Ухвала суду № 2922172, 16.10.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 жовтня 2008 року                                                                                       м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача – КУШНЕРИКА   М.П.

суддів: ОЛЕНДЕРА   І.Я.,  ПЛІША   М.А.

при секретарі судового засідання – СТУПНИЦЬКІЙ   Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу

за апеляційною скаргою– Державної податкової інспекції у м.Ужгороді

напостанову господарського суду Закарпатської області від 30 серпня 2007р. у справі

за позовомТзОВ «Універсал-М»

доДержавної податкової інспекції у м.Ужгороді

проскасування податкового повідомлення – рішення ДПІ у м.Ужгороді від 30.01.2007р. №0000132341/0 про визначення до сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 42192 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2007р. задоволено позов ТзОВ «Універсал-М», якою скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Ужгороді від 30.01.2007р. №0000132341/0 про визначення до сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 42192 грн. (28128,0грн. – основний платіж, 14064,0грн. - штрафні санкції.

                Постанова мотивована тим, що проведеною податковим органом перевіркою фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р. за результатами якої було складено акт №181/23-0/22083669 від 25.01.2007р. встановлено, що за додатковими умовами до договорів постачання товарів, укладених між ТзОВ «Універсал-М» та ТзОВ «Хенкель-Баутехнік (Україна)» від 04.01.2005р. №02/01 з додатком від 04.01.2005р. №3, договір від 22.12.2005р. №49/01 з додатком від 22.12.2005р. №3, позивач як покупець товарів, надавав окремі послуги з маркетингу (супроводження товарів на ринку тощо), за які отримав від постачальника грошову винагороду, однак не включив її суму в об’єкт оподаткування податку на додану вартість. У зв’язку з цим, податковим органом на підставі п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р., отримані суми грошової винагороди включені до об’єкта оподаткування з донарахуванням податкового зобов’язання по податку на додану вартість за період з серпня 2005р. по липень 2006р. на суму 28128грн.  

На підставі зазначеного Акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132341/0 від 30.01.2007р., з визначенням до сплати донарахованого податку та застосованих на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. штрафних санкцій.

                Відсутність з боку позивача самого факту поставки послуг – об’єкт оподаткування, передбачений п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», також відсутній.

              ДПІ у м.Ужгороді оскаржила постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, мотивуючи тим, що перевіркою на підставі п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» з вартості наданих (виконаних) послуг (робіт) ТзОВ «Універсал-М» для ТзОВ  «Хенкель-Баутехнік (Україна)» по організації супроводження продаж товарів нараховано податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 28127,63грн. податку на додану вартість (в тому числі за серпень 2005р. – на 1307,80грн., за жовтень 2005р. – на 3995,17грн., за січень 2006р. – на 4478,54грн., за квітень 2006р. – на 6769,55 грн., за липень 2006р. – на 11576,57грн. та донараховано 28128грн. податку на додану вартість.

                Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 зазначеного вище Закону об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

                П.4.1 ст.4 цього ж Закону передбачено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг).  

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) – п.п.6.1.1. п.6.1 ст.6 згаданого Закону.

П.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, щодатою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти— дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої— дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг)— дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Вважає, що правовими наслідками дій посадової особи позивача – директора Адамчук І.І., якого постановою Ужгородського міськрайонного суду від 21.02.2007р. визнано винним за порушення ведення податкового обліку та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 170грн., стало прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення. 

Просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

              Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

                Поведеною податковим органом виїзною плановою перевіркою ТзОВ «Універсал-М» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р. за результатами якої було складено акт №181/23-0/22083669 від 25.01.2007р. встановлено, що порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р., внаслідок чого позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 28128,0грн. 

                На підставі зазначеного Акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132341/0 від 30.01.2007р., з визначенням до сплати донарахованого податку та застосованих на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. штрафних санкцій в сумі 14064,0грн..

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наявних у справі укладених між ТзОВ «Універсал-М» та ТзОВ «Хенкель-Баутехнік (Україна)» договорів постачання товарів, від 04.01.2005р. №02/01 з додатком від 04.01.2005р. №3, договір від 22.12.2005р. №49/01 з додатком від 22.12.2005р. №3, позивач як покупець товарів, надавав окремі послуги з маркетингу (супроводження товарів на ринку тощо), за які отримав від постачальника грошову винагороду.

                Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується колегія суддів, що додаткові угоди до договорів поставки не дають підстав вважати, що позивач здійснював поставку послуг своєму контрагенту за договором. Виплата грошової винагороди за виконання певних умов, спрямованих на якісне виконання основного договору поставки, не свідчить про наявність між сторонами договірних та фактичних відносин по поставці послуг з боку позивача.

                Виплата грошової винагороди не суперечить законодавству, оприбуткована позивачем у складі доходу від інших операцій на предмет оподаткування податком на прибуток і не є об’єктом оподаткування податку на додану вартість, відповідно до п.п.3.2.4. п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», якою передбачено, що не об’єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість; випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України; виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород.

   П.4.1ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг)визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

                Відповідно до п.1.4 ст.1 зазначеного вище Закону, поставка послуг— будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об’єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

                Відсутність з боку позивача самого факту поставки послуг свідчить про відсутність  об’єкту оподаткування, передбаченого п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

                Також судом першої інстанції вірно зазначено, що притягнення директора товариства – позивача – Адамчука І.І. до адміністративної відповідальності не стосується прийняття рішення податковим органом щодо юридичної особи.

                Колегією суддів також враховується аналогічна позиція податкового органу (лист ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 08.04.2005р.) на запит того ж контрагента, що згідно з п.п.3.2.4 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об’єктом оподаткування операції з: обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), … виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород. (а.с.76)

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам процесуального та матеріального права і воно не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

                Керуючись ст.160 ч.3, 196 ч.4, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254  КАС України, колегія суддів, -

                                                                                   У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді – залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 30.08.2007р. у справі за позовом ТзОВ «Універсал-М» до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, про скасування податкового повідомлення – рішення ДПІ у м.Ужгороді  від 30.01.2007р. №0000132341/0 про визначення до сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 42192 грн., - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця, починаючи з 21.10.08р.

                                     Суддя-доповідач:                                                                            М.П.КУШНЕРИК

                                                        Судді:                                                                                        І.Я.ОЛЕНДЕР

                                                                                                                                                         М.А.ПЛІШ