Ухвала суду № 2922187, 09.10.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня  2008 року.                                                                    м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого-судді       Пліша М.А.,

 суддів                                                      Олендера І.Я.,

                                                                  Онишкевича Т.В.,

при секретарі                                           Ступницькій Г.Я.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу

за апеляційною скаргоюДержавної податкової інспекції у м. Чернівці

на постановугосподарського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2007р.у справі № 1/15

за позовом  Приватного підприємства «Дебора»

до  Державної податкової інспекції у м. Чернівці

провизнання нечинним повідомлення – рішення від 19.12.2006 р. № 449303231/0,-

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство «Дебора»  звернулось в суд першої інстанції із позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення від 19 грудня 2006 року № 449303231/0, відповідно до якого ПП «Дебора» було зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 33375 грн.

            Постановою господарського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2007 р. позов ПП «Дебора» задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення – рішення від 19.12.2006р. № 449303231/0, яким зменшено ПП «Дебора» суму бюджетного відшкодування у розмірі 33375 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Чернівці подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

         В апеляційній скарзі покликається на те, що судом не взято до уваги, що розрахунки ПП «Дебора» перед ТзОВ «Колос-К» за отриманий товар та погашення кредиторської заборгованості проводилися в порядку календарної черговості її виникнення та відображалися по бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків  Д-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» та К-т рахунку 311 «Розрахунковий рахунок», тому оплата, яка проводилася у липні 2006 року направлена підприємством на погашення кредиторської заборгованості перед вищевказаним постачальником. ПП «Дебора» до рядка 3 Рорахунку включено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду – липня 2006р., фактично оплачену постачальникам товарів в липні 2006 року в сумі 0,00 грн., та суму податкового кредиту – з кредиторської заборгованості (яка рахується по бухгалтерському обліку підприємства станом на 01.0.2006 р.), оплаченої в липні в сумі 33375,00 грн. Також судом неправильно застосовано норму п.п.7.7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», оскільки законодавець не ставить лише настання права на бюджетне відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов`язання перед постачальниками, одночасно, законодавцем передбачено, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому періоді, а не в попередні періоди постачальником товарів. Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати і ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог ПП «Дебора» відмовити.

            Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд  вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

            Судом першої інстанції зібраними по справі доказами встановлено, що зарезультатами виїзної позапланової перевірки Приватного підприємства «Дебора» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2006 року ДПІ у м. Чернівці складено акт за №5049/23-1/31289611 від 12.12.2006 року та прийнято податкове повідомлення-рішення за №449303231/0 від 19.12.2006 року, яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 33375, 00 грн. Підставою для прийняття рішення податковим органом був укладений між ПП «Дебора» та ТзОВ «Колос- К» договір купівлі – продажу № 04 від 04.04.2006р. У липні 2006 року ПП «Дебора» включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість  в сумі 89927,00 грн., який нарахований в складі вартості отриманих товарів від ТзОВ «Колос-К». ПП «Дебора» перерахувало на розрахунковий рахунок ТзОВ «Колос-К» кошти в сумі 200250,00 грн. в т.ч. ПДВ 33375,00 грн. Станом на 01.07.2006р. кредиторська заборгованість ПП «Дебора» перед ТзОВ «Колос-К» за отримані товари становить 1593876,31 грн. (в т.ч.ПДВ 265646,05 грн.).

 Оскільки в подальшому розрахунки за отриманий товар та погашення кредиторської заборгованості проводилися у порядку календарної черговості її виникнення та відображалися по бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків Д-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» та К-т рахунку 311 «Розрахунковий рахунок», тому оплата здійснена в липні 2006 року направлена підприємством на погашення кредиторської заборгованості перед вищевказаним постачальником. Станом на 01.08.2006р. по бухгалтерському обліку ПП «Дебора» рахується кредиторська заборгованість перед ТзОВ «Колос-К» в сумі 1933188,69 грн. (в .т.ч ПДВ в сумі 322198,11 грн.).

            Відповідно до п.п.7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності— зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам  таких  товарів  (послуг), а залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем ПП «Дебора» 04.07.2006р. була проведена оплата за шкіри згідно договору №04 від 04.04.2006р. в сумі 200250 грн. (в т.ч. ДПВ – в сумі 33375,00 грн.) як отримувачем товару в липні 2006 року, а звідси правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно включено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду – липня 2006 року в сумі 0,00 грн. та суму податкового кредиту – з кредиторської заборгованості (яка рахується по бухгалтерському обліку підприємства станом на 01.07.2006р.), оплаченої в липні в сумі 33375,00 грн., оскільки при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, на підставі аналізу положень ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що законодавець не ставить лише настання права на бюджетне відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов`язання перед постачальниками, одночасно, законодавцем передбачено, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені в попередньому періоді постачальникам товарів.

На думку колегії суддів, з огляду на встановлені вище обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що апелянтом не представлено доказів в підтвердження обставин правомірності прийнятого оспореного рішення, а відтак відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування.

            Таким чином враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду  першої інстанції відповідають зібраним по справі доказам та вимогам закону і не спростовуються мотивами наведеними в апеляційній скарзі. 

            Керуючись  ч.3 ст. 160, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

у  х  в  а  л  и  л  а :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівці- залишити без задоволення, постанову господарського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2007р. у справі за позовом приватного підприємства «Дебора» до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним повідомлення – рішення від 19.12.2006 р. № 449303231/0 – без змін.

            Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

       Суддя доповідач :                                                                                  М.А.Пліш

Судді:                                                                                                 І.Я.Олендер

                                                                                                            Т.В.Онишкевич