Ухвала суду № 29221703, 17.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.С

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"17" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/2706/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" жовтня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД" до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерудпром ЛТД» звернулося до суду з позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення №0000082340 від 14.03.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 р., адміністративний позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0000332340 від 16.05.2012 року. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що господарські операції позивача та ФОП ОСОБА_3 є такими, що фактично здійснені.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ревізорами податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Нерудпром ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ФОП ОСОБА_3 за серпень-вересень 2011 року, за результатами якої складено акт №170/23-32497433 від 29.02.2012 р. (т.1 а.с.6-14). В ході обумовленої перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України. Доводи контролюючого органу ґрунтуються на тому, що операції позивача з ФОП ОСОБА_3 є нікчемними, оскільки у ФОП ОСОБА_3 відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби

На підставі названих висновків та рішення ДПС в Рівненській області про результати розгляду скарги №7730/10-2010/88,89 від 16.05.2012 року, Здолбунівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332340 від 16.05.2012 року (т.1 а.с.95), яким ТОВ «Нерудпром ЛТД»збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 16654 грн.

Обставини щодо фактичного придбання позивачем у ФОП ОСОБА_3 паливно-мастильних матеріалів та юридичних послуг підтверджуються: договором про надання послуг з юридичного обслуговування, актом приймання-передавання виконаних робіт (наданих послуг) від 20.09.2011 року, податковою накладною №09116 від 20.09.2011 року, листом №5 від 21.10.2011 року, актом прийому -передачі векселів №1 від 31.10.2011 року, векселем серії АА №2504338; договором купівлі-продажу за №02/08, доповненням до договору купівлі-продажу за №02/08 від 02.08.2011 р. (за умовами якого поставка паливно-мастильних матеріалів проводиться шляхом передачі покупцю скетч -карток на отримання ПММ в мережах АЗС), видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому -передачі паливних талонів №081111 та №09112, довіреностями №14 від 28.08.2011 року, №17 від12.09.2011 року, виписками банку про проведення розрахунків.

Окрім вказаного, обставини щодо фактичного придбання позивачем у ФОП ОСОБА_3 паливно-мастильних матеріалів підтверджуються і показами свідка -головного бухгалтера ТОВ «Нерудпром ЛТД» ОСОБА_6, яка підтвердила факт придбання позивачем у ФОП ОСОБА_3 паливно-мастильних матеріалів та додатково суду пояснила суду, що господарські операції з придбання паливно-мастильних матеріалів відображено на рахунках бухгалтерського обліку позивача, а саме: Дт 203 «Паливо» та Кт 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки». Придбане дизельне паливо ТОВ «Нерудпром ЛТД» повністю використано у власній господарській діяльності, а саме: для заправки транспортних засобів, що перебувають у власності позивача та використовуються останнім для видобування корисних копалин (піску).

Факт використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у ФОП ОСОБА_3 паливно-мастильних матеріалів підтверджується: свідоцтвами про реєстрацію машин екскаватора гусеничного та бульдозера (т.1 а.с.116), відомостями видачі пального (т.1 а.с.236-239), дорожніми листами трактора (т.1а.с.240-250, т.2 а.с.1-5), податковим розрахунком №3 з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2011 року (т.1 а.с.1 17-122).

Вимога податкового органу щодо необхідності підтвердження товарно-транспортними накладними факту поставки ФОП ОСОБА_3 для позивача паливо-мастильних матеріалів є протиправною, оскільки з матеріалів справи вбачається, що поставка таких ТМЦ здійснена у формі передачі позивачу скетч - карткок на отримання (заправку) паливно-мастильних матеріалів безпосередньо в мережах АЗС, що оформлено актами прийому -передачі паливних талонів №081111 та №09112 (т.1 а.с.109,112).

Що ж стосується операції з придбання юридичних послуг, то з штатного розпису (т.1 а.с.263) вбачається, що у позивача відсутня посада юриста. Потреба у наданні юридичних послуг виникла у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) та керівника ТОВ «Нерудпром ЛТД». Факт отримання та використання позивачем у власній господарській діяльності наданих ФОП ОСОБА_3 юридичних послуг підтверджується: витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.09.2011 року (т.1 а.с.77) та станом 03.10.2011 року (т.1 а.с.78), зі змісту яких вбачається, що до установчих документів позивача було внесено зміни, протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Нерудпром ЛТД»№9 від 22.09.2011 року (т.1 а.с.82), договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі (т.1 а.с.83), статутом ТОВ «Нерудпром ЛТД» (викладеним в новій редакції від 22.09.2011 року) (т.1 а.с.84-93).

За встановлених обставин, враховуючи реєстраційні види господарської діяльності позивача, колегія суддів приходить до висновку, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності та послуги у ФОП ОСОБА_3 є такими, що придбані позивачем в межах його господарської діяльності.

Поряд із зазначеним, доводи відповідача викладені у названому вище акті перевірки, щодо безтоварності та нікчемності господарських операцій позивача та обумовленого контрагента є такими, що ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та всупереч частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не підтверджено відповідними доказами.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з названим контрагентом є нікчемними та такими, що порушують публічний порядок і направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на прибуток внаслідок безпідставного формування валових витрат на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Окрім того, згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб

За таких обставин, покупець товарів (робіт, послуг) не може нести відповідальності за неправомірні дії його контрагентів (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки).

За встановлених обставин та враховуючи відсутність вироку суду в кримінальній справі, суд приходить до висновку, що податковим органом передчасно винесено спірні податкові повідомлення -рішення. При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували фіктивність (безтоварність) господарських операцій позивача та ФОП ОСОБА_3

На момент вчинення обумовлених господарських операцій, ФОП ОСОБА_3 в установленому порядку був наділений господарською правосуб'єктністю, відомості про нього були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців,

Крім того, обумовлений суб'єкт господарювання на момент здійснення спірних угод був зареєстрований платником податків, а відтак на законних підставах мав право вступати у господарські правовідносини з іншими платниками податку, виконувати взяті господарські зобов'язання та здійснювати видачу податкових накладних.

Стосовно ж посилання податкового органу на відсутність у ФОП ОСОБА_3 адміністративно-господарських та трудових ресурсів необхідних для здійснення господарських операцій, то відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України виконання господарських договорів може здійснюватись як із залученням власних ресурсів так із залученням адміністративно-господарських та трудових ресурсів, що належать іншим суб'єктам на підставі цивільно-правових договорів.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України").

Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

Порядок формування сум валових витрат регламентується нормами п. 138.2, 138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п14.1.181 пункту 14.1 статті 14,пп.4.1.27 п. 4.1 ст.4 ПК України, які передбачають, що необхідною умовою для формування валових витрат є наявність у платника податків відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач здійснив формування спірних сум валових витрат відповідно до приписів перелічених норм та на підставі первинних документів, що містять усі обов'язкові реквізити та за господарськими операціями, що є фактично виконані.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що твердження відповідача щодо нікчемності укладених договорів є помилковим та такими, що не підтверджуються фактичними обставинами справи, оскільки спірні суми валових витрат сформовані позивачем відповідно до приписів Податкового кодексу України та за господарськими операціями, що є фактично здійсненими.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "17" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудпром ЛТД" вул.8-го Березня,37,м.Здолбунів,Рівненська область,35705

3- відповідачу Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.Приходька, 1-А,м.Здолбунів,Рівненська область,35705