА_6 і ОСОБА_7 По дорозі зустріли ОСОБА_4, який був у нетверезому стані. Останній сказав до дядька, чого він йде з ОСОБА_2 і щоб вдарив його. Після цього потерпілий вирвав у паркані штахетину і став бігти за підсудним, щоб вдарити. Він втікав від нього. Потім ОСОБА_4 вдарив його в ліве плече, він впав і тоді потерпілий почав його душити. В цей момент він взяв штахетину, яка лежала неподалік, і вдарив нею ОСОБА_4 по голові. Останній впав на землю, а він втік додому, так як дуже злякався. На другий день дізнався, що потерпілий в лікарні. 16.08.2011 року вживав спиртні напої.

Потерпіла ОСОБА_8 ствердила, що ОСОБА_4 її рідний брат. Тоді, 16.08.2011 року, вечером, побачила ОСОБА_4, який сидів під парканом , з голови і вух текла кров. Він нічого не говорив. Викликали швидку допомогу. Вона прощає підсудного.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 16.08.2011 року, біля 21 год. був в центрі села, сидів на лавочці неподалік магазину. Чув як ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які були в нетверезому стані, сварилися між собою, бігали один за одним. Потім побачив, що потерпілий лежить на землі, голова в крові. Почали обливати його водою, завели в будинок до племінника - ОСОБА_9 Потім прийшла фельдшер, викликала швидку допомогу. Коли саме і як ОСОБА_2 наніс удар потерпілому, не бачив. А потім підсудний втік.

Свідок ОСОБА_7 ствердив, що 16.08.2011 року, біля 21 год., він разом зі своїм товаришем ОСОБА_6 поверталися з центра села додому. Попереду, метрів за двадцять, йшли ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Останні були в нетверезому стані, сварилися. Потім потерпілий почав душити підсудного , їх розборонили. Після цього ОСОБА_4 вирвав з паркану штахетину і почав бігти за ОСОБА_2 Кидалися штахетиною один на другого.

Потім ОСОБА_7 і ОСОБА_6 сіли на лавочці біля одного з господарств. Коли ОСОБА_2 вийшов з перевулку, ОСОБА_4 побіг знову до нього. Тоді підсудний вирвав з паркану штахетину і вдарив останнього по голові. Потерпілий впав на землю , а ОСОБА_2 втік. У ОСОБА_4 була на голові рана, текла кров, втратив свідомість. Викликали швидку допомогу. У потерпілого нічого не було в руках, коли він біг до ОСОБА_2 В момент удару ОСОБА_4 не душив підсудного, ніяких фізичних дій відносно останнього не вчиняв. ОСОБА_2 міг не продовжувати бійки, піти додому іншою стежкою.

Аналогічні покази дав суду і свідок ОСОБА_6

Свої покази свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6 підтвердили і на очних ставках з підсудним (т.1 , а.с. 213-215, 217-219)

Свідок ОСОБА_11 ствердила, що вона працює акушером фельдшерсько-акушерського пункту с. Половлі. 16.08.2011 року близько 21 години до неї зайшла ОСОБА_12 і повідомила, що побили ОСОБА_4 і йому необхідна медична допомога. Коли вона прийшла до них, потерпілий був у шоковому стані, обличчя в крові, з вух текла кров, над правою бровою рана, на голові гематома. Через декілька хвилин приїхала швидка допомога і забрали його в лікарню.

Винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину, крім часткового визнання своєї вини, показів потерпілої, свідків стверджується також: протоколом відтворення обстановки і обставин події від 21.08.2011 року (т.1, а.с. 44-48), де ОСОБА_2 розповів і показав як наніс удар потерпілому.

Згідно висновку експерта №147 від 19.09.2011 року, при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_4 виявлені ознаки відкритої чеепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забій головного мозку, крововиливів в речовину головного мозку лівої півкулі та під його оболонки, забійні рани голови.

Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмету, можливо, від ударів дерев»яною палкою незадовго до поступлення потерпілого на стаціонарне лікування, стверджується наведеними у медичній карті клінічними даними, морфологічними властивостями ушкоджень на момент розтину трупа.

Стосовно живих осіб вищезазначена травма голови за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних на момент спричинення.

Смерть гр. ОСОБА_4 настала в Володимирецькій ЦРЛ від набряку-набухання головного мозку внаслідок вказаної відкритої черепно-мозкової травми.

Вказані тілесні ушкодження не характерні для отримання внаслідок само падіння з висоти власного росту. (т.1, а.с. 39-41)

Підсудний ОСОБА_2 в момент скоєння інкримінованого йому злочину психічним захворюванням не страждав, в тимчасово-хворобливому стані (патологічне сп»яніння, патологічний афект, смерекові розлади свідомості та ін.), а також в стані фізіологічного афекту не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На даний час ОСОБА_2 ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (заключення амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи №353/11 від 20.09.2011 року, т.1, а.с. 65-67)

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного повністю доведена в судовому засіданні і його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України , оскільки він умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4, що спричинило смерть потерпілого.

Твердження підсудного про те, що він оборонявся, наніс удар ОСОБА_4, коли той його душив, покази змінив, так як слідчий ОСОБА_14 його бив, суд оцінює критично, як такі , що дані з метою уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин.

Так, будучи допитаний в якості підозрюваного, обвинуваченого, при відтворенні обстановки і обставин події, ОСОБА_2 пояснював, що коли потерпілий наближався до нього , то в цей момент він наніс один удар штахетиною по голові ОСОБА_4 При цьому штахетину тримав двома руками. Удар наносив зверху до низу. Свою вину у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому визнав повністю (т.1, а.с. 30-31, 60-61). При цьому підсудний не говорив, що у ОСОБА_4 було щось в руках і останній створював загрозу для його життя.

Вище згадані твердження підсудного спростовуються також показами свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7, які вони підтвердили на очних ставках з ОСОБА_2 (т.1, а.с. 213-219)

Свідок ОСОБА_14 ствердив, що під час досудового слідства, він, як слідчий, ні фізичного ні морального тиску, на ОСОБА_2 не чинив. Останній вину визнавав повністю, покази давав добровільно, послідовно, з участю захисника.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, що вчинив тяжкий злочин, в стані алкогольного сп»яніння, раніше судимий, негативно характеризується.

ОСОБА_2 вчинив злочин будучи неповнолітнім, вину визнав частково, розкаюється у вчиненому, потерпіла пробачила підсудного.

Оскільки ОСОБА_2 раніше судимий 25.08.2010 року Володимирецьким районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з однорічним іспитовим строком, даний злочин вчинив під час іспитового строку, йому слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, згідно ст. 71 КК України. Міру покарання обрати у вигляді позбавлення волі.

Прокуратурою Володимирецького району по даній кримінальній справі заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_15, ОСОБА_2 витрат на лікування потрепілого, відповідно до ст. 1206 ЦК України. На день постановлення вироку ОСОБА_2 є повнолітнім, що стверджується його свідоцтвом про народження. А як зазначено у ч. 3 ст. 1179 ЦК України, обов»язок батьків відшкодовувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття.

Враховуючи наведене, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь Володимирецької центральної районної лікарні 2147, 42 грн. витрат на лікування потерпілого.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України і призначити покарання: 7 (сім) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 25.08.2010 року -1 рік позбавлення волі, і призначити ОСОБА_2 остаточне покарання: 8 (вісім) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому залишити -утримання під вартою, міру покарання рахувати з 19 серпня 2011 року.

Цивільний паозов задоволити. стягнути з ОСОБА_2 на користь Володимирецької центральної районної лікарні (р/р 35410011001498 МФО 833017 УДК в Рівненській області код ЄДРПОУ 01999804) 2147, 42 грн. витрат на лікування потерпілого.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту проголошення до апеляційного суду Рівненської області через районний суд, а засудженим -з моменту вручення копії вироку.

СУДДЯ: Котик Л.О.